Справа № 953/1781/25
н/п 2-а/953/138/25
(про залишення позовної заяви без руху)
"14" березня 2025 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В., перевіривши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
установив:
25 лютого 2025 року ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив скасувати постанову № 1620 від 24 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-3 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-3 КУпАП.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2025 року адміністративну позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали.
11 березня 2025 року на адресу суду від адвоката Закоморної К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 18 лютого 2025 року № 818/2025-3798388, надійшла заява про усунення недоліків разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із складним матеріальним становищем, посилаючись на положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
За змістом п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 (справа № 215/3329/19) аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський Суд з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Разом і з тим, аналіз норм Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору, якщо майновий стан особи є таким, що ускладнює виконання цього обов'язку у повному обсязі.
При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати пенсійні виплати тощо.
Позивач, обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21 лютого 2025 року, з якої вбачається, що за період з січня 2024 року по грудень 2024 року дохід позивача склав 62,13 грн.
Суд зауважує, що таких відомостей не достатньо для встановлення реального майнового стану позивача та фактичного розміру його доходів за минулий рік, оскільки у вказаний період позивач не був позбавлений можливості отримувати доходи з інших джерел.
Будь-яких інших доказів на підтвердження недостатнього рівня свого майнового стану позивачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є також довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих ним соціальних виплат за попередній рік, банківська довідка про відсутність коштів на рахунках.
Разом з тим, позивачем не надано підтвердження, що він не отримує пенсію, не перебуває на обліку в Управлінні та не отримує ніяких видів соціальних допомог, не зазначено, з яких причин він не працює та не отримує жодного доходу, які заходи ним вживались для отримання доходу, чи перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітний, у разі якщо не перебуває чому не перебуває.
З огляду на викладене, приходжу до переконання про те, що суду не надано достатніх доказів, які б підтверджували складне матеріальне становище, що ускладнює виконання позивачем обов'язку сплатити судовий збір за подання адміністративного позову, а тому підстави для звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду відсутні, а відтак у клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду необхідно відмовити.
Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір, виходячи зі ставки 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Разом з тим, у постанові № 543/775/17 від 18 березня 2020 року Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Отже, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 605,60 грн за подання до Київського районного суду м. Харкова адміністративної позовної заяви, та надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху.
Враховуючи викладене та керуючись статями 160,161,169 КАС України, суддя
У задоволенні клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду - відмовити.
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків -10 днів з дня вручення копії ухвали.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.В. Демченко