Справа № 132/2047/24
Ухвала
Іменем України
21 січня 2025 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_5 та їх законного представника - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання учасників справи, заявлені у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000252 від 20 березня 2024 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
На розгляді Калинівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000252 від 20 березня 2024 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Прокурор ОСОБА_10 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики, що були наявні при обранні вказаного запобіжного заходу не змінились.
Обвинувачений ОСОБА_11 , його захисник - адвокат ОСОБА_12 заперечували проти зазначеного клопотання, оскільки відсутні правові підстави для його задоволення, просили суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Розглянувши доводи заявленого прокурором клопотання, з'ясувавши позицію сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 12.08.2024р. обвинуваченому ОСОБА_9 змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний період доби, без використання електронних засобів контролю, який був неодноразово продовжений, востаннє ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 25.11.2024р. строком до 23.01.2025р.
Під час розгляд клопотання прокурора встановлено, що обставини, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу не змінились.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, суд виходить із наявності пред'явленого ОСОБА_9 обвинувачення, та необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, без використання електронних засобів контролю, з покладення на нього наступних обов'язків: прибувати на виклики суду за першою вимогою; не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21год.00хв. по 06год.00хв. наступної доби, без відповідного дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Оскілький суд дійшов висновку щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , тому клопотання захисника з даного приводу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -
Клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби, без використання електронних засобів контролю, з покладенням наступних обов'язків: прибувати на виклики суду за першою вимогою; не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21год.00хв. по 06год.00хв. наступної доби, без відповідного дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Строк дії ухвали щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби встановити строком на два місяці, тобто до 21 березня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що згідно ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Попередити ОСОБА_9 , що у разі порушення ним умов відбування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби, та покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш обтяжливий запобіжний захід.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання - залишити без задоволення.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Суддя