Справа № 638/3236/25
Провадження № 2/638/3351/25
про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння,
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивачка, ОСОБА_1 ), представник - адвокат Баранов Д.М., до ОСОБА_2 (далі - Відповідач, ОСОБА_2 ), у якій Позивачка просить витребувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ) одну другу частину квартири АДРЕСА_4 .
Також у позовній заяві міститься клопотання про зменшення судового збору, до 2561,10 грн, з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки сукупний дохід позивачки за попередні 11 місяців (з листопада 2023 року по вересень 2024 року) складає 51221,92 грн, який переважно складається з державної соціальної виплати внутрішньо переміщеним особам, якими є Позивачка та її неповнолітні діти, на пітвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про джерела/суми нарахованого доходу інших доходів від 12.02.2025р. №2030-25-06658: за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відомості про джерела доходів за 4 квартал 2024 року ще не сформовані, а тому Позивачка отримала тільки відомості за 11.2023 - 09.2024 роки.
03.03.2025 представник Відповідача - адвокат Романченко О.М., надав заперечення проти клопотання про зменшення судового збору та клопотання про залишення позовної заяви без руху. У запереченнях представник Відповідача посилається на те, що ОСОБА_1 , у якості доказу щодо підтвердження ціни позову надано звіт з незалежної оцінки майна від 07.02.2025, відповідно до якого ринкова вартість спірної квартири становить 1399953,00 грн, проте відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 02.03.2025, одержаної на сайті Фонду державного майна України, оціночна вартість спірної квартири становить 3636388,14 грн, і Відповідачем з цього направлено відповідну скаргу на дії суб'єкта оціночної діяльності до Фонду державного майна України. Разом із цим Відповідач у клопотанні зазначає, що твердження Позивачки про її скрутний матеріальний стан спростовуються відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно: ОСОБА_1 є власником 9 об'єктів нерухомості
10.03.2025 надійшла заява представника Позивачки про вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
У відповідь на запит суду 13.03.2025 надійшла інформаційна довідка з Реєстру територіальної громади м. Харкова.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що таку слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України..
Частиною п'ятою статті 177 ЦПК України визначено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом із тим, надані до позовної заяви докази: інформація з Державного реєстру, копії договору про надання правової допомоги, свідоцтв про право власності на нерухоме майно, заяв, витягів тощо, виконані у низькій якості та є нечитабельними з причин нерозбірливості тексту.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви додано клопотання про зменшення сплати судового збору, відповідно до якого просить суд зменшити сплату судового збору з 6999,77 грн до 2561,10 грн, у зв'язку із тим, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу Позивачки за попередній календарний рік, який становить 51221,92 грн.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» у справі за таких умов - 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є : 2) військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі №0940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі №338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).
Разом з тим, належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається Позивачка у позові, як це передбачено статтею 136 ЦПК України, не надано, а сам факт звернення до суду з позовом за обставин, які зазначенні у позовній заяві, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Представником Позивачки надано суду документи щодо розміру отриманого нею доходу, однак відсутні докази щодо наявності чи відсутності у позивачки іншого рухомого, нерухомого майна та грошових коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви представника Позивачки про зменшення сплати судового збор.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення та зменшення розміру судового збору, не може вважатися обмеженням позивача доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Відтак, згідно із статтею 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначають вичерпний перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до частини четвертої статті 175 ЦПК України, якщо позовна заява подана особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до вимог частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачкою у позовній заяві вказано ціну позову на суму 699977,00 грн та долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2561,10 грн, відтак позивачці слід доплатити різницю суми з урахуванням коефіцієнту 0,8 у розмірі 3038,72 грн у випадку звернення до суду з позовною заявою в електронній формі.
Згідно із статтею 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачці необхідно оплатити судовий збір та надати документ, що підтверджує сплату судового збору, або надати документ, який відповідно до законодавства України підтверджує підстави звільнення заявника від сплати судового збору, а також належним чином завірені, у якості що дозволяє їх читання, копії документів, доданих до позовної заяви.
Щодо клопотання представника Відповідача про залишення позовної заяви без руху суд зазначає, що таке вирішується у відповідності до статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 185 ЦПК України, суд
Відмовити в клопотанні про зменшення сплати судового збору.
Позовну заяву залишити без руху.
Надати Позивачці строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, якщо нею відповідно до ухвали суду у встановлений строк буде виконано вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачка не усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Малахова