Справа №: 343/74/25
Провадження №: 1-кп/343/66/25
про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
14 березня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження №1-кп/343/66/25, справа № 343/74/25, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 2 2024 09 000 0000113 від 02.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
В провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою про призначення судового розгляду та застосування запобіжного заходуДолинського районного суду Івано-Франківської області від 31.01.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , закінчується о 11.58 год. 31 березня 2025 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою суду від 31.01.2023 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід тримання під вартою до 11 год. 58 хв. 31.01.2025.
Судовий розгляд кримінального провадження триває, докази у повному об'ємі не досліджено, ризики, передбачені п. п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, не зменшились та продовжують існувати на даний час.
Зокрема, встановлено ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За таких обставин є підстави для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,оскільки запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливо.
Зокрема, особисте зобов'язання, застава і домашній арешт не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, осіб, які б викликали довіру та поручились за виконання ним покладених обов'язків, немає.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечили щодо задоволення поданого клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 , слід продовжити термін тримання під вартою з наступних підстав:
Згідно із ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, тощо.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
В силу вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні поданого клопотання прокурора суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, ст. 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" вказує, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.
Судом встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 31 березня 2025 року, однак судове провадження по кримінальному провадженню не закінчено і потребує часу для розгляду, тому строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: що він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не зменшились.
Підставами вважати, що ОСОБА_3 може спробувати переховуватися від суду є те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за яке відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за них у випадку доведення його винуватості.
Підставами вважати, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків є те, що йому відомі їх анкетні дані, що може спонукати його незаконно впливати на них.
Підставами вважати, що ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України.
Обставини обвинувачення ОСОБА_3 , його вік та стан здоров'я, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується та соціальне становище, свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_3 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянням, які інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу, є неможливим.
Суд вважає, що існують відповідні та достатні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що обраний запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, а його продовження не суперечить вимогам
ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, узгоджується з п. 79 рішення у справі "Харченко проти України" від 10.05.2011, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Жоден із інших альтернативних запобіжних заходів не в змозі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, уникненню ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та виправдовують його подальше тримання під вартою. Тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави для того, щоб клопотання прокурора задоволити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 днів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 29, 176-178, 197, 194, 199, 331, 372, 532, 534 КПК України, суд-
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченогоОСОБА_3 - задоволити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 15.30 годин 13 травня 2025 року включно.
Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали в частині продовження строку тримання під вартою доручити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", якому направити копію даної ухвали.
Контроль за виконанням ухвали в частині продовження строку тримання під вартою покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: