Справа № 216/1718/25
Провадження 6/216/45/25
14 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гайтко Л.А.
за участю секретаря судового засідання Маленької Т.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі подання державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Вікторії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , -
Державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко В.О. 12.03.2025 року звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичної особи боржника ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчий лист №160/31605/23 від 05.02.2024 виданого Дніпропетровський окружний адміністративний судом.
В обґрунтування подання зазначила, що в провадженні Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №75087311 до складу якого входять виконавчі провадження з примусового виконавчого листа 160/31605/23 від 05.02.2024 виданого Дніпропетровський окружний адміністративний суд про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 123335,47 грн. на користь ГУ ДПС , яке було відкрито 22.05.2024.
За вищезазначеними виконавчими провадженнями державним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень, копії яких були направлені сторонам для відома та до виконання.
Також, у рамках виконавчого провадження №75087311 з метою повного та своєчасного виконання рішення суду на користь стягувана державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника, яку шляхом електронного документообігу за підписом КЕП були направлені до банківських установ та постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1 .
Також, для списання залишку коштів на рахунку боржника ОСОБА_1 державним виконавцем 18.09.2024, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.03.2025 були зроблені платіжні інструкції, які були направлені до банківських установ до виконання.
За результатом опрацювання вищезазначених платіжних інструкцій банківськими установами 19.09.2024 на рахунок з обліку депозитних сум Центрально-міського відділу ДВС при примусовому виконанні виконавчого документа № 160/31605/23, виданого 05.02.2024 р., надійшли грошові кошти у сумі 13546.05 грн.
Виконання рішення суду у самостійному порядку боржником ОСОБА_1 не виконується.
10.03.2025 року державним виконавцем зроблений виклик боржника до Централь - Міського відділу ДВС та направлений AT «Укрпошта» за трек-номером:0601121424855
10.03.2025 року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем знаходження боржника ОСОБА_1 згідно адреси вказаної у виконавчому документі, АДРЕСА_2 . Виявити боржника не виявилось можливим, на дверях квартири були виявлені повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою подальшої явки боржника до Центрально-міського відділу ДВС державним виконавцем було залишено виклик боржникові ОСОБА_1 .
За весь час перебування виконавчого провадження на виконанні боржника ОСОБА_1 до Центрально-міського відділу ДВС у місті Кривому Розі на прийом до державного виконавця не з'являвся, самостійно рішення суду не виконував, до відділу ніяких письмових пояснень з приводу не виконання рішення суду не надавав.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Представник Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Вікторія Олександрівна правом на участь у судове засідання не скористалась.
Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Суд, дослідивши подання та матеріали, які до нього додані, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконання нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито виконавче провадження.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання фізичної особи, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ч. 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем відділу, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.
Особа, яка має невиконані договірні, аліментні та інші зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України.
На момент звернення до суду з поданням державного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Із наданих суду копій матеріалів виконавчого провадження, не видається можливим встановити факт належного вжиття державним виконавцем відповідних заходів, а саме, державний виконавець не надав суду докази його виходу за місцем мешкання боржника з метою виявлення та вилучення майна, попередження боржника про необхідність погашення заборгованості за рішенням суду, а також відомостей щодо перетинання боржником державного кордону України.
Наявна в матеріалах справи лише копія акту державного виконавця датована 10.03.2025 року, яка не дає можливості суду встановити фактичне місце знаходження фізичної особи боржника, тому подання державного виконавця є передчасним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не доведено факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Доказів на підтвердження ухилення (дії або бездіяльності боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанню обов'язків, покладених на нього судовим рішенням) суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Вікторії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 259, 260, 441 ЦПК України, суд -
В задоволенні подання державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Вікторії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в Дніпровській апеляційний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлена ухвала - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційна скарга не буде подана, або якщо її залишено без змін апеляційною інстанцією.
Суддя Л.А. ГАЙТКО