Справа № 216/2082/24
провадження 3/216/17/25
іменем України
12 березня 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку Патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
16 березня 2024 року о 12 год. 40 хв. у м. Кривий Ріг по вул. Голубина, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло,підвищена жвавість, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у встановленому законодавсом порядку водій відмовився.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та адвокат Буліч Н.В. у судове засідання 12 березня 2025 року о 10 год. 30 хв. не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
03 квітня 2024 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з клопотанням ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, оскільки останньому необхідний термін для звернення за правовою допомогою. Такий час ОСОБА_1 був наданий, судове засідання було відкладено.
14 травня 2025 року судове засідання було відкладено за клопотанням адвоката Котляр Т.В., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , оскільки останній необхідно було ознайомитись з матеріалами справи. 14 травня 2025 року ОСОБА_2 була ознайомлена з матеріалами про, що свідчить її розписка на заяві.
В подальшому представництво ОСОБА_1 здійснювала адвокат Буліч Н.В. 04 червня 2024 року судове засідання не відбулось у зв'язку з клопотанням ОСОБА_3 , яка просила відкласти розгляд справи та ознайомитись з матеріалами справи. 07 жовтня 2024 року судове засідання не відбулось у зв'язку з клопотанням ОСОБА_3 , яка просила відкласти розгляд справи оскільки травмувалась та не має змоги прийти до суду. 29 січня 2025 року судове засідання не відбулось у зв'язку з клопотанням ОСОБА_3 , яка просила відкласти розгляд справи оскільки перебуватиме на розгляді кримінальної справи в іншому суді. 03 березня 2025 року судове засідання не відбулось у зв'язку з клопотанням ОСОБА_3 , яка просила відкласти розгляд справи оскільки перебуватиме на розгляді кримінальної справи в іншому суді. 12 березня 2025 року судове засідання не відбулось у зв'язку з клопотанням ОСОБА_3 , яка просила відкласти розгляд справи оскільки перебуватиме на розгляді іншої справи в іншому суді, підтверджень надано не було.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 було забезпечено право на захист, ознайомлення з матеріалами справи, та з урахуванням раніше наданих клопотань про відкладення розгляду справи, суд сприймає неявку захисника як затягування розгляду справи для уникнення відповідальності ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності так як строк притягнення до адміністративної відповідальності спливає 16 березня 2025 року, тому суд оцінює позицію сторони захисту як зловживання процесуальними правами, тому суд вважає можливим закінчити розгляд справи згідно ст. 268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до відповідальності та її захисника.
ІІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9.А Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІV. Оцінка суду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 16.03.2024 серії ААД № 737164, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.03.2024;
- поясненнями свідка подій ОСОБА_4 ;
- рапортом працівників поліції;
- відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.
Надаючи оцінку викладеним стороною захисту запереченням, суд зазначає наступне.
Щодо доказів керування транспортним засобом та наявності передбачених законом причин для зупинки.
З дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу «Mercedes-Benz 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Диск 2 відеозапис «Clip 20» 13 год. 39 хв. 29 сек.; відеозапис «Clip 21»). Зафіксовано рух транспортного засобу «Mercedes-Benz 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Диск 2 відеозапис «Clip 20» 13 год. 39 хв. 29 сек.; відеозапис «Clip 21»). Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 , які долучені до матеріалів справи 16 березня о 12 годині 35 хв. свідок переходила перехрестя вул. Вишнева з вул. Алмазна згідно правил дорожнього руху впевневшись, що це буде безпечено, але раптово на дуже великій швидкості виїхав автомобіль «Mercedes» сірого кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 майже не збивши ОСОБА_4 , остання відскочила щоб уникнути травм. За кермом автомобіля перебував чоловік худорлявої статури на зріст 165-170 см. одягнений в чорні спортивні штани, чорну куртку, шапку червоно блакитного кольору. Пояснення, які долучені до протоколу ОСОБА_4 підписала власноручно та підтвердила їх в присутності співробітника поліції ( Диск 1 відеозапис «Clip 1» 13 год. 03 хв. 42 сек.). Окрім того ОСОБА_1 повідомив співробітників поліції, що «той чоловік який убіг змусив його їхати».
Щодо наявності підстав для пред'явлення вимоги поліцейським про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану, зокрема, наркотичного сп'яніння звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними положеннями чинного законодавства встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд зазначає, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак наркотичного сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп'яніння.
Після того, як співробітники поліції наздогнали автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , останній заперечив факт керування транспортним засобом «Mercedes-Benz 420». В подальшому співробітник поліції попросив пред'явити документи, які посвідчують особу на що ОСОБА_1 відповів, що вони вдома (Диск 1 відеозапис «Clip 10» о 12 год. 47 хв. 02 сек.; Диск 1 відеозапис «Clip 10» о 12 год. 53 хв. 22 сек.). Співробітник поліції повторно просив надати ОСОБА_1 посвідчення водія або документ, що посвідчує особу після чого ОСОБА_1 непомітно намагався покинути місце правопорушення та зайти до подвір'я одного з будинків. Після того як ОСОБА_1 повернули до службового авто поліції, співробітники поліції почали здійснювати поверхневий огляд під час якого ОСОБА_1 почав пручатись та викидати документи (Диск 2 відеозапис «Clip 11» о 13 год. 02 хв. 29 сек.; Диск 2 відеозапис «Clip 11» о 13 год. 02 хв. 42 сек.).
Як вбачається з дослідженого відеозапису, працівником поліції проводився огляд ОСОБА_1 з метою встановлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (Диск 1 відеозапис «Clip 1» о 13 год. 07 хв. 31 сек.; Диск 1 відеозапис «Clip 3» о 13 год. 37 хв. 59 сек. ).
Після проведення огляду ОСОБА_1 повідомлено виявлені ознаки, а саме: почервоніння обличчя, очей, звужені зіниці (Диск 1 відеозапис «Clip 1» о 13 год. 07 хв. 31 сек.; Диск 1 відеозапис «Clip 3» о 13 год. 37 хв. 59 сек.).
Таким чином, провівши зовнішній огляд ОСОБА_1 та виявивши у нього ознаки наркотичного сп'яніння поліцейські правомірно запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та роз'яснили його права та обов'язки (диск 1 відеозапис « Clip 2» о 13 год. 12 хв. 40 сек.; диск 1 відеозапис « Clip 3» о 13 год. 29 хв. 37 сек.»).
Відповідно до розділу 2 п. 9 "Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до розділу 2 п.17 вищезазначеної інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Як було зазначено вище, у працівників поліції були підстави для направлення водія на огляд до медичного закладу. Співробітником поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд у встановленому законом порядку, тобто в медичному закладі та повідомлено, що останній, відповідно до вимог закону, повинен пройти такий огляд в присутності працівника поліції та роз'яснено наслідки відмови від його проходження. ОСОБА_1 в свою чергу хоч постійно і погоджувався пройти огляд однак відмовлялвся від такого проходження з працівниками поліції та повідомляв, що буде їхати проходити огляд самостійно на таксі (диск 1 відеозапис « Clip 3» о 13 год. 29 хв. 37 сек.»; диск 1 відеозапис « Clip 1» о 12 год. 46 хв. 02 сек.»; диск 1 відеозапис « Clip 2» о 13 год. 14 хв. 09 сек.»; диск 1 відеозапис « Clip 3» о 13 год. 24 хв. 23 сек.»; диск 1 відеозапис « Clip 3» о 13 год. 24 хв. 44 сек.»).
Окремо суд зазначає, що протягом всього відеозапису ОСОБА_1 по відношенню до співробітників поліції вів себе зухвало, на законні вимоги співробітників поліції реагував поведінкою, яка не відповідає обстановці, а тому суперечливу поведінку ОСОБА_1 сприймає, як спробу уникнути відповідальності.
Щодо дотримання порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, оголошення та роз'яснення прав та обов'язків.
Відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
На дослідженому відеозаписі чітко та послідовно зафіксовано складання адміністративного протоколу на місці зупинки, роз'яснення гр. ОСОБА_1 його прав та обов'язків (диск 1 відеозапис « Clip 2» о 13 год. 12 хв. 40 сек.; диск 1 відеозапис « Clip 3» о 13 год. 29 хв. 37 сек.»; диск 1 відеозаписи «Сlip 4-9).
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки, підтверджено керування транспортним засобом ОСОБА_1 , працівником поліції виявлено ознаки наркотичного сп'яніння у водія, запропоновано пройти медичний огляд від якого ОСОБА_1 в присутності співробітників поліції проходити відмовився.
Вимоги ст. ст. 256, 266, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) суду надано не було. Внаслідок цього, у суду відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.
З огляду на викладене суд вважає, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності поліцейських на вимогу працівника поліції є свідомим ігноруванням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, під час розгляду справи судом не встановлено об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння за присутності співробітників поліції та обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно нього та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.
V. Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
При визначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд, керуючись вимогами ст. ст. 33-35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
VІ. Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО