Справа № 191/4990/24
Провадження № 3/191/1794/24
18 лютого 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 ,-
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП , -
17.10.2024 року о 15 год. 55 хв. в м. Синельникове по вул.. Центральній, неподалік будинку 62А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Alfa (мопед) без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ААД №795489 від 17.10.2024 року, 17.10.2024 року о 15 год. 55 хв. в м. Синельникове по вул.. Центральній, неподалік будинку 62А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Alfa (мопед) без д.н.з., при цьому обмежений в праві керування згідно постанови виконавчої служби №543 00280 від 11.09.2018 року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.126 КУпАП.
В судове засідання правопорушник не з'явився по невідомим суду причинам. Крім того, до останнього були застосовані примусові приводи в судові засідання, однак приводи не виконані з причин його відсутності за місцем проживання. Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи в Синельниківському міськрайонному суду. Згідно письмових пояснень, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..130 КУпАП визнав та пояснив, що вживав пиво.
Суддя, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ААД №795489 від 17.10.2024 року своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.126 КУпАП.
Згідно з ч.3 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах :
1) керування транспортним засобом особою, яка не мас при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка");
2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;
3) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Всі склади - формальні.
Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон: в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС; г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документи на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах додатково - схему маршруту та розклад руху; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення великогабаритних чи великовагових вантажів, - дозвіл на рух: на транспортних засобах, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, - технічні умови на перевезення, свідоцтво про допуск водія і допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та дозвіл на дорожнє перевезення: г) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
До протоколу долучені : рапорт поліцейського ВРПП Синельниківського РУП від 17.10.2024 року, письмові пояснення ОСОБА_1 ; копія постанови Серії ББА №273590 від 17.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ББА №273590 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.6 ст.121, ч.1 ст.125 КУпАП; копія постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП №54300280 від 11.09.2018 року.
Однак суду не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний станом на 17.10.2024 року з постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. За таких обставин, в діях водія ОСОБА_1 не встановлено об'єктивної та суб'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Таким чином, суддя, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, так як зазначені в протоколі обставини адміністративного правопорушення не узгоджуються з доданими до нього документами та суперечать ч.3 ст.126 КУпАП.
Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (n.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, суддя дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, то суддя дійшов наступного висновку.
З протоколу про адміністративне правопорушення Серії ААД 795488 від 17.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, згідно п.2.5) Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Винність правопорушника підтверджується : протоколом про адміністративне правопорушення Серії ААД №795488 від 17.10.2024 року; рапортами поліцейських ВРПП Синельниківського РУП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; копією постанови Серії ББА №273590 від 17.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.6 ст.121, ч.1 ст.125 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.; CD-диском з відеозаписом подій адміністративного правопорушення, та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Таким чином, вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме : відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В дотримання вимог ст.33 КУпАП суд накладає стягнення за адміністративне правопорушення у межах, установлених КУпАП та іншими законами України.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні адміністративного стягнення, з урахуванням обставин справи та особи правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, не працює, згідно письмових пояснень свою вину визнав, його вина також повністю підтверджується зібраними матеріалами справи в їх сукупності, тому суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Дане адміністративне стягнення є достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн. У зв'язку з цим, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 грн..
Таким чином, суддя вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ст.ст.126, 130, 247, 251, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави : Призначення платежу: 21081300; (серія ААД №795488), Банк отримувача : ГУК у Дн-кій обл/Дн-ка обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача : UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 цього Кодексу, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягувач : Синельниківське районне управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса : 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Виконкомівська,36).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т. В. Прижигалінська