Справа 206/6553/24
Провадження 2/206/476/25
14 березня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Цибань Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора
вимоги позивача: визначення додаткового строку подання заяви для прийняття спадщини
за участю учасників справи:
позивач ОСОБА_1
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, в якому просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Торецьк, Донецької області.
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
В обґрунтування позову позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території міста Торецька Донецької області померла матір позивача - ОСОБА_2 (Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 14.03.2022 року Торецьким відділом ДРАЦС у Бахмутському районі Донецької області Східного МУ МЮ (м. Харків). Після смерті матері позивача відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, а саме 1/3 квартири АДРЕСА_1 . 02.10.2024 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори позивачу надана відмова у вчиненні нотаріальних дій, оскільки вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Нотаріусом позивачу рекомендовано звернутись до суду. Заяву на прийняття спадщини позивач не мала можливості подати вчасно так як мати померла в м. Торецьк Донецької області. На час настання строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач проживала по АДРЕСА_2 , де ведуться (велися) бойові дії або тимачсово окупованих Російською Федерацією, і як наслідок у місті були відключені реєстри нотаріальних дій та не працювали нотаріуси. З 12.10.2022 року позивач зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа та проживає у м. Києві. Позивач посилається на те, що не змогла скористатися своїм правом на прийняття спадщини у встановлений строк, оскільки перебувала у тяжкому психологічному становищі, бо окрім втрати матері, вимушена була переміститися з рідного міста, втратила все майно, соціальні зв'язки. Окрім того позивач посилається на те, що в контакт центрі системи надання безоплатної правової допомоги вона отримала консультацію, що строк подання заяви про прийняття спадщини продовжено до припинення воєнного стану в Україні. Вважає, що обставини пропущення строку є поважними та підтверджуються належними доказами (а.с. 2,3).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що причини пропуску строку для прийняття позивачем спадщини не є поважними. Доказів поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачем не надано, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, просив розгляд справи здійснювати без його участі та прийняти рішення з урахуванням наданого відзиву.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2024 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2025 року витребувано у Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори засвідчену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вимог суду, 26.02.2025 року до суду від Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори надійшли копії витребуваних документів.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2025 року витребувано у витребувано від Другої кам'янської державної нотаріальної контори належним чином завіреної копії заповіту виданого ОСОБА_2 09.11.2021.
07.03.2025 судом закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про народження (а.с. 12).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 13).
З копії свідоцтва про право власності вбачається від 16.02.2015 ОСОБА_2 належала 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 (а.с. 15).
02.10.2024 за заявою позивача Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу № 73066640 (а.с. 35).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що матір'ю позивача не видавались заповіти чи спадкові договори, інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину у Спадковому реєстрі відсутня, Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину не має (а.с. 59).
З копії паспорту позивачки вбачається, що остання має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9).
Відповідно до довідки від 12.10.2022 № 3009-5002227170 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання позивачки АДРЕСА_4 (а.с. 11).
02.10.2024 року позивачка звернулась до державного нотаріусу Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою, про те, що вона приймає спадщину за законом після смерті матері, ОСОБА_2 (а.с. 14).
02.10.2024 року нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, через те, що позивачка пропустила встановлений законом 6-ти місячний термін для прийняття спадщини (а.с. 14).
Враховуючи викладене, позивач звернулася до суду із цим позовом, в якому просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.
На підставі вимог статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Положеннями ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі №554/5866/18 (провадження № 61-5198св19).
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).
Згідно ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Загальновідомим є факт, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду позовної заяви.
Суд враховує, що позивач була зареєстрована та проживала у м. Торецьк Донецької області на час відкриття спадщини та в подальшому протягом шести місяців.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Торецька міська територіальна громада входить до Переліку територій активних бойових дій.
З дня запровадження воєнного стану місто Торецьк піддавалось і на теперішній час піддається постійним ракетним, артилерійським та авіаційним обстрілам, нотаріальні контори на території міста Торецька не працювали.
З метою забезпечення безпеки та збереження життя громадян, нотаріальні контори, як і інші організації та установи міста, під час оголошення сигналів «Повітряна тривога» та «Ракетна небезпека» зупиняють свою роботу, їх працівники переміщуються до безпечних приміщень (укриття, сховище, підвал тощо).
Позивач вказує, що саме внаслідок повномасштабного вторгнення на територію України та через загрозу своєму життю, змогла звернутися до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини лише з пропуском встановленого строку.
З огляду на викладене, об'єктивними обставинами поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини в даному випадку суд визнає: запровадження воєнного стану на території Україні, небезпека збройної агресії, особливості роботи нотаріусів під час воєнного стану та на території зони бойових дій, зокрема поблизу лінії фронту (м. Торецьк).
Вказані обставини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача як спадкоємця, що потягло за собою пропуск строку для прийняття спадщини, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання додаткового строку для прийняття спадщини на строк два місяці.
Суд враховує, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Отже, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 80 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку прийняття спадщини позивачем є поважними, а тому позов слід задовольнити і визначити позивачеві додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач просив судові витрати віднести на його рахунок, суд покладає судовий збір на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Торецьк, Донецької області на строк 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідач: Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, адреса: 85200, Україна, Донецька область, м. Торецьк, вул. Василя Стуса, буд. 24а код ЄДРПОУ 44272449.
Третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, адреса: 03087, Україна, м. Київ, вул. Волинська, буд. 6, РНОКПП 02883156.
Повний текст рішення складено 14.03.2025 року.
Суддя В.В. Гаркуша