Справа № 172/1458/24
Провадження № 2/172/640/24
14.03.2025 року Васильківський районний суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.08.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір № 501349544. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплатити проценти за користування кредитом, сплатити комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та а умовах, передбачених кредитним договором. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, однак відповідач не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 62566,22 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 40491,85 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 9192,53 грн., заборгованості за комісіями - 12881,84 грн. Крім цього, позивач зазначає, що 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором і судові витрати у справі.
Ухвалою від 16.09.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у позовній заяві просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує, що ним до 16.02.2022 року своєчасно та добросовісно виконувалися умови договору і згідно з графіком погашення кредиту сплачено 24000 грн. 24.02.2022 року почалася збройна агресія російської федерації проти України і із засобів масової інформації стало відомо, що АТ «Альфа-Банк» припинив свою діяльність, так як мав у статутному капіталі долю російського капіталу. Про те, що 01.12.2022 року було ухвалено рішення про перейменування банку на АТ «Сенс Банк» його особисто ніхто не повідомив. До матеріалів справи додано меморіальний ордер від 16.08.2021 року від банка «Сенс Банк», з яким у нього ніяких відносин не було на вказану дату. До матеріалів справи додано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, датовану 05.06.2023 року за підписом представника АТ «Сенс Банк» адвоката Мужика Назара, яку він не отримував. До позов уне додано підтверджуючих документів на вчинення відповідних дій адвокатом на вказану дату, так як долучена до справи довіреність датована 20.06.2024 року.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до вимог статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
16.08.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір № 501349544, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит готівкою в сумі 53000,00 грн., процентна ставка становить 21,99% річних, строк кредиту - 24 місяці. Кредит надається на споживчі цілі. Дата повернення кредиту 16.08.2023 року.
Додатком № 1 до кредитного договору визначений Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг. Графік як і кредитний договір підписаний позичальником.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти за кредитним договором № 501349544 в сумі 53000,00 грн.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором станом на 28.02.2023 року становить 62566,22 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 40491,85 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 9192,53 грн., заборгованості за комісіями - 12881,84 грн.
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач уклав кредитний договір з АТ «Альфа-Банк», отримав кредитні кошти, користувався ними, частково погашав заборгованість за кредитом, однак не у повному обсязі, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.
Щодо вимог про стягнення комісії суд зазначає таке.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), яку відповідно до ч. 4 ст. 264 ЦПК України суд враховує під час розгляду цієї справи щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією.
Пунктом 1 кредитного договору встановлено, що під час користування кредитом позичальник пропонує надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором, за надання яких він пропонує встановити комісійну винагороду за обслуговування (управління) кредитом 1,95% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ.
При цьому, з графіку платежів, який відображений у додатку № 1 до договору вбачається, що окрім сум погашення кредиту та процентів за користування кредитом містяться платежі за супровідні послуги банку, а саме: за розрахунково-касове обслуговування.
Тобто з вказаних умов договору вбачається, що банком встановлено комісію за обслуговування кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням вимог ст.ст. 549-552, 1046, 1048, 1050 ЦК України, можна зробити висновок, що наслідками укладення кредитного договору є: зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за супровідні послуги банку, а саме: за розрахунково-касове обслуговування щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Виходячи з цього суд доходить висновку про необґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості за комісією.
Таким чином, позов АТ «СЕНС БАНК» підлягає частковому задоволенню з підстав наведених вище.
Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір за подання позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 610, 611, 1054 ЦК України, -
1. Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 501349544 від 16.08.2021 року в сумі 49684 (сорок дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 40 копійок, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 40491,85 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 9192,53 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Битяк