м.Чернівці
14 березня 2025 року Справа № 926/793/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за вх.№793 від 11.03.2025 року
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Великий Світ» (60000, Чернівецька обл., Дністровський р-н, м.Хотин, вул.Свято-Покровська, 36-Б)
Про стягнення коштів за договором перевезення в сумі 53961,60 грн
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Великий Світ» про стягнення коштів за договором перевезення №30/10-2024-10 від 17.09.2024 року в сумі 53961,60 грн.
11.03.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№793.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 року позовну заяву за вх.№793 передано судді Гушилик С.М.
Як визначено статтею 2 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч.3 ст.2, ч.3 ст.13, ч.1 ст.14 ГПК України)
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч.2 ст.14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Частиною 3 статті 162 ГПК України визначено перелік відомостей, які має містити позовна заява, зокрема, повне найменування сторін, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову тощо.
У відповідності до пункту 2 вищевказаної статті, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, позовна заява не містить витягу з ЄДР відповідача.
Відповідно до ч.7 ст.42 ГПК України суд повідомляє учасників справи про їх обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) та можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Згідно з ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
У разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, судом застосовуються процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч.8 ст.6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до ЗУ "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У позовній заяві Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не зазначено інформації щодо наявності у позивача та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст.164, 172 ГПК України, належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до Господарського суду, є опис вкладення в поштовий конверт в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) до опису вкладення, номер поштового відправлення в яких повинен співпадати. При цьому, додатки в описі вкладення повинні повністю збігатися з додатками, переліченими у позовній заяві (крім тих, що надаються тільки суду: докази сплати судового збору та направлення позову з додатками відповідачу).
Однак, до матеріалів позовної заяви позивачем додано роздруківку з сайту «Мінфін», хоча останнього в переліку додатків до позовної заяви немає.
Згідно приписів ч.1 ст.14, ч.1 ст.73, ч.4 ст.74, ст.91, ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Проте, останнім до позовної заяви не подано обґрунтованого розрахунку позовних вимог.
Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, товарно-транспортна накладна від 29.10.2024 року викладена англійською мовою.
Згідно з ч.1 ст.10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Частиною 79 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Зважаючи на вищенаведене, позивач повинен надати суду належним чином засвідчений переклад на українську мову документу, які він подав разом із позовною заявою.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.162, 164, цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не може бути призначена до розгляду та підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, який відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до п.1 ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд звертає увагу на те, що позовна заява складена 05.03.2025 року (вх.№793 від 11.03.2025р.) адвокатом Мокрицькою Л.Я., яка зареєстрована в системі Електронний суд та має наявний електронний кабінет в ній, а відтак, у зв'язку із наявністю у представника позивача електронного кабінету в системі Електронний суд, суд зазначає, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху буде направлена у її електронний кабінет.
У випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Великий Світ» про стягнення коштів за договором перевезення в сумі 53961,60 грн - залишити без руху.
2. Позивачу усунути недоліки до позовної заяви.
3.Встановити позивачу строк у 7 календарних днів з дня надіслання в Електронний кабінет в системі Електронний суд цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя Гушилик С.М.