18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 березня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/37/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача (в режимі відеоконференції) - адвоката Грищенка О.М., відповідача - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реверсбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» про стягнення 854530 грн. 31 коп.,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Реверсбуд», через систему «Електронний суд», звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди транспортних засобів № 01-09/21-О від 01.09.2021 року з урахуванням договору про переведення боргу № 11-12/23Б-11 від 11.12.2023 року, 742500 грн. боргу, 23077 грн. 31 коп. 3% річних, 88953 грн. інфляційних витрат, що разом становить 854530 грн. 31 коп., та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» строків та порядку сплати орендної плати позивачу за договором оренди транспортних засобів № 01-09/21-О від 01.09.2021 року заборгованість якого переведена на відповідача згідно договору про переведення боргу № 11-12/23Б-11 від 11.12.2023 року та не сплачена останнім.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 20.01.2025, 20.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/37/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, який в подальшому відкладено на 11.03.2025 року; забезпечено участь в судовому засіданні для представника позивача - адвоката Грищенка О.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням.
Відповідач в судове засідання 11.03.2025 року явку свого представника не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до довідки суду про доставку електронного листа з ухвалою суд від 20.02.2024 року до його електронного кабінету (а.с. 79), причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 11.03.2025 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.
Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України у судовому засіданні 11.03.2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
01.09.2021 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Реверсбуд", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс-Юг", як орендарем, укладено договір оренди транспортних засобів №01-09/21-О (далі - Договір-1, а.с. 20-24), за умовами п.1.1. якого орендодавець протягом дії договору надав орендарю в оренду (тимчасове оплатне користування) транспортні засоби (надалі - Обладнання), які є об'єктом володіння орендодавця.
У Договорі-1 його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про наступне:
п. 1.2. - послуги оренди обладнання надаються орендодавцем згідно класифікації видів економічної діяльності за класом: 49.41;
п. 1.3. - для експлуатації (керування) кожної одиниці обладнання орендодавець за цим договором надає орендарю кваліфікований персонал (водіїв) у кількості, відповідній одиницям обладнання. Для керування та обслуговування, експлуатації обладнанням персонал орендодавця має мати посвідчення встановленого зразка про отримання спеціального права на керування та експлуатацію обладнання;
п. 1.4. - перелік обладнання, що передається в оренду, його короткі технічні характеристики, вартість орендної плати, залучення персоналу сторони погодили у специфікації (Додаток №1 до договору) котра є невід'ємною частиною договору;
п. 1.5. - орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності виключно за технічним призначенням, визначеним виробником, при виконанні благоустрою, будівельно-монтажних, ремонтних та інших робіт та дотримуючись нормативних вимог безпеки праці, норм законодавства України, положень цього договору;
п. 2.1. - сторони передбачили, що обладнання передається в оренду на строк дії цього договору. Орендар зобов'язується прийняти, а орендодавець передати орендарю в оренду узгоджене сторонами у специфікації обладнання в день доставлення орендодавцем обладнання на будівельний об'єкт орендаря, або в інше місце зазначене орендарем. Доставка (транспортування) обладнання у вказане орендарем місце для передачі його в оренду за договором здійснюється за рахунок орендодавця. До об'єктів оренди, по відношенню до яких орендодавець є орендарем згідно інших договорів оренди, положення цього договору трактуються в контексті суборенди. Про передання обладнання в оренду сторони складають та підписують Акт прийняття-передачі обладнання (Додаток №2 до даного Договору);
п. 2.2. - орендодавець передає обладнання орендарю у володіння в строк 2 (двох) робочих днів з дати підписання сторонами цього договору. Повернення обладнання орендодавцем з оренди здійснюється в строк 2 (двох) робочих дня з моменту припинення правовідносин оренди;
п. 2.3. - місце передачі обладнання в оренду і прийняття з оренди узгоджується сторонами шляхом обміну інформацією за допомогою листування/або засобами інтернет зв'язку/або за допомогою телефону/чи в інший прийнятний для сторін спосіб та вказується в Акті приймання-передачі обладнання в оренду;
п. 2.4. - при передачі обладнання в оренду, орендар, в присутності представника орендодавця проводить оцінку технічного стану обладнання, комплектність тощо;
п. 2.5. - факт передачі узгодженого згідно із специфікацією обладнання в оренду засвідчується підписанням представниками сторін Акту приймання-передачі обладнання в оренду. Підписання уповноваженим представником орендаря Акту приймання-передачі обладнання в оренду (без зауважень) засвідчує: факт передачі орендодавцем технічно справного, комплектного, відповідного специфікації обладнання; факт ознайомлення орендаря із всіма особливими властивостями роботи обладнання; факт проведення інструктажу з використання обладнання в роботі та правил безпеки при його застосуванні;
п. 3.1. - обладнання, що орендується, передається в оренду на строк дії цього договору;
п. 3.2. - терміном оренди вважається період часу, що починається з дати і часу, зазначених в Акті приймання-передачі обладнання в оренду і закінчується датою і часом, зазначеними в Акті приймання-передачі обладнання з оренди;
п. 3.3. - термін оренди, кількість окремих одиниць обладнання може змінюватись протягом строку дії цього договору, про що до його Специфікації сторонами вносяться відповідні зміни шляхом її переукладення у новій редакції;
п. 4.1. - вартість орендної плати визначається сторонами у Акті приймання-передачі наданих послуг, з урахуванням орієнтовних середніх цін, зазначених у специфікації (Додаток № 1 до договору);
п. 4.2. - загальна ціна договору складається з суми орендної плати (суми всіх підписаних Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг) протягом строку дії договору;
п. 4.3. - оплата орендної плати здійснюється після надання орендодавцем орендарю повного пакету документів: рахунку-фактури, актів приймання-передачі наданих послуг;
п. 4.4. - всі первинні документи, що оформлюються на виконання цього договору, повинні бути складені з дотриманням вимог Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене Наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88) та інших нормативно-правових актів чинних на території України;
п. 7.1. - договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021 року. У випадку, якщо за 30 (тридцять) днів до закінчення строку договору жодна зі сторін не ініціює його розірвання - договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
Договір-1 підписаний і скріплений печатками сторін.
На виконання умов Договору-1 сторонами складено та підписано:
Додаток № 1 - Специфікацію від 01.09.2021 року (а.с. 25), в якій погодили оренду шести одиниць техніки, із зазначенням їх типу, марки, моделі, державного реєстраційного номеру та добовою вартістю оренди по 15000 грн. за кожну одиницю техніки з екіпажем.
Актами надання-передачі обладнання №1 від 01.09.2021 року, №2 від 11.09.2021 року позивач, як орендодавець, передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс-Юг", обумовлені специфікацією від 01.09.2021 року шість одиниць техніки (а.с. 26, 26 на звороті).
Із актів надання послуг: № 39 від 11.09.2021 року на суму 42400 грн., № 40 від 16.09.2021 року на суму 148400 грн., №42 від 01.10.2021 року на суму 118800 грн., № 46 від 01.10.2021 року на суму 16800 грн., № 47 від 18.10.2021 року на суму 224700 грн., № 51 від 18.10.2021 року на суму 90000 грн., №52 від 01.11.2021 року на суму 81300 грн., № 55 від 01.11.2021 року на суму 112000 грн., №60 від 15.11.2021 року на суму 102000 грн., №64 від 16.11.2021 року на суму 64200 грн., №67 від 01.12.2021 року на суму 120800 грн., №68 від 01.12.2021 року на суму 39900 грн., №72 від 16.12.2021 року на суму 81200 грн. (а.с. 30-42) вбачається, що за оренду шести одиниць дорожньо-будівельної техніки, обладнання сторонами погоджено зобов'язання оплати орендаря на загальну суму 1242500 грн., яке останній погодив, підписав без зауважень, однак оплатив лише частково на суму 500000 грн. платіжними дорученнями: № 169 від 22.10.2021 року на суму 100000 грн, № 2249 від 08.11.2021 року на суму 50000 грн, №336 від 25.11.2021 року на суму 150000 грн., № 2377 від 03.12.2021 року на суму 200000 грн. (а.с. 27-28).
За розрахунками позивача орендар орендну плату за користування технікою з екіпажем за період з 18.10.2021-16.12.2021 року в розмірі 742500 грн. не здійснив.
В подальшому 11.12.2023 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Реверсбуд", як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс-Юг", як первісним боржником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво", як новим боржником, укладено договір про переведення боргу №11-12/23Б-11 (далі - Договір-2, а.с. 29), за умовами п.1. якого визначено, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору оренди транспортних засобів №01-09/21-О від 01.09.2021 року, укладеного між первісним боржником та кредитором.
У Договорі-2 його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:
п. 2. - первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 742500 грн., що виник на підставі основного договору, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною даного договору. Новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму кредитору в термін до 31.12.2023 року;
п.3- кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим кредитором в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором;
п.5- новий боржник підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (копії документів), пов'язана із основним договором, зокрема й та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором;
п.8 - договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Договір-2 підписаний і скріплений печатками сторін.
За даними позивача, відповідач зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі 742500 грн, у погоджені п.2 Договору -2 строки до 31.12.2023 року не здійснив, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Крім того, позивач на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував на суму заборгованості з орендної плати - 88953 грн. інфляційних втрат, 23077 грн. 31 коп. 3% річних, що також є предметом спору.
Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди транспортних засобів № 01-09/21-О від 01.09.2021 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс-Юг" за яким переведена на відповідача на підставі договору про переведення боргу № 11-12/23Б-11 від 11.12.2023 року, вимоги позивача витікають із прав і обов'язків сторін за цими Договорами.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна», норми якого з урахуванням предмета спору є спеціальними.
Згідно з нормами ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За приписами ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до ст. 631 ЦК України, час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 3 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч.1 ст.641 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ст.ст. 520, 521 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що 01.09.2021 року між позивачем, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс-Юг", як орендарем, укладено договір оренди транспортних засобів №01-09/21-О щодо оренди шести одиниць дорожньо-будівельної техніки, обладнання, який ними виконувався.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс-Юг" користуючись технікою позивача погодило перед останнім зобов'язання з оплати оренди на загальну суму 1242500 грн згідно актів надання послуг: № 39 від 11.09.2021 року., № 40 від 16.09.2021 року, №42 від 01.10.2021 року, № 46 від 01.10.2021 року, № 47 від 18.10.2021 року, № 51 від 18.10.2021 року, №52 від 01.11.2021 року, № 55 від 01.11.2021 року., №60 від 15.11.2021 року, №64 від 16.11.2021 року, №67 від 01.12.2021 року, №68 від 01.12.2021 року, №72 від 16.12.2021 року, однак, оплатив лише частково на суму 500000 грн. платіжними дорученнями: № 169 від 22.10.2021 року на суму 100000 грн, № 2249 від 08.11.2021 року на суму 50000 грн, №336 від 25.11.2021 року на суму 150000 грн., № 2377 від 03.12.2021 року на суму 200000 грн. Заборгованість у розмірі 742500 грн. не сплатив, та передав зобов'язання з її сплати новому боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» на підставі договору про переведення боргу №11-12/23Б-11 від 11.12.2023 року.
Пунктами 2. 5 Договору-2 сторони погодили, що первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 742500 грн., що виник на підставі основного договору, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною даного договору. Новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму кредитору в термін до 31.12.2023 року. Новий боржник підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (копії документів), пов'язана із основним договором, зокрема й та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором.
Враховуючи вищевикладене суд зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» є належним відповідачем у справі про стягнення вартості несплаченої оренди за договором оренди транспортних засобів №01-09/21-О від 01.09.2021 року, з урахуванням взятих зобов'язань за договором про переведення боргу № 11-12/23Б-11 від 11.12.2023 року. Наявність і розмір спірної заборгованості з орендної плати у розмірі 742500 грн. позивачем підтверджено доказами, які визнаються судом допустимими і достатніми. Відповідачем доказів сплати суду не надано, тому вимогу позивача про їх примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Частинами 7,8, 10 ст. 81 ГПК України встановлено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
У зв'язку з простроченням сплати основного грошового зобов'язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 88953 грн інфляційних втрат нарахованих за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, 23077 грн. 31 коп. нарахованих за період з 01.01.2024 року по 13.01.2025 року.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат проведений позивачем відповідає умовам Договорів, арифметично і методологічно виконаний правильно, не заперечені відповідачем тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 10254 грн. 36 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво», ідентифікаційний код юридичної особи 33757711, місцезнаходження: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 65 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реверсбуд», ідентифікаційний код юридичної особи 43635535, місцезнаходження: 35650, Рівненська обл., Дубенський район, с. Семидуби, вул. Центральна, буд. 53 - 742500 грн. боргу, 88953 грн. інфляційних втрат, 23077 грн. 31 коп. 3 % річних; 10254 грн. 36 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 13.03.2025 року.
Суддя В.М. Грачов