29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"05" березня 2025 р. Справа № 924/26/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський
до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК 2017" м. Хмельницький
про стягнення 3304585,44грн
За участю:
від прокуратури: Лісовий О.І. згідно службового посвідчення №079589 від 17.06.2024
від позивача: Кудла І.А. на підставі виписки з ЄДРЮФГФ від 20.10.2022
від відповідача: не з'явився
05.03.2025 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до ст. 240 ГПК України.
06.01.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області поштовою кореспонденцією надійшла позовна заява Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК 2017" м. Хмельницький про стягнення 3304585,44грн.
В обгрунтування позовних вимог прокурор вказує на порушення відповідачем як замовником будівництва ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон № 3038-VI), а після 01.01.2020 - вимог п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (Закон №132-ІХ), невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати пайової участі у розвиток інфраструктури міста у зв'язку з будівництвом житлового комплексу в період з 17.04.2019 - дата початку будівництва по 01.09.2022 - дата завершення будівництва. З огляду на викладене вважає, що кошти у сумі 3304585,44грн є безпідставно збереженими та підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/26/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11:40год. 04.02.2025.
Ухвалою суду від 04.02.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 12:20год. 05.03.2025.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 05.03.2025 позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання 05.03.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Ухвала суду від 04.02.2025 надсилалась відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних особі підприємців, однак повернута до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, що підтверджується Трекінгом Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на наведене, ухвала суду від 04.02.2025 вважається врученою відповідачу.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
Згідно з інформаційної випискою порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 11.10.2022 Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Кам'янець-Подільської міської ради видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (реєстраційних номер ХМ122220929501, назва об'єкту - будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, , замовник - "Обслуговуючий кооперативу ЖБК 2017"; місце розташування об'єкту будівництва - м. Кам'янець-Подільський, вул.. Героїв Маріуполя, 4; техніко-економічні показники п.20 загальна площа квартир 8808кв.м.
Відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації (реєстраційний номер в ЄДЕССБ АС01:1904-5790-6908-5187), найменування закінченого будівництвом об'єкта будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями; замовник - "Обслуговуючий кооперативу ЖБК 2017"; місце розташування об'єкту будівництва - м. Кам'янець-Подільський, вул.. Героїв Маріуполя, 4; дата початку робіт: - 17.04.2019, дата закінчення робіт - 01.09.2022; дозвільний документ реєстраційний номер ХМ112191060889.
У Акті готовності об'єкта до експлуатації зазначено, що замовник не залучався до сплати пайової участі (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX).
В матеріалах справи наявний Наказ Міністерства розвитку громад та територій України №214 від 17.11.2022 "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01.10.2022).
Листом від 31.08.2024 №52-1737-24 Кам'янець-Подільська окружна прокуратура звернулась до Кам'янець-Подільської міської ради, з проханням, не пізніше 13.09.2024 надати до окружної прокуратури інформацію з приводу надходження до бюджету Кам'янець-Подільської територіальної громади коштів - пайової участі від замовників будівництва зазначених у листі об'єктів. Якщо такі кошти суб'єктами господарювання до бюджету не сплачувалися (в тому числі через не укладення до 01.01.2020 та у наступних після 2020 року роках договорів про пайову участь), слід додатково повідомити про причини та вжиті Кам'янець-Подільською міською радою заходи щодо їх примусового стягнення у судовому порядку.
У відповідь, листом від 13.09.2024 Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради повідомив прокуратуру, що протягом 2020-2024 років замовники будівництва, зазначені у листі, після реєстрації документів, які надають право на виконання будівельних робіт та перед введенням в експлуатацію об'єктів будівництва не зверталися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо завершених будівництвом об'єктів. Кошти пайової участі вказаними забудовниками до місцевого бюджету не переховувались. На даний час відділом державного архітектурно-будівельного контролю при введенні в експлуатацію об'єктів будівництва, стосовно яких були укладені Договори про сплату пайової участі, здійснюється контроль за сплатою коштів пайової участі у розвиток інфраструктури.
Листами від 25.09.2024 та від 05.11.2024 Кам'янець-Подільська окружна прокуратура зверталась до Кам'янець-Подільської міської ради щодо надання необхідної інформації, чи планує Кам'янець-Подільська міська рада вживати заходи цивільно-правового характеру щодо стягнення безпідставно збережених господарюючим суб'єктом грошових коштів (пайової участі) на підставі статті 1212 ЦК України, а також щодо надання інформації з питання стягнення до бюджету Кам'янець-Подільської територіальної громади коштів пайової участі від замовників будівництва, у тому числі від "ЖБК 2017".
Листом від 07.11.2024 Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради повідомив заступника керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури про те, що встановлено що із ТзОВ "Рокор", ТзОВ "Лідер", ПП "Укрком", "ЖБК 2017", які розпочали будівництво до 2020 року, Договора про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського, відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не укладалися. ТзОВ "Перлина Поділля", яким розпочато будівництво у 2020 році до Кам'янець-Подільської міської ради не зверталося за отриманням розрахунку розміру коштів. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ, виключивши статтю 40 із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" змінив порядок його сплати з 01.01.2020 та законодавчо закріпив за замовниками будівництва обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування з питання сплати внеску пайової участі, встановлено строки такого звернення та було визначено відповідну процедуру. Відповідно до підпункту 1 частини 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 132-ІХ розмір коштів пайової участі для житлових будинків обраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. Щодо нежитлових будівель та споруд, переважно комерційного призначення, то цей показник обраховується від загальної кошторисної вартості будівництва комерційного об'єкта. Без наявності такого кошторису вказати реальний розмір пайової участі є неможливим. Наразі Департаментом містобудування та архітектури керівникам ТзОВ "Рокор", ТзОВ "Перлина Поділля", ТзОВ "Лідер", ПП "Укрком", "ЖБК 2017" направлено листи-вимоги щодо добровільного погашення заборгованості.
Листом від 13.12.2024 №52-2423-24 заступник керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури повідомив Кам'янець-Подільську міську раду про ініціювання звернення до Господарського суду із позовом в інтересах держави, в особі Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення з ОК "ЖБК 2017" до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів пайової участі.
Оскільки відповідач, відповідно до абз. 2 п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX не перерахував до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, прокурор просить суд стягнути з відповідача до бюджету 3304585,44грн, у зв'язку із чим завернувся до суду із відповідним позовом.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У даній справі керівник Кам'янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський із позовом до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК 2017" м. Хмельницький про стягнення 3304585,44грн пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту).
Керівником окружної прокуратури відповідно до ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обгрунтовано підстави для представництва, інтересів держави в суді у даній справі.
Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Законом № 3038-VI визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні, відповідно до ст. 1 якого замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
У ст. 40 Закону № 3038-VI (зі змінами) закріплювався обов'язок замовника будівництва, що має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
У свою чергу, органи місцевого самоврядування встановлювали порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Порядок укладення договір пайової участі за вказаною статтею Закону № 3038-VI передбачався у декілька етапів: замовник повинен був звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору про пайову участь, яка реєструвалась органами місцевого самоврядування. На підставі доданих замовником до заяви документів, що підтверджують кошторисну вартість будівництва об'єкта, протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви визначався розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, з органом місцевого самоврядування укладався договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, істотними умовами якого були розмір пайової участі, строк (графік) її сплати, відповідальність сторін, невід'ємною частиною такого договору був розрахунок величини пайової участі (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Замовник до прийняття об'єкта в експлуатацію повинен був сплатити в повному обсязі кошти пайової участі єдиним платежем або частинами, якщо договором було передбачено графік сплати пайової участі.
Отже, зі змісту ст. 40 Закону № 3038-VI вбачалося, якщо об'єкт будівництва не відносився до переліку об'єктів, у разі будівництва яких замовники не залучалися до пайової участі, укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковував перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, було обов'язковим через пряму вказівку закону.
Верховний Суд, вирішуючи спори щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Разом з тим 20.09.2019 прийнято Закон №132-ІХ, яким внесено зміни, зокрема у Закон №3038-VI шляхом виключення із його тексту, зокрема ст. 40, про що зазначено у ч. 3 п. 13 р. І. Закон № 132-ІХ набрав чинності 17.10.2019, однак, Верховна Рада постановила, що п. 13 р. І цього Закону набирає чинності з 01.01.2020 (п. 1 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень).
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. За загальним правилом дія нормативного акта (чи його окремої частини) починається з моменту набрання ним чинності (якщо інше не передбачено нормативним актом), а завершується з моменту припинення його дії - календарної дати, з якої нормативний акт (чи його окрема частина) остаточно втрачає чинність.
Судом встановлено, що в період із 17.04.2019 по 01.09.2022 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК 2017", згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 16.04.2019 №ХМ112191060889, було здійснено будівництво об'єкта: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Чехова, 4 (змінено назву на вул. Героїв Маріуполя, 4), м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область".
Наявний в матеріалах справи Витяг з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва містить інформацію про Акт готовності об'єктів до експлуатації №1, Назва об'єкта: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями"; реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АСО1:1904-5790-6908-5187; Нове будівництво; код ДКБС: 1122.1 Будинки багатоквартирні масової забудови.
Дата початку робіт - 17.04.2019, дата завершення робіт - 01.09.2022.
Враховуючи, що згідно Акту будівництво об'єкта розпочалося в квітні місяці 2019 року, тобто до набрання чинності як Законом № 132-ІХ в цілому (17.10.2019), так і до набрання чинності його окремої частини - п. 13 р. І (01.01.2020), відповідач зобов'язаний був у період з початку будівельних робіт забудови і до 01.01.2020 звернутися до Міськради із заявою про укладення договору про пайову участь, до якої додати документи, що підтверджують кошторисну вартість будівництва об'єкта, та очікувати від Міськради відповідного розрахунку та примірника договору, чого як встановив суд, не зробив, відповідно порушив норму ст. 40 Закону № 3038-VI щодо обов'язкової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту, яка на момент початку побудови об'єкта і до 01.01.2020 була чинною.
Після 01.01.2020 набула чинності норма п. 13 р. І Закону №132-ІХ, якою скасовано обов'язок забудовників укладати договори пайової участі з органами місцевого самоврядування, закріплений у ст. 40 Закону № 3038-VI.
Водночас у р. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX передбачено порядок пайової участі замовника будівництва, який впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Згідно з абз. 1 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. З 01.01.2020 у замовників будь-яких об'єктів будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Однак в абз. 2 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX законодавець чітко визначив розмір та порядок пайової участі замовників будівництва у разі, якщо будівництво об'єктів було розпочато до внесення законодавчих змін (до 01.01.2020), якщо станом на 01.01.2020 такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, але обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі не перестав існувати після 01.01.2020.
Норми абз. 1 та абз. 2 п. 2 розділу ІІ Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Так, в абз. 2 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX встановлено:
- розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, - для житлових будинків 2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом);
- порядок пайової участі - замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
При цьому не йдеться про наявність у замовника будівництва обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі, як це було передбачено ст. 40 Закону № 3038-VI.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Аналогічні правові висновки наведені Верховним Судом у постановах від 07.09.2023 у справі №916/2709/22 та від 04.04.2024 у справі №923/1306/21 у подібних правовідносинах.
Враховуючи наведене, відповідач зобов'язаний був у 2020 році звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва в строк до 10.01.2020 і до введення об'єкта в експлуатацію жовтень 2022 року (11.10.2022) сплатити пайові внески.
Враховуючи викладене, прокурором доведено обов'язок відповідача як замовника будівництва здійснити оплату пайового внеску щодо об'єкта будівництва у 2020 році до введення його в експлуатацію, що визначено безпосередньо п.4 ч.2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ.
Невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта саме до введення об'єкта в експлуатацію надає право на стягнення цих коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України.
При цьому, відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Визначаючи розмір належної до стягнення суми пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта, суд зобов'язаний дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду (подібний висновок щодо обов'язку суду перевірити розрахунок заявлених позовних вимог викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
Господарський суд з огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми проведених нарахувань, не виходячи при цьому за межі позовних вимог.
У позовній заяві розрахунок розміру пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта, проведено на підставі Закону №132-ІХ, сертифікату готовності об'єкту до експлуатації від 11.10.2022 №ХМ122220929501 та показників опосередкованої вартості спорудження житла у Хмельницькій області станом на 01.10.2022 згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.11.2022 №214.
Згідно даних сертифікату від 11.10.2022 №ХМ122220929501 загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 8808кв.м.
Відповідно до затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.11.2022 №214 показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) на території Хмельницької області становить 18759,00грн.
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми суд зазначає, що останній є обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає приписам абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та становить 3304585,44грн (8808кв.м.*18759грн=165229272,00грн*2%) .
Враховуючи наведене, у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати пайової участі за розрахунком, право Міськради на отримання цих коштів є порушеним і у неї виникає право вимагати стягнення цих коштів, обов'язок сплати яких виникає через пряму вказівку закону. У такому разі замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок Міськради зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути такі кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.
Отже, обраний прокурором спосіб захисту при зверненні до суду з позовом в інтересах держави в особі Міськради про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі є ефективним та призведене до поновлення порушеного права позивача.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених безпідставно збережених коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, позаяк матеріали справи підтверджують наявність у відповідача обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта на підставі абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, який виконаний відповідачем не був.
При цьому суд виходить з того, що наведені висновки щодо застосування абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ у спірних правовідносинах відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є спрямованими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та/або після 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов'язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво, але до введення об'єкта в експлуатацію такого обов'язку не виконав, можливо навіть свідомо уникаючи сплати пайової участі (Правова позиція Верховного Суду викладена у постанові №914/2145/23 від 15.08.2024р.).
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому вони підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖБК 2017" (м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, буд. 7/1А, офіс 3, код ЄДРПОУ 41885525) на користь Кам'янець-Подільської міської ради (м. Кам'янець-Подільський, майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) для зарахування в дохід місцевого бюджету Кам'янець-Подільської міської територіальної громади 3304585,44грн (три мільйони триста чотири тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 44 копійки).
Видати наказ.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖБК 2017" (м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, буд. 7/1А, офіс 3, код ЄДРПОУ 41885525) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, МФО 820172, Банк: ДКСУ, м. Київ), 49568,78грн (сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень 78 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 14.03.2025.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 5 примірників:
1 - до справи (в паперовому екз.),
2 - Хмельницька обласна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua на електронну пошту),
3 - Кам'янець-Подільська окружна прокуратура (в електронний кабінет),
4 - позивачу Кам'янець-Подільській міській раді (в електронний кабінет),
5 - відповідачу ОК "ЖБК 2017" (29000, м. Хмельницький вул. Панаса Мирного, буд. 7/1А, офіс 3, рекомендованим).