Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"14" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/791/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" в особі Голови Правління Тисевича Леоніда Федоровича, м.Харків (адреса: 61183, м.Харків, вул.Гвардійців Широнінців, 68 "В")
до Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 )
про зобов'язання вчинити певні дії
10.03.2025 року позивач - Гаражно-будівельний кооператив "Північний" в особі Голови Правління Тисевича Леоніда Федоровича (адреса: 61183, м.Харків, вул.Гвардійців Широнінців, 68 "В"; код ЄДРПОУ 22628101) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про зобов'язання звільнити ГБ№4-49н-1, який належить ГБК "Північний" відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір виник між юридичною особою (кооперативом) та фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач був членом кооперативу, проте був виключений у зв'язку з несплатою внесків. Відповідно до статуту кооперативу та вимог чинного законодавства, з моменту виключення відповідач втратив право користування гаражем. Однак гаражне приміщення відповідач не звільнив.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
З позовної заяви вбачається, що спір стосується вимоги про звільнення нерухомого майна, яке належить юридичній особі (кооперативу), і при цьому позивач не заявляє вимог щодо корпоративних прав чи членства. Отже такий спір не пов'язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи (кооперативу), а отже не є корпоративним і має розглядатись за загальними правилами підсудності.
Таким чином, оскільки у даному випадку відповідач є фізичною особою, яка виключена з членів кооперативу, не здійснює підприємницьку діяльність, а спір стосується виключно вимоги про звільнення нерухомого майна, справа не набуває господарського характеру.
Враховуючи зазначене вище, спори про витребування нерухомого майна або усунення перешкод у користуванні ним вирішується судами загальної юрисдикції за місцезнаходженням майна.
Оскільки правовідносини не є господарськими, дана справа не підлягає розгляду господарським судом, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства відповідно до ст.30 Цивільно процесуального кодексу України за місцезнаходженням нерухомого майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.05.2020 року у справі №361/5822/16-ц.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що в даному випадку позовну заяву подано до фізичної особи, яка не є членом кооперативу, позивачем не заявлено вимог щодо корпоративних прав чи членства, спір стосується виключно вимоги про звільнення нерухомого майна, отже такий спір не є корпоративним, відтак даний спір не підпадає під критерії господарського спору, що охоплюється ст.20 ГПК України, отже, подана позовна заява в зазначеному суб'єктному складі та з зазначеними вимогами не підлягає розгляду у господарському суді.
За таких обставин, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Згідно з ч.6 ст.175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Отже на виконання вимоги частини 6 статті 175 ГПК України господарський суд роз'яснює позивачу, що поданий на розгляд суду спір за суб'єктним складом сторін та характером правовідносин підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.175, 234-235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті провадження у справі № 922/791/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 14.03.2025
Суддя К.В. Аріт