вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"05" березня 2025 р. Справа № 555/66/24
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Фермерського господарства "АВМ-С"
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про відшкодування шкоди
За участю представників сторін:
від позивача: Тхорик І.І. (самопредставництво);
від відповідача: Непийвода І.А. (самопредставництво).
Фермерське господарство "АВМ-С" (далі - Позивач) звернулося до Березнівського районного суду Рівненської області з позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - Відповідач) в якій просить відшкодувати шкоду за рахунок держави, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, податкових повідомлень-рішень, що були визнані незаконними і скасовані.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 15.07.2024 року у справі № 555/66/24 (провадження № 2/555/189/24) в задоволені позовних вимог фермерського господарства "АВМ-С" до Головного управління ДПС у Рівненській області про відшкодування шкоди за рахунок держави, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, податкових повідомлень-рішень, що були визнані незаконними і скасовані - відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21.11.2024 року у справі № 555/66/24, провадження № 22-ц/4815/1129/24, апеляційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" задоволено частково. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 15.07.2024 року скасовано. Провадження у справі за позовом Фермерського господарства "АВМ-С" до Головного управління ДПС у Рівненській області про відшкодування шкоди за рахунок держави, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, податкових повідомлень-рішень, що були визнані незаконними і скасовані закрити.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 05.12.2024 року у справі № 555/66/24, провадження № 22-з/4815/99/24, задоволено заяву Фермерського господарства "АВМ-С" про передачу справи за встановленою юрисдикцією. Постановлено передати справу за позовом Фермерського господарства "АВМ-С" до Головного управління ДПС у Рівненській області про відшкодування шкоди за рахунок держави, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади податкових повідомлень-рішень, що були визнані незаконними і скасовані до Господарського суду Рівненської області, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "АВМ-С", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р. За результатами перевірки податковим органом складено Акт №120/22/31791965 від 04.03.2013 року. На підставі даного акту 18.03.2013 року, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Надалі податковим органом проведена ще одна позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "АВМ-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. валютного та іншого законодавства за період 3 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 року. За результатами перевірки податковим органом складено акт №152/22/31791965 від 27.11.2014 року. На підставі даного акту 10.12.2014 року, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Позивач вказує, що не погодившись з вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідними позовами. Судовими рішеннями повідомлення-рішення №0000032201 та №0000712200 визнані незаконними та скасовані.
Позивач зазначає, що постановою Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 року в справі № 918/955/15 визнано банкрутом Фермерське господарство "АВМ-С" та прийняв інші рішення в постанові, а саме в п. 15: направити в Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області повідомлення щодо виявлення в діях посадових осіб ФГ "АВМ-С" порушень законості, що містять ознаки кримінального правопорушення. Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 року у справі № 918/955/15 постановлено касаційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" задовольнити, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р. та постанову Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 року у справі № 918/955/15 скасувати, провадження по справі № 918/955/15 про банкрутство Фермерського господарства "АВМ-С" припинити.
За твердженням позивача, протиправні висновки, різні безпідставні перевірки, та визнання на їх підставі господарства банкрутом, Фермерське господарство "АВМ-С" зазнало шкоди у вигляді упущеної вигоди. Позивач просить суд визнати шкоду, завдану фермерському господарству "АВМ-С" в розмірі сто одинадцять мільйонів гривень та відшкодувати її в повному обсязі державою, яка завдана органом державної влади в результаті прийняття протиправних та скасованих судами податкових повідомлень - рішень та діями службових осіб, їх бездіяльністю.
06.01.2025 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків в сумі сто одинадцять мільйонів гривень 00 копійок відмовити повністю, посилаючись на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено завдання шкоди його діловій репутації унаслідок винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 року №0000032201, та від 10.12.2014 року №0000712200. Позивачем не наведено обґрунтованих розрахунків, з яких він виходив, визначаючи розмір шкоди в сумі 111 000 000,00 гривень.
Відповідач зазначає про відсутність у матеріалах справи доказів настання негативних наслідків для позивача у межах оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, утруднення чи неможливості реалізації у межах адміністративного та господарського провадження як особи, яка має відповідний процесуальний статус, прав, визначених КАС України та ГПК України, тощо. Позовна заява не містить доказів на підтвердження заподіяння ФГ "АВМ-С" шкоди, її розміру та наявності причинно- наслідкового зв'язку між діями заподіювача та шкодою, на яку посилається позивач. Натомість, позивач надав докази оскарження ним податкових повідомлень-рішень і прийнятих судових рішень за результатами їх розгляду, а також судові рішення у справі про визнання ФГ "АВМ-С" банкрутом. Проте, інші обов'язкові складові цивільно-правової відповідальності не наведені у позовній заяві.
14.01.2025 року до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій просить суд визнати шкоду завдану ФГ "АВМ-С" в повному обсязі та відшкодувати в повному обсязі державою, завданої органом державної влади в результаті прийняття протиправних та скасованих судами податкових повідомлень - рішень, та діями службових осіб (їх бездяльністю), що призвели до цього та відшкодувати за рахунок держави незалежно від вини посадових та службових осіб цих органів.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що останнім додані допустимі докази та доведено завдання шкоди внаслідок винесення відповідачем податкових повідомлень - рішень від 18.03.2013 року №0000032201, та від 10.12.2014 року №0000712200, та на основі їх визнано бокрутом ФГ "АВМ-С".
За твердженням позивача, крім незаконних рішень господарству завдано шкоди через неправомірні дії органом державної влади, а саме господарство не здійснювало діяльність більше ніж 2 роки через такі дії.
22.01.2025 року до господарського суду від відповідача надійшло заперечення (на відповідь на відзив) відповідно до яких просить суд у задоволенні позовних вимог фермерського господарства "АВМ-С" відмовити повністю, вказуючи про те, що в період часу з 16.01.2014 року по 06.04.2016 року за ФГ "АВМ-С" обліковувався податковий борг у розмірі 130 238,75 грн, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000032201 від 18.03.2013 року. Дана обставина слугувала підставою для звернення контролюючим органом до Рівненського окружного адміністративного суду із позовною вимогою про стягнення податкового боргу. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2014 року позов задоволено повністю, стягнуто з ФГ "АВМ-С" податковий борг в сумі 134823,77 грн, з них до Державного бюджету України 130 002,95 грн - податок на додану вартість; до місцевого бюджету Великопільської сільської ради Березніського району Рівненської області 4820,82 грн - плата за землю.
Відповідач зазначає, що в листопаді 2014 року Костопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області була проведена позапланова виїзна перевірка ФГ "АВМ-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №152/22/31791965 від 27.11.2014 р. та винесено податкове повідомлення-рішення №0000712200 від 10.12.2014 р., яким ФГ"АВМ-С" збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 574 413 грн. Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ФГ "АВМ-С" про стягнення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 599477,79 грн. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 у справі №817/659/15 позов задоволено повністю, стягнено з ФГ "АВМ-С" заборгованість по ПДВ в сумі 599477,79 грн. Відповідно, дані обставини спростовують посилання позивача, що станом на початок 2015 року у ФГ "АВМ-С" відсутня заборгованість перед бюджетом.
За твердженням відповідача, враховуючи наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Костопільською ОДПІ було подано заяву до Господарського суду Рівненської області про порушення справи про банкрутство ФГ "АВМ-С". Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 року у справі № 918/955/15 касаційну скаргу ФГ "АВМ-С" задоволено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 та постанову Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 по справі № 918/955/15 скасовано, провадження по справі № 918/955/15 про банкрутство ФГ "АВМ-С" припинено.
При цьому, відповідач посилається на те, що поизивач звертався до суду про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712200 від 10.12.2014 р., яким ФГ "АВМ-С" збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 574 413 грн. Враховуючи порядок набрання законної сили судовими рішеннями суду апеляційної інстанції, податкове повідомлення-рішення №0000712200 від 10.12.2014 є скасованим з 25.10.2017 року. Таким чином, позивач отримав захист своїх прав за результатами оскарження ним в судовому порядку винесених податкових повідомлень-рішень та оскарження судових рішень у справі про банкрутство.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "22" січня 2025 р.
В судовому засіданні 22.01.2025 року оголошено перерву до 12.02.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.02.2025 року постановлено закрити підготовче провадження у справі № 555/66/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на "05" березня 2025 р.
Позивач в судовому засіданні 05.03.2025 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2025 року заперечила проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві та з урахуванням заперечення на відповідь на відзив.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "АВМ-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р.
За результатами перевірки податковим органом складено акт №120/22/31791965 від 04.03.2013 року. На підставі даного акту, 18.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року адміністративний позов задоволено. Постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненській області Державної податкової служби №0000032201 від 18.03.2013 року; присудити на користь позивача Фермерського господарства "АВМ-С" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1303,00 грн.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року, апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області задоволено. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" листопада 2013 р. скасовано та прийнято нову постанову. У позові Фермерського господарства "АВМ-С" відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 року у справі № 817/3707/13-а касаційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" задоволено. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасовано, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року залишено в силі.
Враховуючи вищезазначене, з 16 січня 2014 року (винесення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року, якою у позові Фермерського господарства "АВМ-С" відмовлено) по 06 квітня 2016 року (ухвалення Вищим адміністративним судом України рішення про скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду) за ФГ "АВМ-С" обліковувався податковий борг, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000032201 від 18.03.2013 року.
Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "АВМ-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 року.
За результатами перевірки податковим органом складено акт №152/22/31791965 від 27.11.2014 року. На підставі даного акту, 10.12.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року у справі № 817/659/15 позов задоволено повністю, ухвалено стягнути з Фермерського господарства "АВМ-С" заборгованість по податку на додану вартість в сумі 599 477,79 грн до бюджету на р/р 31111029700006 код платежу 14010100 одержувач УДКС у Березнівському районі, банк одержувача ГУДКС у Рівненській області, МФО 833017.
За твердженням відповідача, враховуючи наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343 - ХІІ (в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212VІ, який набрав чинності з 19.01.2013р.), Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "АВМ-С.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 року у псраві № 918/955/15 та серед іншого постановлено: припинити процедуру розпорядження майном Фермерського господарства "АВМ-С"; припинити повноваження розпорядника майна Фермерського господарства "АВМ-С" ОСОБА_1 ; визнати банкрутом Фермерське господарство "АВМ-С"; відкрити ліквідаційну процедуру Фермерського господарства "АВМ-С"; призначити ліквідатором Фермерського господарства "АВМ-С" арбітражного керуючого Поліванову Ірину Сергіївну; оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про визнання банкрутом Фермерського господарства "АВМ-С"; завершити господарську діяльність Фермерського господарства "АВМ-С"; аважати таким, що настав з 19.04.2016 року строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури); припинити з 19.04.2016 року повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; ліквідатору Фермерського господарства "АВМ-С" здійснювати свої повноваження у відповідності з вимогами чинного законодавства та після завершення ліквідаційної процедури подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс, звіт про оплату послуг для затвердження; направити в Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області повідомлення щодо виявлення в діях посадових осіб ФГ "АВМ-С" порушень законності, що містять ознаки кримінального правопорушення.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року по справі № 918/955/15 постанову господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 р. у справі № 918/955/15 залишено без змін, апеляційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у справі № 918/955/15 касаційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" задоволено. Ухвалено постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року та постанову Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 року по справі № 918/955/15 скасувати. Провадження по справі № 918/955/15 про банкрутство Фермерського господарства "АВМ-С" припинити.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року у справі № 817/380/16 позов задоволено повністю. Ухвалено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 10.12.2014 року №0000712200; присудити на користь позивача Фермерського господарства "АВМ-С" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у сумі 2250,00 грн.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 року апеляційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" квітня 2017 р. без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 817/380/16 касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року залишено без змін.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою ст. 1166 ЦК України встановлено, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку / ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 року у справі № 925/556/21 викладено правову позицію:
"Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб."
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство "АВМ-С" реалізувало своє право, як платника податків у податкових відносинах, і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу, зокрема, зверталося за захистом своїх прав щодо оскарження в судовому порядку винесених податкових повідомлень-рішень до адміністративного суду з позовами у справі № 817/3707/13-а та у справі № 817/380/16, та щодо оскарження судових рішень у справі про банкрутство № 918/955/15.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 р. у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 р. у справі № 925/556/21, причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України "Про аграрні ноти". Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 77-79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями частин першої та третьої цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Проте, жодними належними доказами чи об'єктивними обставинами справи не встановлено, що прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірок контролюючим органом та визнання на їх підставі позивача банкрутом, призвело до порушення господарської діяльності позивачем та завдано останньому шкоди у визначеному розмірі.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що позивачем Фермерським господарством "АВМ-С" належними, допустимими та вірогідними доказами не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) податкового органу та завданими позивачу збитками (доходу, які позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода) у визначеному позивачем розмірі, а тому не доведеним є наявність усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1173, 1174 ЦК України. Крім того, саме лише посилання позивача на спричинення великих втрат щодо отримання прибутку від реалізації вирощеної продукції, посівів лікарських трав, втрата партнерів по збуту та неможливість відновлення вирощування рослин як на доказ спричинення шкоди в розмірі 111 000 000 грн є недостатнім та визнається судом таким, що не підтверджує належним чином факт заподіяння шкоди та її розмір.
За таких обставин, вимоги Фермерське господарство "АВМ-С" про відшкодування шкоди за рахунок держави, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, податкових повідомлень - рішень, що були визнані незаконними і скасовані, судом визнаються необґрунтованими, відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14 березня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк