65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"14" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/819/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву (вх. № 840/25 від 04.03.2025) Акціонерного товариства «Херсонгаз» (73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3; код ЄДРПОУ 03355353) про видачу судового наказу на стягнення 774,63 грн з боржника - Приватного підприємця Гаврилюка Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Заявник, Акціонерне товариство «Херсонгаз», звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з боржника - Приватного підприємця Гаврилюка Юрія Володимировича 774,63 грн, з яких: 431,47 грн основної заборгованості, 36,74 грн 3% річних, 132,89 грн інфляційних нарахувань та 173,53 грн пені.
В обґрунтування заяви посилається на неналежне виконання боржником зобов'язань за Договором № 1-964-6-43321 на технічне обслуговування системи газопостачання об'єкта споживача від 01.01.2022.
Дослідивши заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Як встановлено судом, Договір №1-964-6-43321 на технічне обслуговування системи газопостачання об'єкта споживача від 01.01.2022 було укладено між Акціонерним товариством «Херсонгаз» та Приватним підприємцем Гаврилюком Юрієм Володимировичем.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Положеннями ст. 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Частиною 1 ст. 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
У п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. (абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Зі змісту Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Гаврилюка Юрія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) випливає, що в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про припинення підприємницької діяльності Гаврилюком Юрієм Володимировичем (дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця: 26.05.2023, підстава: власне рішення).
Приписами ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Виходячи з вищенаведеного, Приватний підприємець Гаврилюк Юрій Володимирович втратив статус підприємця з 26.05.2023.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до ГПК України.
Відповідно до вказаних змін, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Разом з тим, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа-підприємець.
Як досліджено вище, у ч. 3 ст. 147 ГПК України визначено, що заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Звертаючись із заявою про видачу наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника фізичну особу, яка втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання, та наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
Враховуючи припинення підприємницької діяльності Гаврилюком Юрієм Володимировичем з 26.05.2023, заявлені Акціонерним товариством «Херсонгаз» вимоги про стягнення з Гаврилюка Юрія Володимировича грошових коштів на загальну суму 774,63 грн не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України передбачена підстава - заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відтак, оскільки нормами ГПК України (п. 16 ч. 1 ст. 20, ч. 3 ст. 147) чітко визначене коло можливих учасників (заявника (стягувача) та боржника) в наказному провадженні і громадянин без статусу фізичної особи - підприємця не входить в таке коло осіб, то дана заява не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, а тому суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Необхідно наголосити, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Роз'яснюючи дану норму закону, суд звертає увагу заявника, що для захисту своїх законних прав та інтересів щодо стягнення заборгованості з Гаврилюка Юрія Володимировича, який припинив свою підприємницьку діяльність, Акціонерне товариство «Херсонгаз» має право звернутись до Господарського суду Одеської області в позовному провадженні, адже заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 147, 152-154, 175 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Акціонерному товариству «Херсонгаз» у видачі судового наказу про стягнення 774,63 грн з приватного підприємця Гаврилюка Юрія Володимировича.
Ухвала набирає законної сили 14.03.2025 та може бути оскаржена до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков