Ухвала від 11.03.2025 по справі 915/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11 березня 2025 року Справа № 915/1097/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників учасників у справі:

від боржника: Царюк В.В. та Шуліма Д.В. (в залі суду)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Шалашний Л.О. (в залі суду)

від АТ “НАЕК “Енергоатом» Погосян Світлана Геннадіївна (поза межами суду)

від АТ "Українська оборонна промисловість" Гетта Т.М. (поза межами суду)

розглянувши у судовому засіданні матеріали

заяви гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання кредиторських вимог в сумі 154951,19 грн (вх. 14688/21 від 29.09.2021)

у справі 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код 14313240);

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).

Наразі у справі здійснюється процедура розпорядження майном боржника.

Ухвалою від 12.11.2024 суд залишив без руху заяву ОСОБА_1 (про визнання кредиторських вимог в сумі 154951,19 грн (вх. 14688/21 від 29.09.2021) у зв'язку відсутністю доказів сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги, встановив 5-денний строк на усунення недоліків та роз'яснив заявнику наслідки невиконанні вимог даної ухвали.

Указана ухвала була надіслана на указану заявницею електронну адресу.

У судовому засіданні 16.12.2025 було з'ясовано, що у матеріалах справи відсутні належні докази направлення гр. ОСОБА_1 ухвали від 12.11.2024, у зв'язку з чим суд відклав розгляд цієї заяви для належного повідомлення заявниці про недоліки її заяви.

Указана ухвала надіслана на адресу заявниці - м м.Миколаїв, вул. Садова, 48, кв.51 та згідно поштового повідомлення про вручення отримана адресатом 30.12.2024.

Таким чином, процесуальний строк для усунення недоліків заяви про грошові вимоги, встановлений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 та 12.11.2024 у справі для позивача, з урахуванням вихідних днів, тривав до 06.01.2025 включно.

Суд констатує, що ані у встановлений судом строк, ані станом на час розгляду справи заявник недоліки заяви про грошові вимоги не усунув.

Відповідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст вказаної норми свідчить про те, що за заявою учасника справи може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплинув на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Водночас, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Як уже було наведено вище, процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви для позивача тривав до 06.01.2025 включно.

З клопотанням про продовження строку для усунення недоліків заявниця не зверталася.

За змістом п.8 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

За такого, на підставі п.8 ч.1 ст.226 ГПК України заяву гр. ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог в сумі154951,19 грн належить залишити без розгляду.

При цьому, судом взято до уваги наступне.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі “Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі “Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух

Суд зауважує, що залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника (кредитора) права на звернення в подальшому з відповідною заявою у порядку, визначеному законодавством.

Керуючись ст. 2, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 14, 176, 226, 234 ГПК України

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву гр. ОСОБА_1 (вх. 14688/21 від 29.09.2021) про визнання кредиторських вимог в сумі 154951,19 грн

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала підписана 14.03.2025.

Суддя Т.М. Давченко