79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.03.2025 Справа № 914/47/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віп - Ойл», м.Пустомити, Львівська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал - Ойл - Плюс», м.Дрогобич, Львівська область,
предмет позову: стягнення 81 025, 99 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань по договору поставки від 03.06.2013,
за участю представників:
позивача: Коцай Ганна Любомирівна (в режимі відеоконференції),
відповідача: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області 03.01.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віп - Ойл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал - Ойл - Плюс» про стягнення 81 025, 99 грн.
1.2. Ухвалою суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
1.3. Відводів суду сторонами не заявлено.
1.4. В судовому засіданні 12.03.2025 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференцзв'язку, позовні вимоги підтримав повністю.
1.5. Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань до суду не подавав.
1.6. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» відповідачем всупереч імперативним вимогам процесуального закону не зареєстровано.
1.7. Про дату, час та місце розгляду справи суд повідомляв відповідача у спосіб направлення ухвал суду на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал - Ойл - Плюс» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вулиця Війтівська гора, будинок 21, квартира 1.
1.8. На адресу суду повернулись поштові відправлення, що були надіслані відповідачу з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, ухвалою викликом у судове засідання від 05.02.2025, з поштовими довідками про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».
1.9. Відповідно до позицій, висловлених у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
1.10. У разі направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
1.11. Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
1.12. Водночас за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
1.13. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.14. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
1.15. За таких обставин, враховуючи вчинення судом усіх залежних від нього дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та не отримання стороною ухвал суду з незалежних від суду обставин, повторну неявку представника відповідача, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
1.16. У судовому засіданні 12.03.2025 за участю представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов'язань по договору поставки товару. Позивач стверджує, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар, внаслідок чого на момент звернення позивача до суду із позовом заборгованість відповідача становить 81 025, 99 грн, стягнення якої і є предметом спору у справі.
2.2. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, право участі в судових засіданнях не реалізував.
3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Віп - Ойл» (постачальник згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал - Ойл - Плюс» (покупець згідно з договором) 03.06.2013 укладено договір поставки № 83, предметом якого є передача у власність покупця, та, відповідно прийняття покупцем та оплата товару на умовах, визначених договором.
3.2. Позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 81 025, 99 грн відповідно до видаткових накладних:
- №5565 від 23.07.2024 на суму 37 380, 98 грн;
- №5620 від 24.07.2024 на суму 9 573, 36 грн;
- №5665 від 26.07.2024 на суму 28 927, 20 грн;
- №5694 від 29.07.2024 на суму 5 144, 45 грн.
3.3. Доказів оплати товару у справі немає.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.
4.2. Як встановлено судом вище, позивач у липні 2024 року поставив відповідачу товар на загальну суму 81 025, 99 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох сторін.
4.3. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
4.4. Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.5. Аналізуючи строки оплати прийнятого товару (п. 6.1. договору), суд враховує, що сторони погодили строк оплати - 14 календарних днів з дати оформлення видаткової накладної.
4.6. Отож прийнятий 23.07.2024 товар, вартістю 37 380, 98 грн, відповідач мав оплатити до 06.08.2024 включно; прийнятий 24.07.2024 товар, вартістю 9 573, 36 грн, відповідач мав оплатити до 07.08.2024 включно; прийнятий 26.07.2024 товар, вартістю 28 927, 20 грн, відповідач мав оплатити до 09.08.2024 включно, а прийнятий 29.07.2024 товар, вартістю 5 144, 45 грн, до 12.08.2024 включно.
4.7. Однак ні на час крайнього строку оплати, ні на час постановлення рішення, вартість товару не оплачена.
4.8. Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.9. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
4.10. Враховуючи встановлені судом обставини наявності у відповідача заборгованості з оплати вартості поставленого позивачем товару, суд вважає, що право позивача на отримання своєчасної та повної оплати за поставлений товар підлягає захисту, а позовна вимога про стягнення 81 025, 99 грн підлягає задоволенню.
4.11. Здійснюючи розподіл понесених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 3 028, 00 грн покладається на відповідача.
4.12. У позовній заяві позивач зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу - 4 000, 00 грн. Однак, доказів понесення таких витрат позивач під час розгляду справи не подав, про подачу таких доказів упродовж п'яти днів після ухвалення рішення суду до закінчення судових дебатів не заявив. Тому суд не вирішує питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал - Ойл - Плюс» (82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вулиця Війтівська гора, будинок 21, квартира 1, ідентифікаційний код юридичної особи 38302392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віп - Ойл» (81100, Львівська обл., Львівський р-н, місто Пустомити, вул.Козацька, будинок 11, ідентифікаційний код 37398817) 81 025, 99 грн заборгованості та 3 028, 00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 14.03.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.