вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" березня 2025 р. Справа № 911/3216/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Груп Спектр»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “2Д»
про стягнення 18 563,88 гривень
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Груп Спектр» (далі - ТОВ “Сталь Груп Спектр»/позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “2Д» (далі - ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “2Д»/відповідач) про стягнення 18 563,88 гривень, з яких: 16 718,35 грн заборгованості, 1 400,16 грн інфляційних втрат та 445,37 грн 3% річних.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.12.2024 у справі №911/3216/24 прийняв до розгляду позовну заяву ТОВ “Сталь Груп Спектр» та відкрив провадження, а також, зокрема:
- постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання;
- зобов'язав позивача до 17.01.2025, згідно пунктів 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, надати пояснення стосовно доказів та, відповідно, самі докази на підтвердження викладених у позові обставин направлення відповідачу претензії №02-К від 20.08.2024;
- зобов'язав відповідача, у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, надати суду докази сплати позивачу 16 718,35 грн;
- встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами частин 5, 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З огляду наведеного, ураховуючи наявність у ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “2Д» електронного кабінета в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», засобами поштового зв'язку ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідачу надіслано не було, тоді як з наявних в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) відомостей слідує, що таку ухвалу доставлено до електронного кабінету (електронної пошти) відповідного учасника справи 18.12.2024 о 14:01, а підтвердження про таку доставку судом отримано 18.12.2024 о 14:13.
З огляду на вказане слідує, що останнім днем для вчинення відповідачем процесуальних дій з подання відзиву на позов у цій справі є 02.01.2025.
Однак під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався наданим статтею 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав жодних доказів у справі, у тому числі витребуваних судом у порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказів.
Поряд з тим 21.01.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ “Сталь Груп Спектр» надійшли:
- клопотання про долучення доказів, згідно якого позивач на виконання вимог ухвали суду у цій справі просив долучити докази на підтвердження викладених у позові обставин направлення відповідачу претензії №02-К від 20.08.2024, а саме: додану до такого клопотання копію роздруківки з поштового інтернет-ресурсу «gmail.com»;
- клопотання про стягнення судових витрат, згідно якого позивач просив долучити до матеріалів справи докази сплати 5 000,00 витрат на правову допомогу.
Приписами ч.ч. 2, 4, 8 ст. 80 ГПК України унормовано, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Приписами ч. ч. 2, 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи вказані процесуальні приписи та те, що розгляд цієї справи по суті почався через тридцять днів з дня відкриття провадження - 17.01.2025, тоді як клопотання із відповідними доказами позивач подав 21.01.2025, тобто з порушенням визначеного законом та судом строку для вчинення відповідної процесуальної дії, суд дійшов висновку про залишення без розгляду як клопотання позивача про долучення доказів направлення відповідачу претензії №02-К від 20.08.2024, так і доданої до такого клопотання копії роздруківки з поштового інтернет-ресурсу «gmail.com».
Водночас клопотання позивача про стягнення судових витрат та додані до такого клопотання докази сплати 5 000,00 витрат на правову допомогу судом прийнято як такі, що подані в межах строків та порядку, встановлених спеціальними нормами процесуального законодавства, зокрема ч. 8 ст. 129 ГПК України, яка передбачає, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У розрізі вказаного судом враховано, що у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 ГПК України п'ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат після ухвалення рішення суду, що, попри те, не позбавляє особу подати відповідні заяву і докази до ухвалення рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
29.11.2023 між ТОВ “Сталь Груп Спектр» як постачальником та ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “2Д» як покупцем укладено поставки №29/11/23 (далі - договір №29/11/23), згідно пунтку 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві скло листове в асортименті далі по тексту договору - «товар», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку і на умовах, передбачених цим договором.
Згідно пунктів 1.2., 2.4. та 8.1. договору №29/11/23 сторони погодили, що найменування, кількість, асортимент і ціна товару узгоджується сторонами відповідно до умов цього договору та відображається у відповідних рахунках та видаткових накладних на кожну партію товару.
Покупець оплачує поставлений товар на підставі пред'явленого до оплати постачальником рахунку шляхом попередньої оплати 100% його вартості.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і жіє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Копія вказаного договору №29/11/23 наявна в матеріалах справи.
Мотивуючи звернення до суду із позовом у цій справі, позивач зазначив, що на виконання вказаного договору №29/11/23 відповідачу виставлено рахунок на оплату №822 від 25.12.2023 та, надалі, здійснено поставку товару на суму 433 436,68 грн згідно видаткової накладної №13 від 08.01.2024.
Втім, як зауважив позивач, відповідно до виставленого рахунку відповідач сплатив лише 200 000,00 грн, а надалі повернув частину товару на суму 216 718,33 грн, внаслідок чого неоплаченими залишились 16 718,35 грн.
В підтвердження обставин виставлення рахунку на оплату та поставки відповідачу товару вартістю 433 436,68 грн позивач надав копії рахунок №822 від 25.12.2023 та видаткової накладної №13 від 08.01.2024.
Водночас, підтверджуючи обставини часткової оплати відповідачем отриманого товару та повернення його частини, позивач надав копії:
- платіжних інструкцій №№10420, 10421 на суми 40 000,00 грн та 10 000,00 грн, №10492 від 13.02.2024 на суму 50 000,00 грн, №10495 від 16.02.2024 на суму 50 000,00 грн та №10548 від 14.03.2024 на суму 50 000,00 грн;
- накладної на повернення №2 від 04.07.2024 на суму 216 718,33 грн.
Також до позовної заяви додано, зокрема, копію підписаного обома сторонами акта звіряння розрахунків із відображеними у такому акті відомостями про повернення товару та сформованою відповідно заборгованістю відповідача у сумі 16 718,39 грн.
Як зазначив позивач, з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію №02-К від 20.08.2024, відповіді на яку не надано.
До позовної заяви додано копію вказаної претензії, тоді як подані позивачем з порушенням процесуальних строків докази на підтвердження надіслання відповідачу такої претензії судом не прийнято.
Ураховуючи вказані вище обставини, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та вимогою про стягнення з відповідача, зокрема, 16 718,35 грн заборгованості.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, згідно зі ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчи нити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ст. ст. 627, 655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду наведеного суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору №29/11/23 без будь-яких зауважень щодо вказаних у ньому положень та, надалі, підписання ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “2Д» видаткової накладної №13 від 08.01.2024 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості товару свідчить про належне виконання позивачем власних договірних обов'язків та породжує для відповідача кореспондуючий обов'язок по сплаті вартості цього товару у повному обсязі у строк, який є таким, що настав до моменту отримання товару за вказаною видатковою накладною.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів статті 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Однак станом на момент ухвалення рішення у зазначеній справі, окрім наданих позивачем копій платіжних інструкцій загалом на суму 200 000,00 грн та накладної на повернення товару вартістю 216 718,33 грн, які позивачем віднесено в рахунок часткового погашення боргу за накладною №13 від 08.01.2024, суду не надано жодних інших, належних доказів на підтвердження обставин оплати решти вартості товару за цією накладною на суму 16 718,35 грн.
Водночас відповідачем не спростовано зазначених обставин, як і не надано доказів на підтвердження обставин сплати позивачу 16 718,35 грн, як наслідок суд висновує, що обставини несплати відповідачем позивачу відповідної суми коштів є встановленими у розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України.
За таких обставин, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач взяті на себе за договором №29/11/23 грошові зобов'язання не виконав, вартість отриманого товару у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд висновує про задовлення вимоги позивача про стягнення з ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “2Д» 16 718,35 грн заборгованості як обгрунтованої та доведеної належними, допустимими доказами і не спростованої у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “2Д»:
- 1 400,16 грн інфляційних втрат, нарахованих з 08.01.2024 по 31.10.2024 на 16 718,35 грн боргу;
- 445,37 грн 3% річних, нарахованих з 08.01.2024 по 27.11.2024 на 16 718,35 грн боргу.
Приписами ст. ст. 610, 612, 625 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вказані вище норми права та договірні положення, оскільки відповідач порушив термін виконання грошового зобов'язання, а заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат і 3% річних, обрахований судом за вказані вище, обґрунтовано визначений позивачем період, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 1 400,16 грн інфляційних втрат та 445,37 грн 3% річних.
Відповідно до статей 126, 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору, арифметично правильна сума якого, понижена на коефіцієнт 0,8 з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та подання позову через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», складає 2 422,40 грн, а також доказово обґрунтовані витрати позивача на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Суд звертає увагу позивача на приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», згідно якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “2Д» (07300, Київська область, Вишгородський р-н, м. Вишгород, БЦ "Карат" промисловий майданчик, 5-А, приміщення 1, ідентифікаційний код 37496261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Груп Спектр» (61129, Харківська обл., місто Харків, вул. Героїв Праці, будинок 37, квартира 178, ідентифікаційний код 44635714):
- 16 718 (шістнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн 35 коп. заборгованості;
- 1 400 (одну тисячу чотириста) грн 16 коп. інфляційних втрат;
- 445 (чотириста сорок п'ять) грн 37 коп. 3% річних;
- 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 14.03.2025.
Суддя В.А. Ярема