ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.03.2025Справа № 910/15560/23
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"
(вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, 03150;
ідентифікаційний код: 22868348)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
(вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056;
ідентифікаційний код: 33908322)
про повернення безпідставного набутого майна 130 000,00 грн.
Представники: без повідомлення представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі-відповідач) про повернення безпідставного набутого майна 130 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
17.10.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому заявник просить суд долучити до матеріалів справи: копію постанови по справі 348/345/21 та копію довіреності представника позивача.
30.10.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
08.11.2023 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" до суду надійшла відповідь на відзив відповідача.
Розглянувши матеріали справи, повністю та всебічно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
02.09.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №1748/21-Т/ОЛ5/5301. Предметом зазначеного Договору страхування є страхування в тому числі транспортного засобу «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 .
19.11.20220 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Євроінс Україна" та ОСОБА_1 укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/1288599.
14.10.2021 о 14:10 на автошляху смт. Вільшанка - м. Первомайськ Миколаївської області на 3 км дороги відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 та забезпеченого ТЗ «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно довідки Національної поліції України про ДТП, за фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, адміністративний протокол за ст.124 КУпАП складено на ОСОБА_1 - водія забезпеченого ТЗ.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» в загальному розмірі 133 604, 56 грн. згідно страхових актів на підставі рахунків СТО.
Враховуючи наявність полісу, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» із претензією про виплату страхового відшкодування на загальну суму 133 604, 56 грн.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» в свою чергу здійснено виплату страхового відшкодування на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в загальній сумі 130 000, 00 грн. згідно страхових актів по справі №48437/1/2022 на 112 758, 79 грн. та №48437/1-1/2022 на 17 241, 21 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8263 від 25.05.2022 на суму 112 758, 79 грн. та №14949 від 28.09.2022 на суму 17 241, 21 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Вільшанським районним судом Кіровоградської області винесено постанову по справі №384/345/21, згідно якої закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, оскільки підстава для страхової компанії виконувати свої зобов'язання за договором цивільно-правової відповідальності відпала (у зв'язку із відсутністю в діях водія забезпеченого транспортного засобу «VOLKSVAGEN» д.н.з. НОМЕР_2 складу адміністративного правопорушення), Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" куруючись ст.1212 Цивільного кодексу України, було змушене звернутись з позовної заявою до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" безпідставного набутих коштів на загальну суму 130 000, 00 грн.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву від 30.10.2023 зазначає, що кошти отримані Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" не можуть вважатися безпідставно набутими та такими, що підлягають поверненню в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки, за твердженнями відповідача, на момент здійснення страхового відшкодування позивачем, йому було відомо про постанову по справі №384/345/21, якою Вільшанський районний суд Кіровоградської області закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
Крім того за твердженнями відповідача матеріали справи не містять відомостей про скасування страхового акту №48437/1/2022 за Договором ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів №АР/1288599 чи визнання його недійсним, а позивачем прийнято вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування в сумі 130 000, 00 грн., що підтверджується страховим актом №48437/1/2022 за Договором ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів №АР/1288599.
Відповідач у своєму відзиві також посилається на практику Вищого господарського суду України у справах №902/5/13-г, 910/71/16 від 12.05.2016, 904/5337/15 від 06.04.2016, 910/3138/15-г від 04.07.2016 та зазначає, що постанова суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності не може бути єдиним доказом вини особи у вчиненні ДТП, а вина у заподіянні шкоди власнику «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 в повній мірі підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення №384/345/21.
Позивач у свою чергу подав відповідь на відзив відповідача, в якому зазначив, що відповідач, своїми доводами, викладеними у його відзиві, підтверджує факт отримання ним від позивача коштів в загальній сумі 130 000, 00 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" також зазначає, що посилання відповідача на практику Вищого господарського суду України у справах №902/5/13-г, 910/71/16, 904/5337/15 та 910/3138/15-г є безпідставними, оскільки дані справи мають інший предмет та підстави позову.
На думку позивача твердження Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" щодо безпідставності застосування позивачем норм ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв'язку із здійсненням ним страхового відшкодування з огляду на наявність між сторонами договірних зобов'язань, є необґрунтованими, оскільки сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, -та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Твердження відповідача щодо того, що адміністративний матеріал по справі №384/345/21 повинен досліджуватися та оцінюватися судом у господарській справі разом з іншими доказами у справі у порядку передбаченими у ГПК України, на думку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" є безпідставними оскільки обставини, які були встановлені судом в даній адміністративній справі не потребують доказування при розгляді господарської справи №910/15560/23, оскільки факти встановлені Вільшанським районним судом Кіровоградської області є преюдиційними.
З огляджу на вищевикладене, позивач маючи договірні відносини щодо страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на законних підставах керують забезпеченим ТЗ, виконав свій обов'язок за договором та перерахував оспорювань суму відповідачу, однак підстава для такої виплати згодом відпала, відтак відповідач на думку позивача зобов'язаний компенсувати Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Євроінс Україна" суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 130 000, 00 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Вільшанського районного суду Кіровоградської області по справі №384/345/21 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Разом з цим, положеннями ст.988 Цивільного кодексу України, п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.
Пунктом 22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 32.1 ст.31 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до випадків, коли шкода не відшкодовується віднесено шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
За загальним правилом цивільно-правова відповідальність - це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов'язків, зобов'язань, що пов'язані з порушенням суб'єктивних цивільних прав другої сторони, та полягає у застосуванні до правопорушника в інтересах другої сторони установлених законом або договором правових заходів впливу, що несе для нього негативні, економічно невигідні наслідки майнового характеру, зокрема, відшкодування шкоди.
Отже, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 , під час настання дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.10.2021 о 14:10 на автошляху смт. Вільшанка - м. Первомайськ Миколаївської області на 3 км дороги, не виникає цивільно-правової відповідальності даної особи відповідно до закону.
Відтак цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застраховано - не настає, а тому в силу наведених приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода заподіяна автомобілю «Рено» д.н.з. НОМЕР_3 не підлягає відшкодуванню, адже фактично страховий випадок є таким що не настав.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
В силу вимог ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Суд зауважує, що для застосування положень даної глави має значення саме факт безпідставного отримання, яке в даному випадку вбачається за відсутності випадку, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи.
З огляду на таке, суд вважає, що позивачем цілком обґрунтовано заявлено позов про стягнення з відповідача суми боргу на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Досудовий порядок врегулювання спорів є сукупністю заходів, що здійснюються стороною, права якої порушено, для безпосереднього вирішення спору зі стороною, яка є порушником майнових прав чи інтересів. Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів або запобігання такому.
В той же час, у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року зазначено, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обов'язкового досудового врегулювання спору в межах стягнення за ст.1212 Цивільного кодексу України особою, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави не передбачено, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 130 000, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056; ідентифікаційний код: 33908322) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код: 22868348) 130 000, 00 грн. безпідставно набутих коштів та 2 684, 00 грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов