Рішення від 13.03.2025 по справі 910/14303/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2025Справа № 910/14303/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В.

до Фізичної особи-підприємця Гейка Олександра Олеговича

про стягнення 57 676,00 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В. (позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця Гейка Олександра Олеговича (відповідач) про стягнення 57 676,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з надання послуг за виставленими рахунками № 205/1 від 23.12.2021 та № 205/2 від 20.01.2022, за якими позивач сплатив грошові кошти як попередню оплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

10.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, а також клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) представників сторін.

Ухвалою суду від 17.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Гейка Олександра Олеговича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

27.12.2024 від відповідача надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що у відзиві на позов наведені запитання до позивача в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, проте, як вказує позивач, відповідей на такі запитання позивачем на надано.

Відповідач просив суд зобов'язати позивача надати відповіді на поставлені запитання, наведені у відзиві та у клопотанні.

Ухвалою суд від 15.01.2025 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Гейка Олександра Олеговича про зобов'язання позивача Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В. надати відповіді на запитання, перелік яких наведено в п. 2 резолютивної частини вказаної ухвали суду.

22.01.2025 від позивача надійшла заява, в якій серед інших заперечень на доводи відповідача позивачем надано відповіді на запитання в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

06.02.2025 від відповідача надійшли письмові пояснення.

Інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, відповідачем 23.12.2021 виставлено для оплати рахунок № 205/1 на суму 35 236,00 грн, а також 20.01.2022 виставлено рахунок на оплату № 205/2 на суму 22 440,00 грн.

Згідно з рахунком № 205/1 від 23.01.2021 погоджено здійснення відповідачем на замовлення позивача (АТ «МР Банк») зміна кольору сайту (заміна логотипу, заміна кольору шапки сайту (старий дизайн залишається), зміна кольору пунктів меню, кнопок на сайті + заміна кольору, всіх стилів у текстах сайту), а також розробка модуля «Філіальна мережа в Україні» для GoogleMaps (мережа філій в Україні. Розробка модуля ля картки GoogleMaps).

Згідно з рахунком № 205/2 від 20.01.2022 погоджено виконання відповідачем технічної підтримки веб-сайту (виправлення програмних помилок та корегування стилістки на веб-сайті).

Платіжним дорученням № 21065794 від 30.12.2021 АТ «МР Банк» сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 35 236,00 грн з призначенням платежу «оплата за заміну кольорів на сайті, розробку філіальної мережі для GoogleMaps, згідно рах. № 205/1 від 23.12.2021».

Платіжним дорученням № 1388042 від 28.01.2022 позивачем сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 22 440,00 грн з призначенням платежу «Оплата за виправлення помилок та корегування стилістки на веб-сайті, згідно рах. № 205-2 від 20.01.2022».

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідачем не були виконані роботи, обумовлені рахунками № 205/1 від 23.01.2021 та № 205/2 від 20.01.2022, позивачем за актами приймання-передачі такі роботи не приймались, а також відсутні інші докази на підтвердження передання результату робіт.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що роботи, обумовлені рахунками № 205/1 від 23.01.2021 та № 205/2 від 20.01.2022, були виконані відповідачем у лютому 2022 року, а акти приймання виконаних робіт надсилались поштою в лютому 2022 року. У подальшому такі акти підписані зі сторони відповідача надіслані позивачу з листом № 037 від 10.03.2023.

Крім того, відповідач вказує, що між ним та позивачем укладено договір та додатки до нього, між тим до заяв по суті підписний між учасниками справи договір у формі єдиного документу та додатки до нього під час розгляду справи не надано.

03.02.2023 позивач на адресу відповідача направляв письмову вимогу про повернення грошових коштів.

У відповідь відповідачем надіслано лист № 037 від 10.03.2023, до якого долучено акти № 205/1 на суму 35 236,00 грн та № 205/2 на 22 440,00 грн, підписані зі сторони відповідача та скраплені його печаткою.

07.11.2024 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 57 676,00 грн, сплачених як попередня оплата.

Крім того, судом враховано, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 131 від 25.02.2022 відкликати банківську ліцензію та ліквідувати Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "МР Банк").

Рішенням Національного банку України № 91-рш/БТ від 25.05.2022 регулятором вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "Міжнародний Резервний Банк".

Таким чином, як вказує позивач у позові, з 25.02.2022 позивач перебуває в процедурі ліквідації, яка здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, процедура ліквідації запроваджена строком на 3 роки до 25.02.2025.

Також відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення у Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів" та Указу Президента України від 11.05.2022 № 326/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення у Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів" 19.05.2022 в Україні були примусові вилучені корпоративні права (акції) у розмірі 100 відсотків майна АТ "МР Банк", що належали Публічному акціонерному товариству "Сбербанк Росії", яке повністю припинала участь у банку, а держава Україна набула право власності на корпоративні права (акції) у розмірі 100% майна банку.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що АТ "МР Банк" перебуває у стані припинення з 11.03.2022, а єдиним власником (бенефіціаром) є держава Україна в особі Державного підприємства "Національний фонд інвестицій України" та відсутні будь-які інші фізичні особи, які відповідають статусу кінцевого бенефіціарного власника.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги, а також заперечення відповідача, суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 вищевказаної статті).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини за договором підряду шляхом обміном рахунками та їх оплатою, а відповідно дії сторін засвідчують їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як визначено ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 6 вказаної статті якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Відповідно до ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати (ч. 1 ст. 894 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 898 Цивільного кодексу України замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний: 1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; 2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію; 3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Проте, суд не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, стосовно того, що відповідачем не виконано погоджені в рахунках роботи, оскільки відповідачем додано до заяв по суті архівні файли, які підтверджують виконання ним на початку 2022 року робіт, погоджених сторонами в рахунках.

При цьому, як вбачається з листа відповідача від 10.03.2023, ним подавались позивачу акти виконаних робіт.

Водночас, суд зазначає, що непідписання позивачем актів виконаних робіт, які отримані позивачем з листом відповідача № 037 від 10.03.2023, не вказує на невиконання відповідачем робіт, оскільки надані відповідачем докази (архівні файли та акти виконаних робіт, підписані відповідачем та подані позивачу як замовнику) вказують на виконання відповідачем робіт, які погоджені сторонами в рахунках № 205/1 від 23.12.2021 та № 205/2 від 20.01.2022.

При цьому під час розгляду даної справи позивач не вказував, що такі роботи не прийняті ним у зв'язку з відступами або недоліками при виконанні таких робіт, що погоджені рахунками.

Також суд зазначає, що сторонами погоджено саме виконання відповідачем робіт, у той час, як обов'язок їх встановлення на сайт позивача, як результат їх виконання, сторонами в рахунках не погоджувався.

Крім того, позивачем не доведено, що вказані роботи не були прийняті позивачем до 25.02.2022 (початок процедури ліквідації банку позивача), при цьому матеріали справи не містять доказів відмови позивача від договору, а також направлення за таким договором вимог чи претензій щодо строків та якості робіт.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів сплачених за роботи згідно з рахунками № 205/1 від 23.01.2021 та № 205/2 від 20.01.2022, зважаючи на доведення відповідачем факту виконання у 2022 році таких робіт, необґрунтованими та відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 13.03.2025.

Суддя О.Г. Удалова

Попередній документ
125836791
Наступний документ
125836793
Інформація про рішення:
№ рішення: 125836792
№ справи: 910/14303/24
Дата рішення: 13.03.2025
Дата публікації: 17.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (04.04.2025)
Дата надходження: 03.04.2025
Предмет позову: стягнення 57 676,00 грн