14.03.2025 Справа № 908/538/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у справі №908/538/25
за позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
до відповідача-1: Фермерського господарства «ФУРСА О І»,
відповідача-2: ОСОБА_1 ,
відповідача-3: ОСОБА_2
про солідарне стягнення суми 5233347,95 грн,
Без повідомлення учасників справи
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (вх. №589 /08-07/25 від 05.03.2025) про солідарне стягнення з відповідачів: Фермерського господарства «ФУРСА О І», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми 5233347,95 грн, з яких: 4000000,00 грн - заборгованість за кредитом, 1233347,95 грн - заборгованість за відсотками.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання Позичальником - Фермерським господарством «ФУРСА О І» зобов'язань за кредитним договором №011/10892/1392733 від 14.03.2022, внаслідок чого станом на 14.01.2025 утворилась заборгованість за кредитом та відсотками. На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором були укладені договори поруки, а саме: з ОСОБА_1 укладено договір поруки №011/10892/1392733/П1 від 14.03.2022 та ОСОБА_2 - договір поруки №011/10892/1392733/П2 від 14.03.2022, за умовами яких, як зазначено у позові, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечуваних зобов'язань, поручителі відповідають перед АТ «Райффайзен Банк» як солідарні боржники.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.03.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/538/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову (вх. №5077/08-08/25 від 05.03.2025), яка згідно з протоколом передачі від 05.03.2025 передана на розгляд раніше визначеному у справі складу суду - судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 07.03.2025 заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову повернуто заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/538/25, присвоєний номер провадження 9/29/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.04.2025.
12.03.2025 до суду від позивача (через систему «Електронний суд») надійшла заява про забезпечення позову у справі № 908/538/25 (вх. №5607/08-08/25 від 12.03.2025).
Протоколом передачі від 12.03.2025 заяву про забезпечення позову передано раніше визначеному у справі складу суду - судді Боєвій О.С.
13.03.2025 від позивача надійшла заява про доповнення до заяви про забезпечення позову, в якій останній фактично уточнив прохальну частину заяви про забезпечення позову, поданої ним до суду 12.03.2025, зазначивши в т.ч. про вжиття заходів забезпечення позову в межах вартості майна, що корелюється з ціною позову.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
З положень частини 1 статті 137 ГПК України слідує, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
За змістом ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено зокрема про наступне. Фермерським господарством «ФУРСА О І» порушено умови кредитного договору №011/10892/1392733 від 14.03.2022 року внаслідок чого в АТ «Райффайзен Банк» виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у судовому порядку, в тому числі і право стягувати заборгованість в примусовому порядку із фінансових поручителів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позивач вважає, що для забезпечення виконання рішення Господарського суду Запорізької області по даній справі необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, що гарантуватиме виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів позивача у даній справі. АТ «Райффайзен Банк» було направлено ряд адвокатських запитів до МВС щодо наявності у відповідачів рухомого майна і отримано відповідь про наявність у відповідачів транспортних засобів, які придбані та/або перереєстровані після повномасштабного вторгнення та/або застраховані у страхових компаніях, які працюють на підконтрольній Україні території. Як зазначено у заяві, здійснити оцінку даного майна, АТ «Райффайзен Банк» не має змоги через відсутність доступу до відповідних транспортних засобів; окрім того, у випадку задоволення позовної заяви, виконавцем буде вчинено ряд заходів для проведення оцінки майна, що не суперечить нормам чинного законодавства України. Окремо позивачем вказано про неможливість подання прямих доказів щодо підготовки та наміру відповідачів відчужити вказане майно з метою унеможливити виконання ймовірного судового рішення у даній справі, так як про такі дії відповідачі не повідомляють. У зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язань за кредитним договором та договорами поруки, існує реальна потреба в застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить на праві власності ФГ «ФУРСА О І» та ОСОБА_1 , що забезпечить реальне виконання судового рішення по даній справі про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок вказаного майна. Крім того, позивач просить суд не вживати зустрічне забезпечення, оскільки зустрічне забезпечення має вживатися лише у разі завдання збитків відповідачу у разі застосування заходів забезпечення позову. А враховуючи, що в даному випадку забезпечення позову ніяким чином не порушує права та інтереси відповідача(-ів) та не завдають їм збитків, тому для вжиття зустрічного забезпечення не має жодних правових підстав. На підставі викладеного, заявник з урахуванням заяви про доповнення до заяви про забезпечення позову, яке надійшло до суду 13.03.2025, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобілі згідно наведеного у заяві переліку, які належать на праві власності Фермерському Господарству «ФУРСА О І» (ЄДРПОУ 33322896) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах вартості майна, що корелюється з ціною позову у розмірі 5233347,95 грн.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши викладені у ній обставини, обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких подана заява, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на: запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі № 915/373/20, від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі №908/1487/21 (908/1624/21), від 19.05.2022 у справі № 913/2239/21.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення чи безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) наведено наступні висновки:
«Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
З положень Господарського процесуального кодексу України, які врегульовують питання забезпечення позову, слідує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходу забезпечення позову щодо якого Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» подана відповідна заява, суд дійшов висновку, що невжиття такого заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист/поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду.
Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 Суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» також зазначено, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на майно (транспортні засоби) відповідачів в межах ціни позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.
Водночас, сама по собі відсутність будь-яких обтяжень (за наявності судового спору) створює значний об'єктивний та обґрунтований ризик вчинення будь-яких дій по відчуженню відповідачами належного їм майна задля уникнення негативних наслідків для себе.
Судом також враховано правову позицію, викладену у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі №905/448/22, де зауважено на тому, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Накладення арешту на майно в рамках забезпечення позову є тимчасовим заходом.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник та поручитель матимуть безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у них грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та попередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.
За таких обставин, суд вбачає наявність зв'язку між зазначеним заходом забезпечення позову і предметом спору, а отже, наявні підстави для забезпечення позову щодо предмету спору.
Вжиття заходів забезпечення позову, щодо якого подано заяву, сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову - забезпечить захист прав і законних інтересів позивача. І, навпаки, невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту майно, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належне відповідачам майно (транспортні засоби) в межах ціни позову, відповідає ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості інтересів сторін; є ефективним способом забезпечення позову і відповідає меті вжиття заходів щодо забезпечення позову.
За таких обставин, заява АТ «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у справі №908/538/25, шляхом накладання арешту на транспортні засоби в межах ціни поданого позову (5233347,95 грн), які зареєстровані за Фермерським господарством «ФУРСА О І» (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2), що підтверджується доданою до заяви копією листа Головного сервісного центру МВС №31/3425А3-35227-2024 від 29.11.2024 щодо надання інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, підлягає задоволенню.
При цьому, суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими та спрямовані на збереження існуючого становища, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у справі № 908/538/25 задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - транспортні засоби в межах ціни позову - 5233347 (п'ять мільйонів двісті тридцять три тисячі триста сорок сім) грн 95 коп., а саме на:
1) - MAN TGX 26.440, 10518, (2022), VIN-код НОМЕР_2 , 105 - первинна реєстрація нового тз придбаного в торговельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 7341), дата реєстрації 28.06.2023 року, державний номер НОМЕР_3 ,
- MERCEDES-BENZ GLS 400, 2925, (2021), VIN-код НОМЕР_4 105 - первинна реєстрація нового тз придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 2348), дата реєстрації 24.07.2021 року, державний номер НОМЕР_5 ,
які належать на праві власності Фермерському господарству «ФУРСА О І» (код ЄДРПОУ 33322896);
2) - MAN TGX 26.400, 10518, (2013), VIN-код НОМЕР_6 100 - первинна реєстрація б/в тз придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 7341), державний номер НОМЕР_7 ,
- MAN TGX 26.440, 10518, (2013), VIN-кодWMA24XZZ5EW194555 100 - первинна реєстрація б/в тз придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 7341), державний номер НОМЕР_8 ,
- MAN TGX 26.400, 10518, (2014), VIN-кодWMA24XZZ5EW194586 308 - перереєстрація на нового власника за дог. купiвлi-продажу (СГ) (ТСЦ 7341), державний номер НОМЕР_9 ,
- MAN TGX 26.400, 10518, (2013), VIN-кодWMA24XZZ7DW183345 308 - перереєстрація на нового власника за дог. купiвлi-продажу (СГ) (ТСЦ 7341), державний номер НОМЕР_10 ,
- MAN TGX 26.440, 10518, (2010), VIN-кодWMA24XZZ3AW140438 100 - первинна реєстрація б/в тз придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 7341), державний номер НОМЕР_11 ,
- MAN TGX 26.440, 10518, (2012), VIN-кодWMA24XZZ2CW163695 100 - первинна реєстрація б/в тз придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 7341), державний номер НОМЕР_12 ,
- MAN TGX 26.440, 10518, (2010), VIN- НОМЕР_13 - первинна реєстрація б/в тз придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 7341), державний номер НОМЕР_14 ,
які належать на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ 14305909 (01011, м. Київ, вул. Алмазна, буд. 4-а).
Боржниками за даною ухвалою є:
- Фермерське господарство «ФУРСА О І», код ЄДРПОУ 33322896 (72401, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Приазовське, вул.40 років Перемоги, буд. 26) в частині, що стосується арешту належного йому рухомого майна (транспортних засобів) згідно вищенаведеного переліку;
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) в частині, що стосується арешту належного йому рухомого майна (транспортних засобів) згідно вищенаведеного переліку.
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Ухвала складена та підписана 14.03.2025.
Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя О.С. Боєва