вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5741/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
За позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця Думбадзе Нателли Сергіївни (Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, м. Зеленодольськ)
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Думбадзе Нателли Сергіївни про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 261249,29грн, з якої: 114583,29грн строкової заборгованості по кредиту, 104166,70грн простроченої заборгованості по кредиту, 7656,25грн строкової заборгованості за процентами, 34843,05грн простроченої заборгованості за процентами. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором №ID4752684 від 17.10.2023 в частині повернення кредиту та сплати інших платежів у встановлені строки, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 261249,29грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Банк Альянс" залишено без руху на підставі статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
07.01.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано уточнену позовну заяву і належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, та усунуто недоліки позовної заяви.
Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач не надав відзив на позовну заяву.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялася ухвала суду від 13.01.2025 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, м. Зеленодольськ, пр-т Незалежності, буд. 7, кв. 52.
Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 13.01.2025 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження) був повернутий працівниками поштового зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 155, 156 том 1).
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 180 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 17.02.2025 (16.02.2025 вихідний день), оскільки 01.02.2025 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов'язано надати відповідача відзив на позов.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.
Станом на 14.03.2025 відповідач відзив на позов не надав.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
17.10.2023 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (далі - позивач, банк, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Думбадзе Нателлою Сергіївною (далі - відповідач, позичальник) було укладено договір про надання кредиту шляхом приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - публічний договір), заява договір №ID4752684 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору визначено, що банк в порядку та на умовах, визначених в даному договорі та цієї заяви про приєднання, за наявності вільних коштів надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати відповідно до цільового призначення та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається позичальнику шляхом зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерному товариству "Банк Альянс", з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.
Розмір кредиту: 250000,00(двісті п'ятдесят тисяч) гривень (пункт 2.1 договору).
Пунктом 2.3 договору встановлено, що строк кредиту: 24 місяці.
Розмір процентної ставки (фіксована) за користування кредитом (далі - проценти): 42% річних (підпункт 2.4.1.1 договору).
Приписами підпункту 2.5.1 договору встановлено, що погашення основної суми кредиту, сплата процентів - щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору, згідно з графіком погашення кредиту до даного договору.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається позичальнику в день укладення даного договору у вигляді додатку №1, який є невід'ємною його частиною (пункт 2.6 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку або самостійно перераховує на транзитний рахунок грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно з пунктом 2.3 даної заяви про приєднання.
Згідно з пунктом 4.2 договору цей договір договором приєднання у визначенні статтями 634, 642 Цивільного кодексу України, в зв'язку із чим:
- умови цього договору визначаються банком та доводяться загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку https://bankaliance./rules та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (підпункт 4.2.1 договору).
- особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов (підпункт 4.2.2).
Приписами пункту 4.4 договору встановлено, що дата підписання заяви про приєднання шляхом накладання електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору та відображаються в такому підписі.
Пункт 10.2.8 публічного договору визначає, що у разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.
Зобов'язання за кредитом можуть бути виконані іншою ніж позичальник особою, про що позичальник зобов'язаний письмово повідомити банк. Нарахування процентів по кредиту здійснюється щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в заяві про приєднання. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", де 360 - це умовна кількість календарних днів у році, враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту (пункт 10.2.6 публічного договору).
Згідно з пунктом 10.2.15.2.6 публічного договору кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості позичальника за кредитним договором, у випадку, зокрема, порушення останнім будь-яких умов кредитного договору та/або будь-яких інших зобов'язань за кредитним договором, та/або невиконання грошового зобов'язання з погашення належних платежів по кредиту більше ніж на 90 календарних днів.
У додатку №1 до договору сторони погодили графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом на 24 місяці з терміном остаточного повернення коштів не пізніше 16.10.2025 (а.с. 108 том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем перераховано на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця Думбадзе Нателли Сергіївни кредитні кошти у розмірі 250000,00грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 110-112 том 1).
Відповідно до виписки по рахунку, а також розрахунку, наданого позивачем, відповідач здійснив часткове погашення кредиту у загальній сумі 95974,66грн.
20.08.2024 позивачем на адресу відповідача надіслано лист-вимогу вих.№75.4/4416 від 20.08.2024 про погашення заборгованості за спірним кредитним договором, на підтвердження чого позивач надав суду докази - опис вкладення у цінний лист, накладну та фіскальний чек (а.с. 131-зворотній аркуш 132 том 1).
Позивач стверджує, що відповідач не виконав своєчасно та у повному обсязі договірних зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 261249,29грн, з якої: 114583,29грн строкової заборгованості по кредиту, 104166,70грн простроченої заборгованості по кредиту, 7656,25грн строкової заборгованості за процентами, 34843,05грн простроченої заборгованості за процентами, що і стало причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2023 відповідач, шляхом підписання електронним цифровим підписом заяви про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів Акціонерного товариства "Банк Альянс", відповідно до якої підписанням цієї заяви, на підставі статті 634 Цивільного кодексу України клієнт погоджується, що ця заява про приєднання, договір та тарифи банку є кредитним договором.
За приписами статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина третя статті 1049 Цивільного кодексу України).
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відтак, між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Думбадзе Нателлою Сергіївною було укладено договір від 17.10.2023, шляхом підписання заяви про приєднання, яка за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами договору та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.
Як вбачається з умов договору, клієнт приєднується до послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом заяви.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: - електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; - під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; - особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Матеріалами справи підтверджується, що свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, перерахувавши Фізичній особі-підприємцю Думбадзе Нателлі Сергіївні на поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 250000,00грн, що підтверджується випискою по рахунку з 17.10.2023 по 24.12.2024 (а.с. 110 том 1).
Також, сторонами було узгоджено додаток №1 до договору - графік погашення кредиту (кінцевий термін повернення кредиту - 16.10.2025), який відповідно до пункту 2.6 договору є невід'ємною частиною вказаного договору.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з умов договору, а також в наявних матеріалах справи документів, строк виконання зобов'язань відповідача за ним щодо повернення отриманих від позивача кредитних коштів та сплати процентів у вигляді щомісячної комісії є таким, що настав, оскільки відповідачем порушувались умови додатку №1 (а.с. 110-112 том 1).
З наданого розрахунку позивача вбачається, що сума строкової та простроченої заборгованості відповідача за кредитом, враховуючи здійснені відповідачем оплати, складає 114583,29грн та 104166,70грн відповідно, при цьому матеріали справи не містять доказів погашення зазначеної заборгованості, у зв'язку з чим, вона підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано і такі докази відсутні в матеріалах справи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення 114583,29грн - строкової заборгованості по кредиту та 104166,70грн - простроченої заборгованості по кредиту, підлягають задоволенню.
Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, підпунктом 2.4.1.1 кредитного договору сторони погодили, що позичальник за користування кредитними коштами сплачує проценти за процентною ставкою: 42% річних.
Пунктом 10.2.8 публічного договору встановлено, що у разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.
Так, згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 30.11.2024, сума процентів за користування кредитом складається з 34843,05грн - суми простроченої заборгованості за процентами та 7656,25грн - суми строкової заборгованості за процентами.
Будь-яких заперечень щодо суми нарахованих позивачем процентів, а також доказів в підтвердження сплати вказаних сум відповідачем не надано, у зв'язку з чим, сума процентів за користування кредитом, яка складається з 34843,05грн - суми простроченої заборгованості за процентами та 7656,25грн - суми строкової заборгованості за процентами підлягає стягненню з відповідача.
Судом були досліджені всі документи в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з позовом до суду через систему "Електронний суд", позивач сплатив судовий збір в розмірі 3918,74грн згідно з платіжною інструкцією №2 від 24.12.2024, замість 3134,99грн.
Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 783,75грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 783,75грн підлягає поверненню з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 3134,99грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Фізичної особи-підприємця Думбадзе Нателли Сергіївни про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Думбадзе Нателли Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, ідентифікаційний код 14360506) 114583,29грн - строкової заборгованості по кредиту, 104166,70грн - простроченої заборгованості по кредиту, 7656,25грн - строкової заборгованості за процентами, 34843,05грн - простроченої заборгованості за процентами та 3134,99грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 14.03.2025.
Суддя В.О. Татарчук