пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду
12 березня 2025 року Справа № 903/166/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , с. Бірки, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл.
про неплатоспроможність
В засіданні приймали участь:
від заявника: н/з
встановив:
14.02.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшла заява (сформована 13.02.2025) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Просить призначити керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Заява обґрунтована неможливістю здійснити погашення боргу перед 25-ма кредиторами в загальній сумі 257 197,41 грн.
Ухвалою суду від 17.02.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 03 березня 2025 року на 10:30 год. Явку боржника у судове засідання визнано обов'язковою.
Боржник ухвалу суду отримав 26.02.2025 особисто, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 0610231875193.
Боржник правом участі у судовому засіданні не скористався, причини не явки суду не повідомив.
Ухвалою суду від 03.03.2025 повідомлено боржника про відкладення підготовчого засідання на 12 березня 2025 року на 11:30 год. Визнано його явку в підготовче засідання обов'язковою.
Ухвалою суду від 10.03.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06.03.2025 про забезпечення проведення судового засідання 12.03.2025 об 11 год 30 хв в режимі відеоконференції відмовлено.
Боржник повторно не з'явився у судове засідання за викликом суду, причини неявки суду не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, самим боржником у заяві від 06.03.2025 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи).
Згідно з ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав (ст.1 КУзПБ).
Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки" (ст.1 КУзПБ).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Явка боржника у підготовчому засіданні є обов'язковою з огляду на наступне.
Із системного аналізу ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 КУзПБ вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 116 КУзПБ обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності не передбачено, на відміну від приписів ст. 34 КУзПБ, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні, слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Суд зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше).
Відповідно до приписів ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
З моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
З наведеного вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КУзПБ обмеження.
Разом з цим існують обов'язки боржника зумовлені завданням процедур банкрутства, які потребують особистої участі (при проведення інвентаризації і виявленні майна, підготовці плану реструктуризації та інше). Без особистої участі самого боржника контроль за діями боржника та керуючого реструктуризацією, виявлення майна боржника, його інвентаризацію, перевірка достовірності даних щодо доходів та майна боржника у випадку знаходження (отримання) за межами країни фактично неможливий. Тобто фактично проведення процедури неплатоспроможності за відсутності самого боржника не є можливим.
Тобто, особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
У даному випадку під майном слід вважати усі види майнових активів боржника, в тому числі гроші, нерухоме майно, рухоме майно, цінні папери, майнові права тощо.
Без з'ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, необхідно ураховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі “Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
Як зазначалось вище, відповідними ухвалами суду явка ОСОБА_1 визнавалась судом обов'язковою. Так, у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника шляхом дослідження документа, який посвідчує його особу (паспорт/посвідчення/закордонний паспорт тощо), досліджує оригінали документів, які стосуються заявника.
Незважаючи на наявність такого зобов'язання, заявник в підготовче засідання двічі не з'явився. Доказів неможливості брати участь в судових засіданнях, в чому полягає відсутність такої можливості, в розумінні процесуального законодавства, суду не надав.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, заявник не звільняється від покладеного на нього обов'язку неухильно дотримуватись вимог суду та чинного законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Такі наслідки настають незалежно від причин неявки, які можуть бути поважними, а зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи.
Отже, у випадку зобов'язання відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати подану заяву боржника без розгляду, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/12482/23 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 по справі №905/458/21.
Суд зазначає, що Кодекс не містить у собі положень, які б регулювали наслідки не вчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов'язків в частині явки у підготовче засідання та (або) не подання витребуваних доказів, а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню положення ст.11 ГПК України.
Згідно із ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-591/11).
Зважаючи на неприбуття заявника в судове засідання повторно, неповідомлення ним про причини неприбуття до суду повторно та неможливість розгляду справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду.
Згідно із ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 4 ч.1 ст. 226, ст. ст. 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.03.2025.
Суддя С. В. Бідюк