ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 березня 2025 року Справа № 902/964/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 28.11.2024 р. у справі №902/964/24, ухвалені суддею Яремчук Ю.О. повний текст рішення складено 25.11.2024, повний текст додаткового рішення складено 09.12.2024р.
за позовом Малого приватного підприємства "Майстер АС" (вул. Хлібна, буд. 19, м. Житомир, 10014)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" (вул. Пушкіна, буд. 4, м. Вінниця, 21100)
про стягнення 15 792,44 грн
Мале приватне підприємство "Майстер АС" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" про стягнення 15 792,44 грн.
В подальшому від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № канц. 01-34/9195/24 від 17.09.2024), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 28 105,21 грн та 3 % річних в сумі 6 323,74 грн, обґрунтовуючи це тим, що строки позовної давності було продовжено дією карантину, а в подальшому введенням воєнного стану, тому позивачем було нараховано штрафні санкції за весь період прострочення.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на користь Малого приватного підприємства "Майстер АС" 28 105,21 грн інфляційних втрат, 6 323,74 грн 3 % річних та 2 180,16 грн витрат на сплату судового збору.
В подальшому, представник позивача Малого приватного підприємства "Майстер АС" подав заяву (вх. №канц.01-34/11413/24 від 19.11.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.11.2024 р. у справі №902/964/24 заяву представника позивача Малого приватного підприємства "Майстер АС" (вх.№канц.01-34/11413/24 від 19.11.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на користь Малого приватного підприємства "Майстер АС" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 року у справі №902/964/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Позивача частково, а саме в сумі 1450,27 грн, в тому числі 1091,21 грн - інфляційних витрат та 359,06 грн - 3% річних, а в решті позовних вимог відмовити.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Вінницької області.
30.12.2024 матеріали справи №902/964/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.01.2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. у справі №902/964/24 залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати належні докази доплати судового збору в розмірі 3633,60 грн.
Також, відповідач не погодився з прийнятим додатковим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 09.12.2024 року по справі №902/964/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на користь Малого приватного підприємства "Майстер АС" 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в решті вимог відмовити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 28.11.24 р. у справі №902/964/24 в порядку письмового провадження.
11.01.2025 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" подала заяву про усунення недоліків (надійшла до суду 13.01.2025 р.) до якої додала платіжну інструкцію №55 від 08.01.2025р. на суму 3633,60грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. у справі №902/964/24 в порядку письмового провадження. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. у справі №902/964/24 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 28.11.2024 р. у справі №902/964/24 для спільного розгляду. Запропоновано Малому приватного підприємства "Майстер АС" надати апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в строк до 31.01.2025 р..
30.01.2025 р. до апеляційного господарського суду від представника Малого приватного підприємства "Майстер АС" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. у справі №902/964/24 залишити без змін.
Відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційна скарга на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи ( абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 28.11.2024 р. у справі №902/964/24 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційні скарги в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, надавши оцінку наявним доказам дійшов висновку, що кредитор вправі вимагати стягнення з боржника (правонаступника) в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошових зобов'язань за рішеннями суду. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначені позивачем періоди господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що останній є арифметично вірними. У зв'язку з викладеним, суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань 28 105,21 грн та 6 323,74 грн 3 % річних за період з 24.08.2017 по 01.09.2024.
В додатковому рішенні Господарський суд Вінницької області вказав на те, що з огляду на зміст позову, його обсяг та обсяг наданих доказів, наявні підстави для задоволення заяву представника позивача Малого приватного підприємства "Майстер АС" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на користь Малого приватного підприємства "Майстер АС" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" придбало об'єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків ДП "Житомирторф" (код ЄДРПОУ 02968154).
За заявою МПП “Майстер АС». Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.04.2024 по справі №2/1497 замінено боржника - Державне підприємство "Житомирторф" (10014, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 25, ід. код 02968154) на нового боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" (21100, м. Вінниця, вул.Пушкіна,4; код 37536864) у виконавчому проваджені по виконанню рішення Господарського суду Житомирської області від 03.12.2009 у справі №2/1497.
Статус “Боржника» ТОВ “Меткон Плюс» набув внаслідок приватизації державного підприємства. Грошові зобов'язання перед МПП “Майстер АС» виникли в результаті правонаступництва за ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.04.2024 по справі №2/1497.
За доводами відповідача до покупця перейшли права та обов'язки приватизованого підприємства, що виникли на день набуття права власності на майно ДП “Житомирторф», а це день укладення договору купівлі-продажу - 22.01.2024. На день укладення договору чітко зафіксовано кредиторська заборгованість ДП “Житомирторф», зокрема і борги перед МПП “Майстер АС» згідно рішень судів від 25.07.2017 по справі № 906/466/17 та від 03.12.2009 по справі № 2/1497, які станом на сьогодні вже сплачені.
Згідно фінансової звітності (баланс) ДП “Житомирторф» за І півріччя 2024 року зобов'язання підприємства складають 39 085,1 тис.грн, в тому числі: по заробітній платі - 3 520,3 тис.грн. та розрахунки з бюджетом - близько 34 млн.грн.
Отже, МПП “Майстер АС» має право на стягнення з ТОВ "Меткон Плюс" інфляційних втрат та 3% річних за період з 09.04.2024 (наступний день після ухвали про правонаступництво) по 01.09.2024 (день, що передує стягненню боргу) в сумі 1450,27 грн, в тому числі 1091,21 грн - інфляційні втрати та 359,06 грн. - 3 % річних, і відповідно саме ця сума до стягнення визнається відповідачем.
При цьому скаржник просить звернути увагу на те, що накладання штрафних санкцій має враховувати оптимальний баланс інтересів сторін у спорі та запобігати настанню негативних наслідків для всіх сторін по справі.
Також, ТОВ «Меткон Плюс» не погоджується з додатковим рішенням суду та акцентує увагу на тому, що правова допомога по даній справі не співмірна та не пропорційна до предмету спору. Так, загальна ціна позову становить 36 609,11грн., а витрати на правову допомогу - 15 000,00 грн., що становить майже 50 %. Отже, можна дійти висновку, що витрати на правову допомогу є завищеними та не обґрунтованими. Беручи до уваги складність справи, час затрачений адвокатом на ведення справи, ціну позову, справедливим розміром витрат є не більше 10 % від ціни позову, а саме 3 000,00 грн
Апелянт наголошує на тому, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі №922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Таким чином, незалежно від наявності клопотання іншої сторони щодо зменшення витрат, суд з власної ініціативи може зменшити витрати на правову допомогу, якщо заявлені вимоги є неспівмірними та несправедливими.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги Мале приватне підприємство "Майстер АС" у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" вчасно не сплатило основну заборгованість, відтак у Малого приватного підприємства «Майстер АС» виникло право на стягнення з боржника інфляційних втрат на суму 13088,84 грн. (інфляційне збільшення) + 2 703,60 грн. (штрафні санкції) на загальну суму 15 792,44 грн., на підставі ст. 625 ЦК України.
У даному випадку заміна відбулась внаслідок факту купівлі-продажу відповідного майнового комплексу та переходу прав та обов'язків до покупця на майновий комплекс, що включає як активи, так і пасиви підприємства, відповідно до договору, а не за фактом припинення юридичної особи (державного підприємства-боржника), активи та пасиви якого передані покупцю.
Аналізуючи чинне законодавство, та умови Договору купівлі-продажу за результатами електронного аукціону №SPE001-UA-20231211-75198 від 19.12.2023 об'єкта приватизації, можна стверджувати, що до ТОВ «Меткон Плюс» перейшли права та обов'язки ДП «Житомирторф» у усіх обсягах та умовах, включаючи боргові зобов'язання. Тому, цілком законним та обґрунтованим є пред'явлення вимоги до правонаступника боржника щодо стягнення штрафних санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Отже, позивач несе матеріальні втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та має право на отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплат кредиторові.
Таким чином, позивач стверджує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга - такою, що не підлягає задоволенню.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Між Державним підприємством "Житомирторф" (постачальник) та Малим приватним підприємством "Майстер АС" (покупець) були укладені договори поставки №86 від 04.04.2008 та №89/3 від 20.08.2008 за умовами яких постачальник зобов'язався передати у власність покупця відповідно торф фрезерний та торф сільськогосподарський, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Пунктом 4 договорів сторони передбачили ціну і порядок оплати, за яким: згідно договору №086 від 04.04.2008, постачальник постачає товар по ціні 55 грн за тонну разом з ПДВ на умовах самовивозу, а покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20000,00 грн не пізніше 25.04.2008; згідно договору №089/3 від 20.08.2008, постачальник постачає товар по ціні 57 грн за тонну разом з ПДВ на умовах самовивозу, а покупець здійснює попередню оплату в розмірі 10003,50 грн не пізніше 25.08.2008.
На виконання умов договорів, позивач перерахував в рахунок передоплати за торф 30 003,50 грн, що підтверджується банківськими виписками, однак товар не був поставлений.
03.12.2009 Господарським судом Житомирської області, у справі №2/1497 прийнято рішення та вирішено: стягнути з Державного підприємства "Житомирторф" (10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 25; код 02968154) на користь Малого приватного підприємства "Майстер АС" (10014, м. Житомир, вул. Хлібна,19; код 22047255) - 30003,50 грн. боргу, 900,11 грн. пені, 2100,25 грн. штрафу, 330,04 грн. витрат на оплату державного мита, 186,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі №906/465/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс" до Державного підприємства "Житомирторф" про стягнення грошових коштів вирішено: стягнуто з Державного підприємства "Житомирторф" на користь Малого приватного підприємства "Майстер АС": 30007,88 грн - інфляційних втрат; 2702,78грн - 3% річних; 1562,45грн - судових витрат.
22.01.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - “Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Меткон Плюс» (далі - “Правонаступник боржника», “Покупець») укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець передав у власність Покупцю (продав) приватизований шляхом продажу на аукціоні в електронній формі об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства “Житомирторф» (код ЄДРПОУ 02968154), який розташований за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 25, а Покупець прийняв у власність (купив) об'єкт приватизації, сплатив ціну його продажу, згідно з розділом 2 Договору, та зобов'язується виконати визначені в Договорі умови.
Як визначено п. 4.1. договору, покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків ДП "Житомирторф" (код ЄДРПОУ 02968154), відповідно до умов цього договору та ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", з дня оформлення акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області №906/466/17 від 26.03.2024, заяву представника Малого приватного підприємства “Майстер АС» про заміну сторони у справі задоволено. Замінено боржника - Державне підприємство "Житомирторф" (10014, м. Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд. 25, ідентифікаційний код 02968154) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" (21100, м.Вінниця, вул.Григорія Сковороди (Пушкіна), буд. 4, ідентифікаційний код 37536864) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області у справі № 906/466/17 від 15.08.2017.
За доводами позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" вчасно не сплатило основну заборгованість, сплата боргу відбулась 02.09.2024, тому у Малого приватного підприємства “Майстер АС» виникло право на стягнення з боржника інфляційних втрат та 3 % річних, що стало підставою для звернення до Господарського суду Вінницької області з даним позовом.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. позов задоволено.
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
За змістом п.2 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з ч.2 ст.104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
За п.13 ч.1 ст.1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, виходячи з аналізу положень чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення та додаткового рішення Господарського суду Вінницької області, при цьому врахувавши наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, суть даного спору полягає у спонуканні відповідача (правонаступника) до виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 03.12.2009 у справі № 2/1497 яким стягнуто з Державного підприємства "Житомирторф" (10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 25; код 02968154) на користь Малого приватного підприємства "Майстер АС" (10014, м. Житомир, вул. Хлібна,19; код 22047255) - 30003,50 грн. боргу, 900,11 грн. пені, 2100,25 грн. штрафу, 330,04 грн. витрат на оплату державного мита, 186,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі №906/465/17 яким стягнути з Державного підприємства "Житомирторф" на користь Малого приватного підприємства "Майстер АС": 30007,88 грн - інфляційних втрат; 2702,78грн - 3% річних; 1562,45грн - судових витрат, в зв'язку із невиконанням боржником Державним підприємством "Житомирторф" договірних зобов'язань договори поставки №86 від 04.04.2008 та № 89/3 від 20.08.2008.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як уже встановлено судом 22.01.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" (покупець) уклали договір купівлі-продажу за результатами електронного аукціону №8РЕ001-иА-20231211-75198 від 19.12.2023 об'єкта приватизації, за умовами якого продавець передав у власність покупцю (продав) приватизований шляхом продажу на аукціоні в електронній формі об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Житомирторф" (код ЄДРПОУ 02968154), розташований за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 25, а покупець прийняв у власність (купив) об'єкт приватизації, сплатив ціну за його продаж, згідно з розділом 2 договору, та зобов'язується виконати визначені в договорі умови.
До складу об'єкта приватизації входять всі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того, що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно з фінансовою звітністю державного підприємства. До складу єдиного майнового комплексу входить комплекс будівель і споруд (у кількості 70 одиниць), зазначених у пунктах 1.2., 1.3. цього договору, транспортні засоби та спеціальна техніка у кількості 101 одиниця та інше рухоме майно (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору та оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.
Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладання цього договору та підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації, але не раніше отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації та входить до складу об'єкта приватизації, виникає у покупця з дня державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка здійснюється одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору (п. 3.2., 3.3. договору).
Як визначено п. 4.1. договору, покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків ДП "Житомирторф" (код ЄДРПОУ 02968154), відповідно до умов цього договору та ст.28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", з дня оформлення акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.04.2024 по справі № 2/1497 Замінити боржника - Державне підприємство "Житомирторф" на нового боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" у виконавчому проваджені по виконанню рішення Господарського суду Житомирської області від 03.12.2009 у справі №2/1497.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях і Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" 22.01.2024 підписали акт №2 приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Житомирторф".
За доводами суду, заміна відбулась внаслідок факту купівлі-продажу відповідного майнового комплексу та переходу прав та обов'язків до покупця на майновий комплекс, що включає як активи, так і пасиви підприємства, відповідно до договору, тобто до ТОВ “Меткон Плюс» перейшли права та обов'язки ДП “Житомирторф» у усіх обсягах та умовах, включаючи боргові зобов'язання.
Як передбачено ч.1 ст.28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що кредитор вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних з правонаступника боржника до повного виконання грошових зобов'язань за рішеннями суду, оскільки у даному випадку, внаслідок факту купівлі-продажу відповідного майнового комплексу та переходу прав та обов'язків до ТОВ "Меткон Плюс" перейшли права та обов'язки ДП “Житомирторф» включно з борговими зобов'язаннями.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим довід апеляційної скарги стосовно того, що МПП «Майстер АС» має право на стягнення з ТОВ "Меткон Плюс" лише інфляційних втрат та 3% річних за період з 09.04.2024 (наступний день після ухвали про правонаступництво) по 01.09.2024 (день, що передує стягненню боргу) в сумі 1450,27 грн, в тому числі 1091,21 грн - інфляційні втрати та 359,06 грн. - 3 % річних.
Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних за загальний період з 24.08.2017 по 01.09.2024 (з дня наступного після набрання рішенням законної сили у справі №906/466/17) з врахуванням сплати заборгованості за рішеннями суду 02.09.2024.
Частиною 5 ст.11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, застосування ст. 625 ЦК України після винесення рішення суду, спонукає боржника виконати таке рішення, адже сума коштів, що підлягає до стягнення продовжує зростати до моменту фактичного виконання рішення суду і може бути стягнена за бажанням стягувача (кредитора).
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим. Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначені позивачем періоди дійшла висновку, що нарахування є арифметично вірними. Відтак, погоджується із судом першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 28 105,21 грн та 6 323,74 грн 3 % річних за період з 24.08.2017 по 01.09.2024.
Стосовно доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" про наявність підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 28.11.2024 р. колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що від позивача Малого приватного підприємства "Майстер АС" до Господарського суду Вінницької області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат у розмірі 15 000 грн. на правничу допомогу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 07.03.2024 між Адвокатським об'єднанням “КОЛТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Майстер АС» підписано договір про надання правової допомоги №07-03-2024-2, 02.09.2024 між сторонами підписано Додаткову угоду №3 до договору №07-03-2024-2 про надання правової допомоги від 07.03.2024.
14.11.2024 між Адвокатським об'єднанням “КОЛТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Майстер АС» підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №39 до Додаткової угоди №3 до Договору №07-03-2024-2 про надання правової допомоги від 07.03.2024.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору про надання правової допомоги АО "КОЛТ" зобов'язується в порядку та на умовах та в порядку визначеному Договором. Перелік юридичних послуг, їх обсяг, вартість та строки надання узгоджуються Сторонами за окремими замовленнями Клієнта, які погоджуються Сторонами у Додаткових угодах до Договору.
За п.1 Додаткової угоди №3 від 02.09.2024 року до Договору №07-03-2024-2 про надання правової допомоги від 07 березня 2024 року, сторони домовились, що виконавець (АО “КОЛТ») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором надати, а Клієнт прийняти та оплатити правову допомогу, надану Виконавцем, пов'язану із представництвом інтересів клієнта щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткон Плюс» та/або його правонаступника (ІКЮО 27536864, далі у тексті - Боржник) або боржника Боржника на користь Клієнта судового збору, інфляційних нарахувань, 3% річних та штрафних санкцій (далі у тексті - заборгованість), які будуть нараховані на суму боргу, визначену в резолютивній частині рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2009 року по справі №2/1497 та/або на заборгованість по правочину/правочинам, які розглядались у даній судовій справі. Попередня сума заборгованості становить 34 428,95 гривень. Остаточна сума заборгованості буде визначена рішення суду та/або виконавчим документом.
За п. 2 Додаткової угоди №3 до правової допомоги яка надається за даним договором, відносяться: на виконання пункту 1 цієї Додаткової угоди Виконавець зобов'язаний підготувати позовну заяву, подати до суду цей процесуальний документ, подавати інші процесуальні документи (відповідь на відзив, пояснення, заяви, клопотання тощо) від імені Клієнта (за потреби) та представляти інтереси в суді у цій справі до оголошення рішення суду першої інстанції.
Вартість юридичних послуг, передбачених п.2.1. цієї Додаткової угоди, становить 15 000,00 грн.
В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу представником позивача долучено: договір про надання правової допомоги №07-03-2024-2 від 07.03.2024, додаткову угоду №3 від 02.09.2024 до договору про надання правової допомоги №07-03-2024-2 від 07.03.2024 та Акт приймання-передачі наданих послуг №39 від 14.11.2024 укладеного з Адвокатським об'єднанням “КОЛТ» та ТОВ “Майстер АС».
З огляду на встановлене, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем ТОВ "Майстер АС" у зв'язку з розглядом даної справи становить 15 000,00 грн, яку останнє просить суд стягнути з відповідача ТОВ "Меткон Плюс".
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі/West Alliance Limited" проти України, від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Водночас, колегія суддів приймає до уваги той факт, що ТОВ "Меткон Плюс" не було подано заперечень щодо розміру заявлених витрат на правову допомогу в суді першої інстанції з підстав неспівмірності та прохання до суду щодо їх про зменшення.
За таких обставин є обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відповідності розміру заявлених представником Малого приватного підприємства "Майстер АС" витрат на професійну правову допомогу у сумі 15 000 грн. критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також, що ці витрати мають характер необхідних і є співрозмірними із обсягом виконаної адвокатом роботи у суді першої інстанції, а тому апеляційний суд не має підстав для перегляду прийнятого додаткового рішення.
Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення та додаткове рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Відтак, у апеляційних скаргах не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційних скарг, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційних скарг висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення та додаткового рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.11.2024 р. та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 28.11.2024 р. у справі №902/964/24- залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №902/964/24 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "13" березня 2025 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.