ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 березня 2025 року Справа № 918/691/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
ТОВ "Цикл Фінанс" - Кеню Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.11.24 у справі №918/691/21 (суддя Бережнюк В.В.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.11.2024 у справі №918/691/21 клопотання керуючого реалізацією майна Сокотуна Віталія Аполлінарійовича про виключення зі складу ліквідаційної маси майна - задоволено. Виключено зі складу ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 3-х кімнатну квартиру площею 55,9 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича про продовження строку процедури погашення боргів боржника та строку повноважень керуючого реалізацією майна - задоволено частково. Продовжено строк процедури погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 та строк повноважень керуючого реалізацією майна ОСОБА_2 до 20 липня 2025 року включно.
Частково не погодившись із винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" звернулося із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.11.2024 у справі № 918/691/21 в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого Сокотуна В. А. про виключення зі складу ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 3-х кімнатної квартири площею 55,9 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сокотуна В. А. про виключення зі складу ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 3-х кімнатної квартири площею 55,9 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.11.2024 у справі № 918/180/23 залишити без змін.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/691/21 у складі: головуюча суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Розізнана І.В..
Листом №918/691/21/8043/24 від 11.12.2024, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи №918/691/21 у Господарського суду Рівненської області.
18.12.2024 матеріали справи №918/691/21 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на ухвалу господарського суду Рівненської області, постановлену 26.11.24р. у справі №918/691/21 залишено без руху. Зобов'язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати опис вкладення у цінний лист, як доказ надіслання копії апеляційної скарги з додатками Акціонерному товариству "Альфа-Банк" та ОСОБА_3 або докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками до їх електронних кабінетів.
24.12.2025 від ТОВ "Цикл Фінанс" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
Розпорядженням керівника апарату суду від 03.01.2025 №01-05/14, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Розізнаної І.В. з 23.12.2024 по 03.01.2025 включно призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями №918/691/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025 для розгляду справи № 918/691/21 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 26.11.2024 у справі №918/691/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.01.2025 об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
23.01.2025 від ОСОБА_1 до Північно-західного апеляційного господарського суду пощтовими засобами зв'язку надійшов відзив на апеляційну скаргу. Із підстав висвітлених у відзиві, боржник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.
27.01.2025 на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючої судді Миханюк М.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.25 заяву боржника ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Миханюк М.В. у справі №918/691/21 задоволено. Відведено головуючу суддю Миханюк М.В. від участі у справі №918/691/21. Справу №918/691/21 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 визначено для розгляду справи №918/691/21 колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Крейбух О.Г., Юрчук М.І..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 прийнято справу №918/691/21 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.02.2025 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.
21.02.2025 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "Цикл Фінанс" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло заява (клопотання) про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 заяву (клопотання) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" - Кеню Д.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 918/691/21 задоволено. Забезпечено заявнику участь в судовому засіданні 25.02.2025 р. о 14:30 год. у справі №902/820/22 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів підсистеми відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua/).
25.02.2025 від керуючого реалізацією майна Сокотуна В.А. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення.
25.02.2025 у судове засідання з'явився представник ТОВ "Цикл Фінанс" Кеню Д.В. (в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів), керуючий реалізацією майна Сокотун В.А., а також Літвищенко А.А. Учасники справи надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.03.2025 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. Забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" участь в судовому засіданні 11.03.2025 об 15:00 год. у справі №918/691/21 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів системи відеоконференцзв'язку.
11.03.2025 через підсистему "Електронний Суд" від керуючого реалізацією майна Сокотуна В.А. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через сімейні обставини.
11.03.2025 через підсистему "Електронний Суд" від ОСОБА_1 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
11.03.2025 у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з'явився представник ТОВ "Цикл Фінанс" Кеню Д.В., який зауважив, що питання про відкладення розгляду справи покладає на розсуд колегії суддів.
Розглянувши клопотання керуючого реалізацією майна Сокотуна В.А. та боржника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на наступному.
Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення судового рішення у справі.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що з моменту відкриття апеляційного провадження у даній справі пройшло понад 60 днів. Суд апеляційної інстанції враховує приписи п. 10 ч. 3 ст. 3 ГПК України згідно якого основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що як керуючий реалізацією майна Сокотун В.А., так і боржник ОСОБА_1 під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні, котре відбулося 25.02.2025, в повній мірі надали свої усні пояснення та заперечення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення. Суд апеляційної інстанції не встановлював часових регламентів і учасники справи могли в повній мірі висвітлити свої позиції.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, при цьому судом апеляційної інстанції не встановлено наявності обставин, які б унеможливили розгляд апеляційної скарги, адже учасники спору в повній мірі надали свої пояснення під час попереднього судового засідання. До того ж, згідно ухвал Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.01.2025 та 25.02.2025 явка повноважних представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції виснує про можливість розгляду справи без участі керуючого реалізацією майна ОСОБА_2 та боржника ОСОБА_1 , а тому відмовляє керуючому реалізацією майна ОСОБА_2 та боржнику ОСОБА_1 у задоволенні заяв (клопотань) про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.08.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Сокотуна В. А.
Ухвалою від 23.12.2021 року визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" в розмірі 445 082,58 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника. У визнанні решти грошових вимог Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено. Визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства "Альфа-Банк" в розмірі 254 888,93 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника. У визнанні решти грошових вимог Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено. Визнано вимоги кредитора ОСОБА_3 в розмірі 350 000,00 грн. - черговість задоволення вимог - друга. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" у розмірі 4 540,00 грн., Акціонерного товариства "Альфа-Банк" у розмірі 4 540,00 грн. та витрати на оплату судового збору ОСОБА_3 у розмірі 4540,00 грн.
19.01.2022 року до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Сокотуна В.А. надійшло клопотання, відповідно до якого просив суд визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника, та призначити керуючим реалізацією арбітражного керуючого Сокотуна В. А..
Постановою Господарського суду Рівненської області від 20.07.2022 припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Сокотуна В. А. Визнано банкрутом ОСОБА_1 . Введено відносно ОСОБА_1 процедуру погашення боргів. Керуючим реалізацією майна ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Сокотуна В.А..
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.12.2023 замінено учасника провадження у справі №918/691/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс".
13.11.2024 року від керуючого реалізацією майна Сокотуна В.А. до місцевого господарського суду надійшли клопотання:
- про продовження строку процедури погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;
- про виключення майна зі складу ліквідаційної маси, до якого додано докази надіслання клопотання та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Так, клопотання арбітражного керуючого Сокотуна В.А. про виключення майна зі складу ліквідаційної маси мотивовано тим, що керуючим реалізацією майна виявлено під час "процедури реалізації майна" 3-х кімнатну квартиру площею 55,9 м. кв. ( АДРЕСА_1 ), яка належить на праві приватної власності боржнику, зокрема, на підставі договору купівлі - продажу від 12.11.2007, та підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Дослідивши всі обставини, керуючий реалізацією майна ОСОБА_2 дійшов висновку, що в даному випадку конкуруючий приватний інтерес кредитора на задоволення кредиторських вимог шляхом реалізації об'єкту нерухомості, що є єдиним нерухомим житловим майном боржника та членів сім'ї боржника (у т.ч. малолітніх дітей), не може вважатися співмірним із тими наслідками, яких зазнає життя боржника та її малолітніх та неповнолітніх дітей у разі реалізації єдиного житлового майна боржника з чим погодився також Верховний Суд у своїй постанові №911/2891/19 від 12.12.2023 року. Тому просив суд першої інстанції виключити зі складу ліквідаційної маси ОСОБА_1 3-х кімнатну квартиру площею 55,9 м.кв. ( АДРЕСА_1 ) у справі про неплатоспроможність.
Як місцевим, так і апеляційним господарськими судами встановлено, що боржнику ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 3-х кімнатна квартира площею 55,9 м. кв. ( АДРЕСА_1 ) на підставі договору купівлі - продажу від 12.11.2007. Квартира придбана боржником за кредитні кошти, отримані останнім на підставі кредитного договору №014/53-05/67653 від 12.11.2007, відповідно до якого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надав боржнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 360 223 грн. 50 коп. У свою чергу, кредитний договір забезпечений іпотекою згідно договору іпотеки №014/53-05/67653-і від 12.11.2007, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В., зареєстрований в реєстрі за №3893, укладено між ОСОБА_1 та ДТ "Райффайзен Банк Аваль", за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 55.9 кв.м., житловою 35,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, керуючий реалізацією майна ОСОБА_2 звернувся із запитом до Служби у справах дітей Рівненської міської ради про надання згоди на продаж майна боржника.
Служба у справах дітей Рівненської міської ради вирішила, що правочин з реалізації майна родини боржника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає інтересам неповнолітніх дітей, які зареєстровані за цією адресою.
Листом від 31.10.2022 № 01-18/273 Служба у справах дітей Рівненської міської ради повідомила керуючого реалізацією майна боржника про те, що розпорядженням міського голови №956-р від 25.10.2022 року вирішено відмовити арбітражному керуючому Сокотуну В.А. в наданні дозволу на реалізацію зазначеної квартири.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.11.2024 у справі №918/691/21 клопотання арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича про виключення зі складу ліквідаційної маси майна - задоволено. Виключено зі складу ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 3-х кімнатну квартиру площею 55,9 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Господарський суд Рівненської області мотивуючи судове рішення в частині виключення зі складу ліквідаційної маси майна зазначив, що вказана квартира є єдиним житлом боржника та постійним місцем проживання членів його сім'ї, до складу якої входить двоє дітей (малолітня та неповнолітня) та є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника і членів його сім'ї. У разі включення квартири до складу ліквідаційної маси та подальшої реалізації такого майна наслідком буде позбавлення боржника та членів його сім'ї права на житло. При цьому у членів сім'ї ОСОБА_1 відсутні квартири чи домоволодіння придатні для проживання, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Також місцевий господарський суд мотивував оскаржуване судове рішення приписами Конституції України, п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, Закону України "Про охорону дитинства".
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням ТОВ "Цикл Фінанс", яке є правонаступником АТ "Райффайзен Банк" та іпотекодержателем трикімнатної квартири, загальною площею 55.9 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду. Так, апелянт зауважує на помилковому застосуванні місцевим господарським судом приписів спеціальних положень, а саме п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ замість ст. 131 КУзПБ; помилковому врахуванні правових висновків Верховного Суду, висвітлених у постанові від 12.12.2023 у справі №911/2891/19 та постанові від 20.01.2022 у справі №910/11257/20 та не врахуванні правових висновків, висвітлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №361/4481/19 та у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №756/13382/13. З огляду на що, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.11.2024 у справі № 918/691/21 в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого Сокотуна В.А. про виключення зі складу ліквідаційної маси трикімнатної квартири.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник ОСОБА_1 зауважує на правильному врахуванні місцевим господарським судом правових висновків, зокрема, викладених у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №911/2891/19. При цьому боржник зазначає, що апелянт не враховує положень Сімейного та Цивільного кодексів України. Також ОСОБА_1 звертає увагу, що 3-х кімнатна квартира є єдиним житлом та постійним місцем проживання боржника та членів його сім'ї, а тому місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про виключення з ліквідаційного майна вищезазначену квартиру.
У письмових поясненнях керуючий реалізацією майна ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та звернув увагу, що конкуруючий приватний інтерес кредитора на задоволення кредиторських вимог шляхом реалізації об'єкту нерухомості, що є єдиним нерухомим житловим майном боржника та його малолітніх членів сім'ї боржника (у т.ч. малолітніх дітей), не може вважатися співмірним із тими наслідками, яких зазнає життя боржника та його малолітніх та неповнолітніх дітей у разі реалізації єдиного житлового майна боржника, з чим погодився Верховний Суд у постанові від 12.12.2023 у справі №911/2891/19.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтями 119, 120 КУзПБ.
Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
Правила та умови виключення окремих майнових об'єктів боржника - фізичної особи із складу ліквідаційної маси регламентовані положеннями статті 132 КУзПБ, за змістом яких відповідне питання може порушуватись після виявлення у боржника майна та формування за рахунок цього майна ліквідаційної маси, що здійснюється у процедурі погашення боргів боржника-фізичної особи (стаття 131 КУзПБ).
Отже, порушене у спірних правовідносинах питання пов'язано із застосуванням до боржника-фізичної особи процедури погашення боргів, правила застосування якої регламентовані відповідними положеннями КУзПБ - розділ IV книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи".
Одним із наслідків застосування цієї процедури у справі про неплатоспроможність є формування ліквідаційної маси боржника - фізичної особи (стаття 131 КУзПБ). А тому питання щодо виключення майна із ліквідаційної маси боржника, як і щодо дозволу на продаж цього майна можуть бути порушені лише у процедурі погашення боргів у справі про неплатоспроможність.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. Згідно ч. 6 ст. 131 КУзПБ, до складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
Щодо незгоди ТОВ "Цикл Фінанс" із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.11.2024 у справі №918/691/21 в частині виключення ліквідаційного майна, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Враховуючи те, що місцевий господарський суд, боржник, керуючий реалізацією майна та апелянт покликаються, зокрема, на постанову Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №911/2891/19 як на підставу винесення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне детально дослідити сформовані правові висновки та зауважує на наступному:
"Пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень цього Кодексу установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Отже, наведені в пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ особливості застосовуються судом протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу, а провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб за цими особливостями здійснюється за таких передумов:
- заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
- ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
- такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
- предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
А тому при розгляді заяв фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на будь-якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у таких справах, суду, що розглядає таку справу, у разі, коли боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості, зокрема і за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених положеннями пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ".
Отже, у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №911/2891/19 вказано, що застосування спеціальних положень пункту 5 прикінцевих та перехідних положень КУзПБ кореспондуються з наявністю одразу чотирьох обов'язкових передумов, одна з яких полягає у тому, що заборгованість фізичної особи повинна виникнути за кредитом в іноземній валюті.
Телеологічне (цільове) тлумачення - спрямоване на встановлення цілей норми права, як матеріальних (що стосуються окремих відносин від права, тобто економічних, політичних, ідеологічних відносин) і розкривають соціальну спрямованість норми, так і юридичних (де найближчим об'єктом буде саме право, особливо його неухильне виконання і дотримання).
Досліджуючи телеологічне тлумачення приписів пункту 5 прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що зазначена норма була передбачена для фізичних осіб, які в свій час взяли кредит в іноземній валюті, однак через ряд соціально-економічних причин в державі стали неплатоспроможними. При цьому курс іноземної валюти значно зріс у порівнянні з національною валютою, що зумовило ряд негативних наслідків для боржника.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно договору іпотеки №014/53-05/67653-i від 12.11.2007 (надалі - договір іпотеки) предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира, загальною площею: 55.9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно п. 1.1 договору іпотеки, іпотекою за цим договором забезпечуються будь-які вимоги іпотекодержателя ( у тому числі ті, що виникнуть у майбутньому), які випливають з кредитного договору №014/53-05/67653 від 12.11.2007. При цьому згідно кредитного договору кредит надано в гривні, а не в іноземній валюті, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому, в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №910/11257/20 зауважено на наступному:
"Приписи статті 131 КУзПБ, зокрема пункт 6, визначають перелік майна яке не підлягає включенню до складу ліквідаційної маси (житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення. Спірне майно не підпадає під визначення такого майна, оскільки є предметом забезпечення".
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що у постановах Верховного Суду в справі №911/2891/19 від 12.12.2023 та в справі №910/11257/20 від 20.01.2022 суд касаційної інстанції сформував висновки щодо правозастосування приписів п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, а також приписів ч. 6 ст. 131 КУзПБ. Досліджуючи правовідносини, які виникли між апелянтом та боржником у даній справі крізь призму сформованих висновків Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зауважує, що кредит за договором №014/53-05/67653 від 12.11.2007 не було надано в іноземній валюті, а спірне майно є предметом забезпечення ще з 2007 року. Саме тому місцевим господарським судом було неправильно застосовано норми матеріального права адже приписи пункту 5 прикінцевих та перехідних положень КУзПБ не можуть екстраполюватись на правовідносини, які виникли в даній справі.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ застосовується протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу. Водночас КУзПБ вступив в дію 21.10.2019, а заява арбітражного керуючого Сокотуна В.А. про виключення майна зі складу ліквідаційної маси подана 13.11.2024, тобто після закінчення 5 річного строку, що також унеможливлює застосування спеціальних положень, котрі визначені п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ. Зазначене також не було враховано Господарським судом Рівненської області при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Також місцевий господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні покликається на те, що конкуруючий приватний інтерес кредитора на задоволення кредиторських вимог шляхом реалізації об'єкту нерухомості в даній справі порушуватиме інтереси боржника та його дітей, адже спірне майно є єдиним нерухомим житловим майном боржника та членів сім'ї боржника (у т.ч. малолітніх дітей), що в свою чергу є прямим порушенням, зокрема, приписів Закону України "Про охорону дитинства".
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №361/4481/19 висвітлено наступну правову позицію:
"Разом з тим, і суд першої інстанції, і апеляційний суд встановили, що ОСОБА_1 вселилася до житлового будинку, який є предметом іпотеки, після укладення договору іпотеки без дозволу іпотекодержателя.
Згідно з вимогами частини третьої статті 9 Закону № 898-IV іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Тобто вселення ОСОБА_1 у спірний житловий будинок відбулося всупереч вимогам договору іпотеки та прямій забороні, що міститься у Законі № 898-IV.
Реєстрація місця проживання з порушеннями вимог закону та договору іпотеки доньки іпотекодавця ОСОБА_1 у житловому будинку, який є предметом іпотеки, не може використовуватися учасниками цивільного обороту з метою уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки та подальшого його продажу для погашення боргу.
З урахуванням викладеного наявні обґрунтовані підстави для задоволення позову про виселення ОСОБА_1 із житлового будинку на АДРЕСА_1 та скасування реєстрації її місця проживання".
Також у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №756/13382/13 звернуто увагу на тому, що:
"…боржник, зареєструвавши у спірній квартирі неповнолітню дитину, діяв всупереч умов укладеного ним договору іпотеки, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт звернення боржника до банку з відповідною заявою. Реєстрація у квартирі малолітньої дитини відбулася пізніше моменту укладення самого договору іпотеки, а також після набрання законної сили рішенням суду про стягнення кредитної заборгованості. Тому боржник, діючи недобросовісно та порушуючи умови договору іпотеки, після його укладення, без згоди банку, зареєстрував в іпотечній квартирі неповнолітню дитину".
Як вбачається з довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 ) в квартирі проживають:
1. ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2. ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації 16.11.2016;
3. ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації 16.11.2016;
4. ОСОБА_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата реєстрації 21.09.2016.
Так, згідно п. 4.1.13 договору іпотеки №014/53-05/67653-i від 12.11.2007 іпотекодавець зобов'язаний не реєструвати (приписувати у квартирі), що є предметом іпотеки інших членів сім'ї чи будь-яких інших осіб до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
У судовому засіданні боржник ОСОБА_1 зазначив, що ним було узгоджено з іпотекодержателем питання реєстрації дітей в квартиру, однак доказів, які підтверджують усні пояснення боржника матеріали справи не містять. Господарським судом Рівненської області проігноровано зазначений факт. При цьому керуючий реалізацією майна Сокотун В.А. також не дослідив зазначеної обставини, а лише звернувся до Служби у справах дітей Рівненської міської ради, котра повідомила керуючого реалізацією майна боржника, що розпорядженням міського голови №956-р від 25.10.2022 року вирішено відмовити арбітражному керуючому Сокотуну В.А. в наданні дозволу на реалізацію зазначеної квартири. Водночас орган опіки не зобов'язаний досліджувати правовідносини, які виникли у зв'язку з потенційним порушенням боржником умов договору іпотеки, де були задіяні інтереси малолітніх/неповнолітніх дітей.
З огляду на зазначене, висновки місцевого господарського суду про виключення майна зі складу ліквідаційної маси є передчасними, адже суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи і невірно застосував відповідні норми права.
Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Відтак колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ; судова практика Верховного Суду, на яку покликався місцевий господарський суд в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення не є релевантною з даною справою, адже кредитний договір в даній справі укладено в гривні і майно є предметом забезпечення з 2007 року; матеріали справи не містять доказів того, що іпотекодержатель надав згоду на реєстрацію місця проживання неповнолітніх/малолітніх дітей в квартирі, яка перебуває в іпотеці, що ставить під сумнів дотримання боржником приписів п. 4.1.13 договору іпотеки №014/53-05/67653-i від 12.11.2007 та ст. 9 ЗУ "Про іпотеку". Зазначене в своїй сукупності є підставою для задоволення апеляційної скарги та як наслідок скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.11.24 у справі №918/691/21 в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича про виключення зі складу ліквідаційної маси майна задоволити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.11.24 у справі №918/691/21 в даній частині та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича про виключення зі складу ліквідаційної маси майна.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
4. Справу №918/691/21 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "13" березня 2025 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.