вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2025 р. Справа№ 911/2758/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцька Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Становова Ю.В. (довіреність № 14 від 13.01.2025)
від відповідача: Демченко М.М. (ордер серія АІ №1786034 від 06.01.2025)
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг"
на рішення господарського суду Київської області від 23.12.2024
у справі №911/2758/24 (суддя С. Грабець)
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг"
про стягнення штрафу,
У жовтні 2024 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафу в сумі 156 644,23 грн
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договорів поставки №ЦЗВ-07-04723-01 від 19.09.2023 та ЦЗВ-07-04823-01 від 21.09.2023, чим порушив пункти 1.1. та 4.2. договорів.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2024 задоволено повністю позов акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" про стягнення штрафу.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" 156 644, 23 грн (сто п'ятдесят шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 23 коп.) штрафу та 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, прострочення строку поставки товару за договорами №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, а тому у відповідності до підпунктів 9.3.1. п. 9.3. договорів з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 15% від вартості непоставленого товару в строк на умовах передбачених п.4.2. договору. В свою чергу доводи відповідача, щодо настання форс-мажорних обставин, суд вважає безпідставними, оскільки в порушення умов договорів, відповідачем не було повідомлено позивача про настання таких обставин в строк обумовлений договором, а саме пунктом 10.2.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 23.12.2024 у справі №911/2758/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, стягнути з АТ "Українська залізниця" на корить ТОВ "Укрізолторг" витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції помилково зазначено, що сертифікатом №3000-23-4573 про форс-мажорні обставини від 29.11.2023 не спростовуються доводи скаржника про те, що відповідачем було порушено строк повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин. Необґрунтованими є висновки суду першої інстанції про обов'язок повідомити позивача про форс мажорні обставини до 14.11.2023 року, оскільки на той час скаржнику не було відомо про настання зазначених обставин. Також, суд першої інстанції не звернув уваги, що частково зобов'язання було виконано своєчасно, а отримання сертифікату про форс-мажорні обставини є початком дії зазначених обставин у спірних правовідносинах.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 апеляційну скаргу у справі №911/2758/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" та призначено розгляд справи на 04.03.2025.
27.01.2025 через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що рішення є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення.
В судовому засіданні 04.03.2025 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19 вересня 2023 року та 21 вересня 2023 року між акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" (далі - відповідач) укладений договір поставки №ЦЗВ-07-04723-01 (далі - договір №ЦЗВ-07-04723-01) (а.с.5-21 т.1) та договір поставки №ЦЗВ-07-04823-01 (далі - договір №ЦЗВ-07-04823-01) (а.с.24-39 т.1).
За умовами зазначених договорів, відповідач зобов'язувався поставити позивачу електричну апаратуру для комплектування та комутування та захисту електричних кіл (обмежувачі перенапруги) (далі - товар), а позивач зобов'язувався прийняти товар та оплатити.
Згідно з п. 4.1. договору №ЦЗВ-07-04723-01, відповідач здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах CPT (перевезення сплачено до…) пункт призначення - відділ складського господарства виробничого підрозділу складського господарства філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця". У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.
Відповідно до п. 4.1. договору №ЦЗВ-07-04823-01, відповідач здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах CPT (перевезення сплачено до…) пункт призначення - Київська обл. м. Фастів (або згідно рознарядки позивача) відповідно до "Інкотермс" у ред. 2020 р. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.
Пунктом 4.2. договору №ЦЗВ-07-04723-01 встановлено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки позивачем. Місце поставки - Київська обл. м. Фастів. Право власності на товар переходить до позивача з дати поставки товару.
Відповідно до п. 4.5. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, сторони домовились, що рознарядка позивача на товар направляється ним відповідачу в один з таких способів: - на поштову адресу відповідача, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); - вручається уповноваженому представнику відповідача під розпис; - шляхом відправлення на електронну адресу відповідача (зазначену в цьому договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документів. Документ вважається отриманим відповідачем з дати його направлення позивачем на електронну адресу відповідача, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення позивача.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі та/або видаткової накладної (п. 4.6. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01).
Пунктами 6.1. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01 встановлено, що позивач оплачує поставлений відповідачем товар за ціною, вказаною у специфікації до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати відповідача, пов'язані з виконанням цього договору.
Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні " від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, в межах строків, визначених умовами цього договору (п. 16.1. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01) .
У специфікації №1 до договору поставки №ЦЗВ-07-04723-01 від 19 вересня 2023 року сторони погодили, зокрема, що загальна ціна договору становить 694 710,00 грн (шістсот дев'яносто чотири тисячі сімсот десять гривень 00 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 20 % 138 942,00 грн (сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок дві гривні 00 копійок), усього з ПДВ 833 652,00 грн (вісімсот тридцять три тисячі шістсот п'ятдесят дві гривні 00 копійок). (а.с.22 т.1)
У специфікації №1 до договору поставки №ЦЗВ-07-04823-01 від 21 вересня 2023 року сторони погодили, зокрема, що загальна ціна договору становить 5 212 649,60 грн. (п'ять мільйонів двісті дванадцять тисяч шістсот сорок дев'ять гривень 60 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 20% 1 042 529,92 грн (один мільйон сорок дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень 92 копійок), усього з ПДВ 6 255 179,52 грн (шість мільйонів двісті п'ятдесят п'ять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 52 копійки). (а.с.40 т.1).
На виконання умов договорів позивач 10.11.2023 та 13.11.2023 на електронну адресу відповідача направлені рознарядки:
- ЦЗВ-20/4315 від 13.11.2023 щодо надання дозволу на поставку товару за договором поставки від 19.09.2023 №ЦЗВ-07-04723-01 на загальну суму 822 840,12 грн з ПДВ (рознарядка 1). Кінцевий строк для поставки 13.12.2023;
- ЦЗВ-20/4308 від 10.11.2023 щодо надання дозволу на поставку товару за договором поставки від 21.09.2023 №ЦЗВ-07-04823-01 на загальну суму 2 731 415,58 грн з ПДВ (рознарядка 2). Кінцевий строк для поставки 10.12.2023;
Як зазначає позивач в період дії рознарядки 1 було вчасно поставлено товар на суму 396 140,40 грн., що підтверджується видатковою накладною від 24.11.2023 №1128.
Товар на суму 426 699,72 грн поставлено з порушенням строків, встановлених умовами договору, а саме 21.12.2023, що підтверджується видатковою накладною від 19.12.2023 №1177;
В період дії рознарядки 2 постачальником вчасно поставлено товар на загальну суму 2 113 820,46 грн, що підтверджується видатковими накладними від 21.11.2023 №1120, №1122 та від 22.11.2023 №1121;
Товар на суму 617 595,12 грн поставлено з порушенням строків, встановлених умовами договору, що підтверджується видатковими накладними від 18.12.2023 №1169 від 19.12.2023 №1175.
Позивач звернувся з позовними вимогами щодо стягнення штрафу у розмірі 156 644,23 грн на підставі того, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання за договорами №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, чим порушив вимоги пунктів 1.1 та 4.2 договорів а тому за умовами підпункту 9.3.1 пункту 9.3 договорів, за порушення строків поставки, передбачено штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, прострочення строку поставки товару за договорами №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, а тому у відповідності до підпунктів 9.3.1. п. 9.3. договорів з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 15% від вартості непоставленого товару в строк на умовах передбачених п.4.2. договору. В свою чергу доводи відповідача, щодо настання форс-мажорних обставин, суд вважає безпідставними, оскільки в порушення умов договорів, відповідачем не було повідомлено позивача про настання таких обставин в строк обумовлений договором, а саме п. 10.2
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до ч 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 цієї ж статті).
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, зокрема, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Як свідчать матеріли справи, та було встановлено судом першої інстанції, пунктами 4.2. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01 встановлено, зокрема, що строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки позивачем.
Так, відповідно до рознарядки №ЦЗВ-20/4308 від 10.11.2023 (а.с.43 т.1) відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар на суму 2 731 415,58 грн., згідно з договором №ЦЗВ-07-04823-01.
Зазначена рознарядка була направлена позивачем відповідачу 10 листопада 2023 року, що підтверджується роздруківкою про направлення листа на електронну пошту, (а.с.45 т.1) тому товар мав бути поставлений відповідачем не пізніше 10 грудня 2023 року, натомість товар на суму 617 595,12 поставлений був 20,21.12.2023 (з пропуском строку )(а.с.53,54 т.1)
Відповідно до рознарядки №ЦЗВ-20/20/4315 від 13.11.2023 (а.с.46 т.1), відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар на суму 822 840,12 грн. згідно з договором №ЦЗВ-07-04723-01.
Зазначена рознарядка була направлена позивачем відповідачу 13 листопада 2023 року, що підтверджується роздруківкою про направлення листа на електронну пошту,(а.с.45 т.1) тому товар мав бути поставлений відповідачем не пізніше 13 грудня 2023 року, натомість товар на суму 426 699,72 поставлений був 21.12.2023 (з пропуском строку) (а.с.49 т.1)
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
За умовами п. п. 8.3.1. п. 8.3. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, відповідач зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.
Пунктом 10.1. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена або неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами органів державної влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки, передбачені законодавством України. Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Разом з тим, відповідно до п. 10.2. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, сторона, що не може виконати зобов'язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів, у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2. цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором (п. 10.5. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01).
З матеріалів справи вбачається, листом №29 від 04.12.2023 (а.с.120 т.1) відповідач повідомив позивача про форс-мажорні обставини, які спричинили затримку поставки товарів, згідно з договору №ЦЗВ-07-04723-01, а саме страйки польських перевізників. Зазначений листи був направлений відповідачем позивачу 07.12.2023 (а.с.119 т.1), разом із сертифікатом Київської торгово-промислової палати №3000-23-4802 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №17/13-4/1233 від 20.12.2023 року (далі - сертифікат №3000-23-4802)(а.с.125 т.1)
Також, листом №30 від 04.12.2023 (а.с.137 т.1) відповідач повідомив позивача про форс-мажорні обставини, які спричинили затримку поставки товарів, згідно з договору №ЦЗВ-07-04823-01 а саме страйки польських перевізників. Зазначений листи був направлений відповідачем позивачу 21.12.2023 (а.с.123 т.1) разом із сертифікатом Київської торгово-промислової палати №3000-23-4803 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №17/13-4/1232 від 20.12.2023 року (далі - сертифікат №3000-23-4803) (а.с.142 т.1)
Так, сертифікатами №3000-23-4802 та №3000-23-4803 засвідчене настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) щодо обов'язку із поставки та передачі у власність позивача товару відповідно до специфікацій до договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, а саме: неможливість виконання поставки через блокаду руху вантажівок (страйк) польських перевізників, що є форс-мажорними обставинами для постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВЕНЕРГОПРОМ". Дата настання: 07 листопада 2023 року; дата закінчення: тривають станом на 20 грудня 2023 року.
Частиною 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні).
Згідно з п. 1.1. Регламенту (нова редакція), засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі Регламент) встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
Відповідно до п. 3.3 Регламенту, сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі Сертифікат) документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні " в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (п. 6.1 Регламенту).
Пунктом 6.2. Регламенту встановлено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 13.09.2023 року в справі №910/8741/22, форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 року в справі №904/3886/21.
При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (постанови Верховного Суду від 14.02.2018 року в справі №926/2343/16, від 16.07.2019 року в справі №917/1053/18, від 25.11.2021 року в справі №905/55/21 та від 21.09.2022 року в справі №911/589/21).
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вбачається з матеріалів справи, лист відповідача №29 від 04.12.2023 року був направлений позивачу 07 грудня 2023 року (а.с.119 т.1), а лист №30 від 04.12.2023 року, - 04 грудня 2024 року (а.с.136 т.1), що підтверджується роздруківками про направлення листів на електронну пошту позивача, копії яких долучені до матеріалів справи
При цьому, в сертифікатах №3000-23-4802 та №3000-23-4803 датою настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зазначене 07 листопада 2023 року. (а.с.125,142 т.1)
В свою чергу представником відповідача не було подано документів, що підтверджували б повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у строк, відповідно до умов договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01. Також не подано документів, які б свідчили, яким саме чином форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), про які йдеться у сертифікатах №3000-23-4802 та №3000-23-4803, унеможливлювали виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару в строк, встановлений умовами договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01.
Як вбачається з сертифікату Київської торгово-промислової палати №3000-23-4573 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №17/13-4/1147 від 23.11.2023 року (далі - сертифікат №3000-23-4573), та який направлявся відповідачем позивачу разом із листами №29 та №30 від 04.12.2023 року, він виданий не відповідачу, а іншій особі, - товариству з обмеженою відповідальністю "СЛАВЕНЕРГОПРОМ", яка мала договірні відносини з ТОВ «Укрізолторг». (а.с. 138 т.1 )
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що строк повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) повинен обчислюватись, починаючи з 01 грудня 2024 року, - моменту отримання відповідачем сертифіката №3000-23-4573, тобто коли відповідачу стало відомо про наявність цих обставин, колегія суддів зазначає наступне.
Доводи апелянта спростовуються умовами договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, відповідно до яких, таке повідомлення повинне бути направлене відповідачем протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення, тобто з 07.11.2023 року (початок настання) по 14.11.2023 (з урахуванням вихідних днів), з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 робочих днів .
Таким чином, відсутність сертифіката про настання форс - мажорних обставин, не звільняла відповідача від обов'язку, відповідно до умов договорів а саме п. 10.2 повідомити позивача про неможливість виконання обов'язку з поставки товарів у зв'язку з виникненням таких обставин. В свою чергу, відповідно до п. 10.5 договорів поставки сторонами погоджено, що якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п.10.2 Договорів про виникнення (наявність) обставин непереборної сили таабо не надала підтверджуючи ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати продовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
За умовами підпунктів 9.3.1. п. 9.3. договорів №ЦЗВ-07-04723-01 та №ЦЗВ-07-04823-01, зокрема, при порушенні строків постачання відповідач оплачує позивачу штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору.
Перевіривши розрахунок штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 15% штрафу складає 156 644,23 грн розрахований наступним чином:
- згідно з договором №ЦЗВ-07-04723-01 (а.с.5 т.1), рознарядкою №ЦЗВ-20/20/4315 від 13.11.2023 року(а.с.46 т.1), видатковою накладною №1177 від 19.12.2023 року (а.с.49 т.10, на суму 426 699,72 грн., розмір штрафу складає 64 004,96 грн.;
- згідно з договором №ЦЗВ-07-04823-01 (а.с.24 т.1), рознарядкою №ЦЗВ-20/4308 від 10.11.2023 року(а.с.43 т.1), видатковими накладними №1169 від 18.12.2023 року (а.с.53 т.1), на суму 490 659,12 грн., та №1175 від 19.12.2023 року (а.с.54 т.1), на суму 126 936,00 грн., розмір штрафу складає 92 639,27 грн.,
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2024 року у справі № 911/2758/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" на рішення господарського суду Київської області від 23.12.2024 року у справі № 911/2758/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 23.12.2024 року у справі № 911/2758/24 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 911/2758/24 повернути до місцевого господарського суду .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Повний текст постанови складено 14.03.2025
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко