вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" лютого 2025 р. Справа№ 911/1182/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Барсук М.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 24.02.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бородянської районної спілки споживчих товариств
на рішення Господарського суду Київської області
від 29.05.2024 (повний текст складено та підписано 01.07.2024)
у справі №911/1182/23 (суддя В.М. Бацуца)
за позовом Бородянського ринку Київської облспоживспілки
до Бородянської районної спілки споживчих товариств
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Споживчого кооперативу "Електроклуб"
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи підприємця Бурукова Миколи Івановича
про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна
Короткий зміст позовних вимог
Бородянський ринок Київської облспоживспілки звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Бородянської районної спілки споживчих товариств про визнання права власності на 28/100 частини магазину, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область; скасування державної реєстрації права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об'єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною реєстрацією за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2024 позов задоволено частково.
Скасовано державну реєстрацію права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об'єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область.
Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.
Стягнуто з Бородянської районної спілки споживчих товариств на користь Бородянського ринку Київської облспоживспілки судові витрати 2 684,00 грн судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що за відсутності наданих позивачем суду належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували оспорення та невизнання саме відповідачем виникнення та набуття позивачем права власності на спірний об'єкт нерухомого майна на підставі рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради № 137 від 24.12.1998 р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.01.1999 р., виданого Виконавчим комітетом Бородянської селищної ради, тобто наявність самих матеріально-правових спірних відносин щодо вказаного об?єкту нерухомого майна, неможливим у такому випадку є захист права власності на підставі та у відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України, а тому позовна вимога позивача до відповідача про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Стосовно заявленої позивачем вимоги про скасування державної реєстрації права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об'єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський (до цього - Бородянський) район, Київська область, суд дійшов висновку, що відсутні були правові підстави для державної реєстрації за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна, так як такий об?єкт нерухомого майна не є об?єктом продажу за договором купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеним між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, і із вказаного договору не вбачається набуття відповідачем права власності саме на спірний об?єкт нерухомого майна, чим відповідно було порушено речові права співвласників такого нерухомого майна, а саме позивача - Бородянського ринку Київської облспоживспілки та третьої особи - Кооперативу «Електроклуб", у зв'язку із чим їх право спільної власності на таке нерухоме майно підлягає захисту у судовому порядку.
Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача до відповідача про скасування державної реєстрації права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об'єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням Бородянська районна спілка споживчих товариств звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 29.05.2024 у справі №911/1182/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, в апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, які за своїм змістом тотожні змісту відзиву на позовну заяву. Скаржник, зокрема, стверджував, що:
- позивачем було обрано неналежний спосіб захисту при зверненні до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна;
- відповідач добросовісно та відкрито користується спірним нерухомим майном;
- у відповідача наявне право постійного користування земельною ділянкою;
- позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності;
- позивач перебуває в стані припинення;
- відповідач виконав покладені на нього зобов?язання за договором купівлі-продажу майнового комплексу від 08.11.1999 року;
- в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували б незаконне проведення реєстрації спірного майна та реєстрації права власності на спірне майно.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 апеляційну скаргу у справі №911/1182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
07.08.2024 матеріали справи №911/1182/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1182/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.08.2024, справу №911/1182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1182/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.08.2024, справу №911/1182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 апеляційну скаргу Бородянської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/1182/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
29.08.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бородянської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/1182/23. Судове засідання призначено на 15.10.2024.
Судове засідання призначене на 15.10.2024 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1182/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.10.2024, справу №911/1182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Скрипка І.М., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Бородянської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі №911/1182/23, спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Скрипка І.М., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.12.2024.
02.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено апеляційним судом. Розгляд справи відкладено на 26.12.2024.
Судове засідання призначене на 26.12.2024 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.01.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Скрипки І.М. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1182/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.01.2025, справу №911/1182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Сибіга О.М., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Бородянської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі №911/1182/23, спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Сибіга О.М. та Барсук М.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.02.2025.
04.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про припинення повноважень представника.
20.02.2025 через канцелярію суду відповідачем подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи, яка задоволена колегією суддів. Розгляд справи відкладено на 24.02.2025.
У судовому засіданні 24.02.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання 24.02.2025, з'явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по справі. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення всіх учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
10.01.1999 р. Виконавчим комітетом Бородянської селищної ради на підставі рішення № 137 від 24.12.1998 р. було видано позивачу - Бородянському ринку Київської облспоживспілки Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на 28/100 частин магазину (загальна площа 29, 7 кв.м.), що знаходиться за адресою: вул. Центральна (попередня назва - Леніна), 347, смт Бородянка, Бучанський (до цього - Бородянський) район, Київська область.
10.01.1999 р. Бородянським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності Бородянського ринку Київської облспоживспілки згідно з вищевказаним Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, а саме на 28/100 частин магазину (загальна площа 29, 7 кв.м.), що знаходиться за адресою: вул. Центральна (попередня назва - Леніна), 347, смт Бородянка, Бучанський (до цього - Бородянський) район, Київська область, та внесено відповідний запис про реєстрацію за № 11 в реєстрову книгу № 1ю-34.
Згідно з архівною довідкою № Б01222028 від 02.01.02023 р. Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації" станом на 31.12.2012 р. право власності на об?єкт нерухомого майна - нежиле приміщення - магазин по вул. Центральна (раніше Леніна), 347, в смт Бородянка Бородянського району Київської області зареєстровано: 28/100 частин за Бородянським ринком Київської облспоживспілки на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 10.01.1999 р. рішенням Виконкому бородянської селищної ради № 137 від 24.12.1998 р. (дата реєстрації 10.01.1999 р.); 72/100 частин за Кооперативом «Електроклуб" на підставі договору купівлі-продажу між юридичними особами від 16.03.2000 р. та акту прийому-передачі від 16.03.2000 р. (дата реєстрації 16.03.2000 р.); реєстровий № 11, книга 1ю., сторінка 34.
05.06.2019 р. державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області" Кольбою О.С. на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, було проведено державну реєстрацію права власності за Бородянської районною спілкою споживчих товариств на нерухоме майно за реєстраційним номером № 1848519332210 - торговельний павільйон, літера «Д", загальною площею 29, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 347, смт Бородянка, Бородянський район, Київська область, що підтверджується Інформацією № 321013773 від 25.01.2023 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, витягом № 169941081 від 10.06.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявними у матеріалах справи.
Рішенням № 66189081 від 25.01.2023 р. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бородянської селищної ради Господарець О.О. за наслідками розгляду заяви позивача від 19.01.2023 р. за реєстраційним номером № 53820321 відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв?язку із тим, що за вказаною в заяві адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вже зареєстровано право власності на нерухоме майно.
Звертаючись до суду із відповідним позовом, з вимогами про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна позивач зазначає про безпідставну реєстрацію за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, з-поміж іншого, про те, що позивачем обрано невірний, неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів у спірних відносинах, оскільки спірний об?єкт нерухомого майна станом на час розгляду справи зареєстрований за відповідачем на підставі чинного договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, а також у зв?язку із пропущенням строку позовної давності.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані позивачем і відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Рішення суду першої інстанції від 29.05.2024 оскаржується відповідачем лише в частині задоволених вимог про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
В частині незадоволених позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно, рішення суду сторонами не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина перша, друга статті 321 ЦК України).
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 1 ст. 18 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав (ч. 2 ст. 18 цього ж закону).
У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації (ч. 3 ст. 18 цього ж закону).
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 цього ж закону).
Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об'єкти. При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою (ч. 5 ст. 18 цього ж закону).
Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов'язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно (ч. 7 ст. 18 цього ж закону).
У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше. Черговість розгляду заяв щодо одного об'єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав (ч. 8 ст. 18 цього ж закону).
Частинами 1, 2 ст. 24 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Частиною 1 ст. 27 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до пунктів 1.3.-1.7. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Інструкція діє на всій території України і є обов'язковою для виконання всіма міністерствами, відомствами, місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності.
1.4. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т. п.).
1.5. Державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
1.6. Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.
1.7. Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно зі ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Так, судом встановлено, що за умовами укладеного між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999, продавець продав,а покупець купив майновий комплекс ринку по вул. Леніна 347 в смт Бородянка, загальною площею 0, 10 га. Вказаний майновий комплекс ринку повністю належить продавцю. Вартість майнового комплексу разом з обладнанням становить 39 014, 76 грн, в тому числі торговельний павільйон - 20 041, 93 грн, санвузол - 2 303, 40 грн, паркан металевий - 439, 71 грн, одностайні столи - 1 342, 71 грн, накриття над столами - 3 352, 47 грн, радіомовна апаратура - 296, 08 грн, асфальтована дорога - 7 763, 00 грн, та малоцінний та швидкозношувальний інвентар - 3 475, 25 грн.
Відповідно до п. 2 вказаного договору право власності на майновий комплекс ринку переходить до покупця після отримання продавцем коштів в сумі вартості майнового комплексу ринку, вказаної в п. 1 договору.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що з огляду на положення наведеного вище договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999, неможливими є встановлення і ідентифікація судом чітко об?єкту продажу за вказаним договором, його індивідуальні та технічні характеристики, його склад, а отже і віднесення спірного об?єкту нерухомого майна - об?єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, до переліку майна, що є об?єктом продажу за вказаним договором.
Крім того, із положень вказаного договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, не вбачаються підстави виникнення права власності на майновий комплекс ринку по вул. Леніна 347 в смт Бородянка у продавця - ВАТ ФК «Система".
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Доказів, що б підтверджували виконання сторонами зобов?язань за наслідками укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р. між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств - виконання покупцем обов?язку по оплаті вартості майнового комплексу ринку, виконання продавцем обов?язку по передачі покупцю майнового комплексу ринку і відповідно доказів, що б підтверджували виникнення права власності у відповідача на майновий комплекс ринку за вказаним договором, а також доказів, що б підтверджували виникнення права власності у відповідача на спірний об?єкт нерухомого майна - об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область - матеріали справи не містять та суду не надано.
При цьому, суд зазначає, що наявний в матерілах справи договір купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладений між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, на підставі якого 05.06.2019 р. державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області" Кольбою О. С. було зареєстровано право власності на об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, не є належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує виникнення у відповідача та набуття ним у встановленому законодавством порядку права власності на об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, так як такий спірний об?єкт нерухомого майна не є об?єктом продажу за вказаним договором.
Доказів, які б підтверджували реєстрацію у встановленому законом порядку права власності відповідача на майновий комплекс ринку за вказаним договором після його укладення матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що спірний об?єкт нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано за відповідачем, а саме об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера «Д", розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, та на земельній ділянці з кадастровим номером 3221055100:01:001:0791, площею 0, 0203 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що належить на праві власності Кооперативу «Електроклуб", що підтверджується Інформацією № 321013773 від 25.01.2023 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, наявною у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно з ст. 393 цього ж кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Отже, враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини того, що спірний об?єкт нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано за відповідачем, а саме об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера «Д", розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, не є об?єктом продажу за договором купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеним між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, та те, що у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували виконання сторонами зобов?язань за наслідками укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р. між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств - виконання покупцем обов?язку по оплаті вартості майнового комплексу ринку, виконання продавцем обов?язку по передачі покупцю майнового комплексу ринку і відповідно доказів, що б підтверджували виникнення права власності у відповідача на майновий комплекс ринку за вказаним договором, а також доказів, що б підтверджували виникнення права власності у відповідача на спірний об?єкт нерухомого майна - об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, доказів, що б підтверджували реєстрацію у встановленому порядку права власності відповідача на майновий комплекс ринку за вказаним договором після його укладення, і станом на момент реєстрації права власності за відповідачем на спірний об?єкт нерухомого майна його співвласниками були і є позивач - Бородянський ринок Київської облспоживспілки та третя особа - Кооператив «Електроклуб", а тому суд дійшов висновку, що відсутні були правові підстави для державної реєстрації за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна, так як такий об?єкт нерухомого майна не є об?єктом продажу за договором купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеним між ВАТ ФК «Система" та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, і із вказаного договору не вбачається набуття відповідачем права власності саме на спірний об?єкт нерухомого майна, чим відповідно було порушено речові права співвласників такого нерухомого майна, а саме позивача - Бородянського ринку Київської облспоживспілки та третьої особи - Кооперативу «Електроклуб", у зв'язку із чим їх право спільної власності на таке нерухоме майно підлягає захисту у судовому порядку.
Таким чином, місцевий суд дійшов правомірного висновку, що вимога позивача до відповідача про скасування державної реєстрації права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об'єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера «Д", що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо доводів апелянта, наведених в апеляційній скарзі, про обрання позивачем неналежного способу захисту при зверненні до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає таке.
Позивач, як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 р. у справі № 334/3161/17).
Судом встановлено, що позивачем самостійно обрано при пред?явленні даного позову до суду способи захисту своїх прав та інтересів у спірних відносинах, які відповідають вимогам ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, місцевим господарським судом правомірно відхилено доводи відповідача стосовно неналежного обраного позивачем способу захисту при зверненні до суду з даним позовом.
Стосовно посилань апелянта на перебування позивача в стані припинення, колегія суддів зазначає, що вони є неспроможними, оскільки не свідчать про остаточне припинення існування даної юридичної особи як суб'єкта права.
Щодо доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі про сплив строків позовної давності, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 12 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України, встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, в період з 11.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину продовжується на строк дії таких обставин.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 у справі № 920/724/21 зазначив, що суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається.
Як встановлено судом, 05.06.2019 р. державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області" Кольбою О. С. було проведено державну реєстрацію права власності за Бородянської районною спілкою споживчих товариств на спірний об?єкт нерухомого майна, а позивач довідався саме про факт реєстрації за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна - об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера «Д", розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, лише в січні 2023 р., у зв'язку з прийняттям Державним реєстратором прав на нерухоме майно Бородянської селищної ради Господарець О. О. рішення № 66189081 від 25.01.2023 р. за наслідками розгляду заяви позивача від 19.01.2023 р. за реєстраційним номером № 53820321, яким відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв?язку із тим, що за вказаною в заяві адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вже зареєстровано право власності на нерухоме майно.
Отже, строк загальної позовної давності для звернення до суду з даним позовом, станом на час введення карантину не сплинув, у зв'язку з чим звернення позивача з вимогою до суду про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна відбулося в межах позовної давності.
До того ж, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президент України своїм Указом від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" ввів воєнний стан в Україні з 24.02.2022.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності. Зокрема, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності установлені статтями 257-259 ЦК України.
Отже, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжуються на строк його дії.
З огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності.
При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи відповідача щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позов, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Бородянської районної спілки споживчих товариств.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 29.05.2024 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Бородянської районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі №911/1182/23 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Бородянську районну спілку споживчих товариств.
Матеріали справи №911/1182/23 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 06.03.2025
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді М.А. Барсук
О.М. Сибіга