Справа № 991/2338/23
Провадження № 11-кп/991/30/25
14 березня 2025 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянула питання про здійснення дистанційного судового провадження з розгляду апеляційних скарг захисників обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також апеляційної скарги ОСОБА_5 , на вирок Вищого антикорупційного суду від 17.04.2024,
У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52022000000000396 від 02.12.2022 за вказаними вище апеляційними скаргами.
Чергове судове засідання призначено на 17.03.2025 о 10 год 00 хв у залі судових засідань № 1 Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, 4).
До зазначеного судового засідання адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою. Просить проводити призначене судове засідання в режимі відеоконференції за участі: обвинуваченого ОСОБА_2 в приміщені Ренійського районного суду Одеської області; адвоката ОСОБА_3 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Захист посилається на індивідуальні особливості його клієнта, на введений у державі воєнний стан та значну територіальну віддаленість місця проживання як обвинуваченого (м. Рені Одеської області), так і його захисника (м. Одеса) від міста Києва.
Суддя розглянула питання про можливість проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг у режимі відеоконференції та дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК України законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК України вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК України. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийняте виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК України підстав.
Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання сторони захисту, суддя доходить висновку, що особа, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не довела наявність однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Надаючи саме таку оцінку суддя виходить із того, що захисник не довів відсутність як у нього, так і в його клієнта можливості прибути до суду для участі в судовому засіданні. Посилання на введений у державі воєнний стан, віддаленість місця проживання від міста Києва, а також інвалідність обвинуваченого ОСОБА_2 є загальними та не свідчить про неможливість прибути до суду для участі в судовому розгляді. Правовий режим воєнного стану хоч і запроваджено на всій території України, однак на даний час ані в м. Києві, ані в Київській області не ведуться активні бойові дії, а Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду здійснює правосуддя.
Доводи адвоката в частині недоступності будівлі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для людей з обмеженими фізичними можливостями є слушним, однак обвинувачений ОСОБА_2 може брати участь в судових засіданнях з розгляду апеляційних скарг в приміщенні Вищого антикорупційного суду, що й було забезпечено під час першого судового засідання.
Суддя наголошує на тому, що укладаючи договір з обвинуваченим адвокат ОСОБА_3 усвідомлював факт розміщення Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати в м. Києві, і участь в окремих судових засіданнях у режимі відеоконференції передбачена КПК України у виключних випадках та не може замінити повноцінну участь в розгляді кримінального провадження.
Крім того, суддя звертає увагу, що дати судових засідань по цій справі щоразу узгоджуються з усіма учасниками судового провадження заздалегідь та з урахуванням можливості їхнього прибуття до м. Києва.
Таким чином, проаналізувавши доводи викладені в клопотанні, суддя дійшла висновку, що існування будь-яких об'єктивних обставин, які б унеможливлювали прибуття як обвинуваченого, так і його захисника безпосередньо до суду, сторона захисту не наводить.
Водночас суддя враховую наступне.
06.02.2025 Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, на виконання ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.2025, постановлену в цій справі, призначив обвинуваченому ОСОБА_6 захисника адвоката ОСОБА_7 .
Зазначений адвокат звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення із матеріалами провадження, яке задоволено. На час постановлення цієї ухвали адвокат з матеріалами справи не ознайомився. Крім того, він у своєму клопотанні повідомив, що захворів та перебуває на лікарняному. Отже, є вірогідність, що судове засідання призначене на 17.03.2025 може бути відкладене.
З огляду на вказані обставини, суддя вважає за можливе призначене судове засідання на 17.03.2025 здійснювати в режимі відеоконференції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та Ренійським районним судом Одеської області за участю як обвинуваченого ОСОБА_2 , так і його захисника адвоката ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 336, 371, 372, 424, 532 КПК України, суддя
Клопотання задовольнити частково.
Судове засідання з розгляду апеляційних скарг, призначене на 17.03.2025 о 10 год 00 хв, здійснювати в режимі відеоконференції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та Ренійським районним судом Одеської області за участю обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його захисника адвоката ОСОБА_3 .
Організацію проведення відеоконференції із вчиненням дій, передбачених абз. 2 ч. 7 ст. 336 КПК України доручити уповноваженій особі цього суду.
Копії ухвали направити для виконання до Ренійського районного суду Одеської області, а обвинуваченому ОСОБА_2 та його захиснику адвокату ОСОБА_3 - для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1