Справа № 354/1640/21
Провадження № 22-ц/4808/270/25
Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
12 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,
суддів: Максюти І.О., Пнівчук О.В.,
секретаря Гудяк Х.М.,
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду у складі судді Ваврійчук Т.Л., ухвалене 20 листопада 2024 року у м. Яремчі Івано-Франківської області, повний текст якого виготовлено 02 грудня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області в особі відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
встановив :
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Поляницька сільська рада, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Позовна заява мотивована тим, що їй відповідно до договору-купівлі продажу від 15.06.2011 належить земельна ділянка площею 0,0453 га кадастровий номер 2611092001:22:002:1507 в с. Поляниця Яремчанської міської ради уч. Щивки, на якій розташований котедж №10. На сусідній ділянці кадастровий номер 2611092001:22:002:1507, яка належить відповідачці знаходиться котедж №11 плошею 242,1 кв.м. У 2021 році позивачка довідалась, що до котеджу відповідачки незаконно прибудовано ще частину житлової площі, яка частково вийшла на земельну ділянку позивачки. За її зверненнями в результаті перевірки відповідно до актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зафіксовано факт самовільного зайняття частини земельної ділянки площею 0,0009 га шляхом здійснення незаконної забудови ОСОБА_1 . Вказує, що прибудова здійснена незаконно, оскільки відповідачка не зверталась до Поляницької сільської ради та Яремчанської міської ради з повідомленням про початок виконання будівельних робіт, заявою про виготовлення будівельного паспорту чи за отриманням дозволів на проведення реконструкції котеджу для сімейного відпочинку. Згідно технічного паспорта на котедж №11 на місці самочинної прибудови знаходилось вимощення та гараж для автомобіля. Натомість відповідачка звела капітальну прибудову житлового призначення, яка є невід'ємною частиною котеджу.
Зазначила, що у зв'язку із самовільним захопленням земельної ділянки відстань між котеджами №10 та №11 зменшилась до одного метра, що порушує державні будівельні, санітарні та пожежні норми і правила. Відстань між зовнішніми стінами будівель унеможливлює обслуговування та належний доступ до котеджу №10, здійснення його поточного ремонту, підвищує ризик його знищення в разі пожежі. Через влаштування конструкції даху котеджу №11 усі атмосферні опади потрапляють на поверхню вертикальної зовнішньої стіни котеджу №10, а також безпосередньо у віконний отвір. Це зумовлює постійне затінення, вологий стан стіни та фундаменту, що призводить до їх систематичного підтоплення, сприяє поширенню плісняви, прискорює руйнування та погіршення експлуатаційних властивостей. Більше того, відповідачка вивела систему збирання та зливу атмосферних опадів з самочинної прибудови на земельну ділянку позивачки.
За наведених обставин ОСОБА_2 вважала, що відновлення її порушених прав можливе шляхом звільнення відповідачкою захопленої частини земельної ділянки, а також приведення самочинного будівництва прибудови у відповідність до вимог державних будівельних норм.
Рішенням Яремчанського міського суду від 20 листопада 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507 площею 0,0453 га, що розташована у с. Поляниця участок Щивки Надвірнянського району Івано-Франківської області та звільнити самовільно зайняту частину вказаної земельної ділянки площею 0,0007 га шляхом демонтажу розташованої на ній частини прибудови до котеджу АДРЕСА_1 та приведення земельної ділянки до її попереднього стану.
Зобов'язано ОСОБА_1 привести будівництво прибудови до котеджу №11, що знаходиться на участку Щивки у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області у відповідність до вимог пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» таким чином, щоб мінімальна відстань від найбільш виступаючої конструкції стіни котеджу №11 становила не менше 1 метру до межі суміжної земельної ділянки із кадастровим 2611092001:22:002:1507 площею 0,0453 га, що розташована у с. Поляниця участок Щивки Надвірнянського району Івано-Франківської області та забезпечити виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівлі та карнизів прибудови до котеджу №11 на територію суміжної земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Вважає, що висновок суду щодо самовільного зайняття земельної ділянки є необґрунтованим. Так, позивач на підтвердження факту самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки посилається на припис №645/0/19-21-ДК/0471Пр/03/01/21, складений 03 грудня 2021 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. За наслідками цієї ж перевірки ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області 03.12.2021 винесло постанову про накладення адміністративного стягнення та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Разом з тим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та визнано протиправним і скасовано вищевказаний припис. Аналогічно рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.06.2022 задоволено адміністративний позов скаржниці та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення. Рішеннями суду підтверджується вчинення порушень ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області при проведенні перевірки, в результаті якої складені припис та постанова.
Також посилається на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №300/1234/22, яким визнано протиправним та скасовано припис відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Поляницької сільської ради про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил від 06.01.2022, а також визнано протиправною та скасовано постанову відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Поляницької сільської ради по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно вказані приписи та постанови, на думку представника ОСОБА_1 , не можуть свідчити про здійснення його довірителькою самочинного будівництва, оскільки вони визнані незаконними в судовому порядку.
Також вважає, що позивачкою не доведено порушення її прав. При цьому обраний останньою спосіб захисту є крайнім заходом, вжиття якого не підтверджено належними та допустимими доказами у справі. Судом не враховано, що висновком експерта №161 від 21.08.2024 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи не встановлено жодного затінення, підтоплення, плісняви, а також не підтверджено факт неможливості користуватись чи розпоряджатись земельною ділянкою. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо нецільового використання відповідачкою земельної ділянки, яке може призвести до підвищення екологічної та пожежної безпеки, псування власності тощо. Відтак, на думку представника скаржниці, оскільки позивачка не підтвердила чинення їй перешкод у користуванні та розпорядженні майном обраний нею спосіб захисту є неналежним, що є самостійною підставою для відмови в позові. Крім того, під час розгляду справи не обговорювалось питання щодо можливості перебудови котеджу відповідачки.
З огляду на викладені обґрунтування просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на те, що подана апеляційна скарга належним чином не обґрунтована, не підтверджується жодними доказами, відтак не може бути прийнята апеляційним судом до уваги, як підстава для скасування законного рішення суду першої інстанції.
Вважає, що факт захоплення відповідачкою частини її земельної ділянки підтверджена актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, які не є скасованими, та не були предметом судового оскарження. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.11.2021 за №645/0/92-21-ДК/588АП/09/01/21 не є складовою частиною припису. Припис є окремим та самостійним рішенням суб'єкта владних повноважень. Натомість, оскаржуваний припис скасовано у зв'язку з його невідповідністю критеріям необґрунтованості, оскільки він не містить конкретних заходів, які необхідно здійснити для усунення виявлених порушень.
Вважає, що рішення Івано-Франківського міського суду від 01 червня 2022 року у справі № 344/2114/22 , на яке посилається скаржниця, не пов'язано із предметом розгляду даної справи. Так, судом скасоване накладене на відповідачку адміністративне стягнення у зв'язку із скасуванням Івано-Франківським окружним адміністративним судом 08 квітня 2022 року вищезазначеного припису, виключно із процесуальних підстав, та недотримання порядку його складення. Звільнення від відповідальності ОСОБА_1 не спростовує факту зайняття нею чужої земельної ділянки.
Крім цього, матеріали справи містять висновок експерта N161 від 21.08.2024 року за результатами проведення інженерно-технічної (будівельно-технічної та земельно-технічної) експертизи, яким встановлено, що на виготовленому кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у точках НОМЕР_1 показана земельна ділянка площею 0,0448 га, що знаходиться у її приватній власності згідно правовстановлюючих документів із кадастровим номером 2611092001:22:002:1508 та частина земельної ділянки площею 0,0006 га ОСОБА_2 із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507, яка самовільно зайнята ОСОБА_1 шляхом будівництва прибудови до котеджу N 11, а також збудований водозбірний лоток, який побудований на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0,0001 га.
ОСОБА_2 зазначає, що відповідачка вчинила дії, які обмежили її у можливості як користуватися належною їй земельною ділянкою, та майном, розташованим на ній, так і розпорядитися ним. Метою позову у даній справі було звільнення належної їй земельної ділянки від забудови відповідачки для вільного користування та розпорядження нею. Посилається на норму ч. 4 ст. 376 ЦК відповідно до якої, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
В засідання апеляційного суду представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Відтак, відповідно до ст. 372 ЦПК України перешкод розглядові справи у їх відсутності не встановлено.
Представник скаржниці - адвокат Сторожук А.Л. доводи апеляційної скарги підтримав із зазначених у ній мотивів.
Представник позивачки - адвокат Ботвінцев Г.А. доводів скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення.
За змістом ч.ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд вважав, що ОСОБА_1 здійснено прибудову до належного їй котеджу для сімейного відпочинку № НОМЕР_2 , що знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 2611092001:22:002:1508 за адресою уч. Щивки у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області шляхом використання в якості частини фундаменту для прибудови підпірної стінки шириною 0,44 м, яка є складовою частиною котеджу для сімейного відпочинку № НОМЕР_3 , що розташований на суміжній земельній ділянці із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507, яка знаходиться за адресою уч. Щивки у с. Поляниця та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , а також зайняття частини належної позивачці земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507 площею 0,0006 га та влаштування на вказаній ділянці водозбірного лотка площею 0,0001 га, в результаті чого відвід атмосферних опадів з даху котеджу №11 на уч. Щивки у с. Поляниця всупереч вимог п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» відбувається на територію земельної ділянки позивачки.
З вказаними висновками колегія погоджується.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2011 року, укладеного із ТОВ «Скорзонера» та посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В., за реєстром №1207, належить земельна ділянка площею 0,0453 га, із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507, що розташована за адресою с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області, цільове призначення - для будівництва туристичного комплексу з мережею готельної та господарської інфраструктури для організації надання туристичних послуг (а.с. 12-14 т.1).
Також позивачці відповідно до свідоцтва про право власності на майно, виданого виконавчим комітетом Поляницької сільської ради 26.12.2011 року належить на праві приватної власності котедж для сімейного відпочинку загальною площею 254,3 кв.м., житловою площею 100,4 кв.м., що знаходиться на вказаній земельній ділянці, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 23-24 т. 1).
ОСОБА_1 належить на праві приватної власності котедж для сімейного відпочинку загальною площею 242, 1 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Складовою частиною даного об'єкта нерухомого майна є вимощення І загальною площею 90,2 кв.м. та підпірна стінка №-№2 загальною площею 17,4 кв.м. Наведене підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим виконавчим комітетом Поляницької сільської ради від 26.12.2011 року на підставі рішення №103-14-2011 від 20.12.20211 року, свідоцтвом про державну реєстрацію прав, виданим ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 28.12.2011 року, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №285646852 від 19.11.2021 року, а також копією технічного паспорта від 15 вересня 2020 року (а.с. 32-44 т.1).
Згідно акту винесення координат поворотних точок земельної ділянки, складеного ПП «Прикарпатський земельний центр» 18.10.2021 за участю представника землевласника ОСОБА_2 адвоката Ботвінцева Г.А., координати поворотних точок земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507 винесені в натурі (на місцевості). В ході робіт встановлено, що межа земельної ділянки від точки 1 до точки 2 на місцевості проходить по підпірній стінці і співпадає з межею земельної ділянки кадастровий номер 2611092001:22:002:1509. Межі від точок 2 до точок 3,4,5 проходить по бруківці вздовж дороги загального користування. Межа земельної ділянки від точки 5 до точки 6 на місцевості візуально не проглядається, так як на межі розміщена частина будівлі суміжного землевласника земельної ділянки кадастровий номер 2611092001:22:002:1508. Межа земельної ділянки від точок 6 до точок 7,8,1 проходить умовно по землі (а.с. 47 т.1).
Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом-земельної ділянки ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області №645/0/92-21-ДК/588АП/09/01/21 від 01.11.2021 року та акта обстеження земельної ділянки №645/0/92-21-ДК/711АО/10/01/21 від 01.11.2021 року вбачається, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель №3 Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Богославець Х.І. та участю інженера-геодезиста ПП «Прикарпатський земельний центр» Яцика В.Р. та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 проведена перевірка з питання здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій та форм власності, у ході якої зафіксовано факт самовільного зайняття частини земельної ділянки площею 0,0009 га кадастровий номер 2611092001:22:002:1507 шляхом здійснення незаконної забудови ОСОБА_1 , яка є власником суміжної земельної ділянки площею 0,0448 га кадастровий номер 2611092001:22:002:1508 (а.с. 49-54 т.1).
Відповідно до пояснювальної записки ПП «Прикарпатський земельний центр» на підставі договору №120 від 01.11.2021 року проведено комплексні інженерно-геодезичні вишукування земельної ділянки ОСОБА_2 із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507 у ході яких, враховуючи відомості Державного земельного кадастру, виявлено, що на вказаній земельній ділянці розташована частина будівлі власника суміжної земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:1508, що відображено на план-схемі земельної ділянки (а.с. 55 т.1). Так, на план-схемі відображено, що частина будівлі землевласника ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:1508 площею 9 кв.м знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507 (а.с. 54 т.1).
22.11.2021 року ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення №645/0/92-21-ДК/0433П/07/01/-21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП (а.с. 85-86 т.1).
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , 03.12.2021 року ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області винесено припис №645/0/19-21-ДК/0471Пр/03/03/-21, яким зобов'язано відповідачку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №645/0/91-21-ДК/0413По/08/01/-21, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП у вигляді накладення штрафу у сумі 850,00 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року у справі №300/763/22 визнано протиправним та скасовано цей припис ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 03.12.2021 року №645/0/19-21-ДК/0471Пр/03/03/-21. (а.с. 193-197 т.1).
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.06.2022 у справі №344/2114/22 за позовом ОСОБА_1 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення №654/0/19-21ДК/0471Пр/03/01/-21 від 03.12.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн та закрито справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП (а.с. 6-10 т.2).
06.01.2022 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Поляницької сільської ради складено акт №01, яким встановлено порушення ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: проведено реконструкцію котеджу для сімейного відпочинку без набуття права на виконання будівельних робіт в результаті чого відстань від об'єкта реконструкції до існуючого об'єкта нерухомості становить менше 1м, винесено припис про усунення порушень містобудівного законодавства, яким зобов'язано ОСОБА_1 привести земельну ділянку до попереднього стану або в установленому законодавством порядку набути право на виконання будівельних робіт до 06.03.2022 року. Також 11.01.2022 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.96 КУпАП та постановою начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 25.01.2022 року №02/05 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 року, у справі №300/1234/22 за позовом ОСОБА_1 визнано протиправними та скасовано припис відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Поляницької сільської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.01.2022 року та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.01.2022 року №02/05 і закрито справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с. 11-13, 36-39 т.2).
З висновку судового експерта ТзОВ «Судово-експертне бюро України» Бутакової М.А. №24 від 03.08.2022 року, складеного за результатами проведення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи на замовлення ОСОБА_2 , вбачається, що капітальна прибудова житлового призначення, яка належить ОСОБА_1 та згідно технічного паспорта на котедж №11 від 15.09.2020 року, зазначена як вимощення та гараж, розташована на земельній ділянці із кадастровим номером 2611092001:22:002:1508 та частково поза її межами, а саме - на підпірній стінці (яка слугує фундаментом для даної прибудови), встановленій на суміжній земельній ділянці кадастровий номер 2611092001:22:002:1507 (участок Щивки №10). Згідно технічного паспорту від 02.01.20202 року та витягу №198641131 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.02.2020 року зазначена підпірна стінка є складовою частиною котеджу для сімейного відпочинку за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 . Площа частини земельної ділянки 2611092001:22:002:1507, яка зайнята приналежною ОСОБА_1 капітальною прибудовою до котеджу становить 9 кв.м (0,0009 га), має конфігурацію чотирикутника та наступні лінійні розміри (за рухом годинникової стрілки): 12,56м; 0,91м; 12,56м; 0,54 м.
В результаті виконання окремих замірів котеджів для сімейного відпочинку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 , що знаходяться на уч. Щивки у с. Поляниця, встановлено, що відстань між стінами котеджу для сімейного відпочинку № НОМЕР_3 та прибудови до котеджу для сімейного відпочинку № НОМЕР_2 становить від 1,51 м до 2,63 м. Відстань між покрівлями котеджу №10 та прибудови до котеджу №11 становить близько 1м, що ускладнює доступ для ремонту котеджу №10 та обслуговування (проведення чистки) димоходу на даху. Розташування капітальної прибудови житлового призначення на земельній ділянці із кадастровим номером 2611092001:22:002:1508 та на частині суміжної земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507 площею 0,0009 га на відстані 1,51м-2,63 м від будівлі, розташованої на земельній ділянці із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507, вказує на зайняття частини даної ділянки та порушення вимог п.п.6.1.41, 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», згідно яких мінімальна відстань від будинку до межі суміжної земельної ділянки повинна становити не менше 3 метрів, а протипожежні відстані між будівлями повинні становити не менше 6 метрів, а також частково затіняє (погіршує рівень інсоляції) котеджу для сімейного відпочинку № НОМЕР_3 , що є порушенням вимог п. 10.19 ДБН В.2.2-12:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (а.с. 223-233 т.1).
09.03.2023 року ОСОБА_2 звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до державного кадастрового реєстратора Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Ходаківського А.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій та до Надвірнянського РВ НП України в Івано-Франківській області із повідомленням про злочин в порядку ст.214 КПК України. Позов обґрунтований тим, що державним кадастровим реєстратором внесено виправлено відомості про координати поворотних точок меж її земельної ділянки у Поземельній книзі без її звернення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії державного кадастрового реєстратора Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Ходаківського А.В. щодо внесення в Поземельну книгу земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:1507 записів №008, №009 від 23.08.2022 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 186-190 т.2).
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №34-ДКР від 12.05.2023 року задоволено скаргу ОСОБА_2 від 10.03.2023 року шляхом прийняття рішення, передбаченого абзацом десятим пункту 228 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 та доручено ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області вжити заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного кадастрового реєстратора Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Ходаківського А.В.
Як вбачається із повідомлень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №29-28-0.215-4390/2-23 від 15.05.2023 року та №31-28-0.215-4392/2-23 від 15.05.2023 року відповідно до інформації, наданої ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області відомості про земельні ділянки із кадастровими номерами 2611092001:22:002:1507 та 2611092001:22:002:1508 приведено до попереднього стану, які вони мали до 23.08.2022 року.
Висновком експерта №161 від 21.08.2024 року за результатами проведення судової інженерно-технічної (будівельно-технічної та земельно-технічної) експертизи (а.с. 50-66 т.3) встановлено, що на виготовленому кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у точках НОМЕР_1 показана земельна ділянка площею 0,0448 га, що знаходиться у її приватній власності згідно правовстановлюючих документів із кадастровим номером 2611092001:22:002:1508 та частина земельної ділянки площею 0,0006 га ОСОБА_2 із кадастровим номером 2611092001:22:002:1507, яка самовільно зайнята ОСОБА_1 шляхом будівництва прибудови до котеджу №11, а також збудований водозбірний лоток, який побудований на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0,0001 га.
Наявні невідповідності меж та просторове розташування земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які знаходяться у їх приватній власності згідно з правовстановлюючими документами на земельні ділянки із кадастровими номерами 2611092001:22:002:1508 площею 0,0448 га та 2611092001:22:002:1507 площею 0,0453 га за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , не відповідають в натурі (на місцевості) і виникли внаслідок внесення до Державного земельного кадастру за невірними відомостями про межі земельних ділянок, що не відповідають їх дійсним межам в натурі (на місцевості) згідно запису №009 від 23.08.2022 року.
Визначення КПО (коефіцієнта природного освітлення) приміщення з басейном і сауни на І поверсі та приміщення санвузла на ІІ поверсі котеджу для сімейного відпочинку № НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та розташований у с. Поляниця уч. Щивки з урахуванням розташування котеджу АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , відповідає п.10.4 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення. Видання офіційне.»
Облаштування водовідведення атмосферних опадів з покрівлі та карнизів будівлі котеджу для сімейного відпочинку, який належить ОСОБА_1 , не відповідає вимогам п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», так як прибудова котеджу для сімейного відпочинку №11 та водозбірний лоток побудовані на частині суміжної земельної ділянки площею 0,0007 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:1507, яка належить ОСОБА_2 .
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини другої та частини третьої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина перша та друга статті 376 ЦК України).
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно (див. пункт 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2022 року у справі № 727/7282/15-ц (провадження № 61-9671св21) зазначено, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.
Згідно вимог ДБН 6.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» здійснюється з дотриманням: пункту 6.1.20 відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будівлями слід приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості, а також у відповідності з нормами протипожежних вимог (розділ 15), пункту 6.1.40 при розташуванні житлових будинків та громадських будівель на земельних ділянках необхідно забезпечувати вимоги санітарних норм та пожежних вимог ДСП 173-96, ДБН В. 1.1-7, у тому числі для житлових та громадських будинків на суміжних земельних ділянках, пункту 6.1.41 при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стін будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають попаданню, атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на території суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги щодо звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки позивачки площею 0,0007 га шляхом демонтажу розташованої на ній частини прибудови до котеджу та приведення будівництва прибудови до вимог Державних будівельних норм.
Оскільки така прибудова є самочинним будівництвом, на яке позивачка право власності не набула (частини перша-друга статті 376 ЦК України), власник земельної ділянки має право усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нею шляхом демонтажу самочинної прибудови за рахунок відповідачки як особи, яка допустила порушення права власності на земельну ділянку (частина друга статті 212 ЗК України, стаття 391 ЦК України).
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, підставно врахував висновок експерта №161 від 21.08.2024 року за результатами проведення інженерно-технічної експертизи, яким встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,0006 га ОСОБА_2 самовільно зайнята ОСОБА_1 шляхом будівництва прибудови до котеджу №11 та а також водозбірного лотка площею 0,0001 га,та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Встановлені, зокрема і вказаним висновком експертизи, порушення відповідачем меж землекористування можливо усунути шляхом їх приведення у відповідність до вимог пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» таким чином, щоб мінімальна відстань від найбільш виступаючої конструкції стіни котеджу №11 становила не менше 1 метру до суміжної земельної ділянки.
Доводи апеляційної скарги про те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, колегія відхиляє, оскільки як було зазначено вище, самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо власник земельної ділянки заперечує проти такого будівництва.
Крім того, суд першої інстанції, усуваючи перешкоди у користуванні належною ОСОБА_2 земельною ділянкою зобов'язав відповідачку не повністю знести належний їй котедж, а тільки демонтувати частину прибудови до котеджу.
Посилання апеляційної скарги на те, що судовими рішеннями скасовані приписи та постанови контролюючих органів про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності, то це не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки порушення права власності на земельну ділянку шляхом створення перешкод у користуванні та розпорядженні нею зумовлює юридичні наслідки для особи, яка здійснила самочинне будівництво, незалежно від притягнення її до інших видів юридичної відповідальності. Такі висновки містяться зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 523/8263/20 (провадження № 61-8041св23).
Більше того, як вбачається з рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року у справі №300/763/22, яким визнано протиправним та скасовано припис ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 03.12.2021 року №645/0/19-21-ДК/0471Пр/03/03/-21, підставою для скасування оскаржуваного припису вказано те, що він не відповідає критерію обґрунтованості, не містить переліку конкретних заходів, які необхідно здійснити для усунення виявлених порушень. Так, в зобов'язальній частині припису зазначено: звільнити земельну ділянку та до 03.01.2022 повідомити про виконання даного припису, без зазначення розмірів та площі накладення на земельну ділянку суміжного землевласника,яку необхідно звільнити, детально не описано, які саме порушення має усунути особа-правопорушник. Тобто припис носить загальний характер без конкретизації того, що приписується. Вказані заходи усунення позивачем виявлених порушень, можуть призвести до можливих інших порушень чинного законодавства.
Також, суд зазначив, що відповідачем не підтверджено, а у матеріалах справи відсутня інформація щодо відправлення, отримання чи вручення позивачу процесуальних документів, таких як акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки, акт обстеження земельної ділянки, повідомлення про виклик для надання пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства тощо.
Аналогічні порушення законодавства лягли в основу і оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 03.12.2021 №645/0/92-21-ДК/0413По/08/01/-21, оскільки її прийнято в межах аналогічної процедури та з аналогічних підстав, що і винесено припис.
А тому, рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.06.2022 у справі №344/2114/22 за позовом ОСОБА_1 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення №654/0/19-21ДК/0471Пр/03/01/-21 від 03.12.2021 року.
При цьому суд послався на те, що в рамках розгляду адміністративної справи №300/763/22 судом встановлено факт порушення процедури проведення заходу перевірки, у зв'язку з чим скасовано винесений в ході перевірки припис від 03.12.2021 №645/0/19-21-ДК/0471Пр/03/01/-21. Відтак, скасування припису, який передував прийняттю оскаржуваної постанови, є підставою для скасування самої постанови.
Також колегія відхиляє посилання скаржниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року, у справі №300/1234/22, яким визнано протиправними та скасовано припис відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Поляницької сільської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.01.2022 року та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.01.2022 року №02/05 і закрито справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Так, суди в цій справі вважали, що відповідачем фактично повторно проведено позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки, а будь-яких доказів про те, що строки проведеної перевірки продовжено не надано, пояснень щодо різних термінів проведення перевірки у матеріалах справи відсутні. Ухвалюючи вказане рішення, суди виходили з того, що порушення порядку проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і, як наслідок, зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу архітектурно-будівельного контролю
Таким чином, вказані рішення судів, на які посилається скаржниця, прийняті з підстав порушення контролюючими органами відповідних процедур проведення перевірок. Разом з тим норми законодавства у містобудівній сфері не ставлять у беззаперечну залежність виявлення певного правопорушення від вірності його оформлення, оскільки в певних випадках при проведенні перевірки можуть бути виявлені деякі недоліки, вчинені з боку органів архітектурно-будівельного контролю.
Посилання скаржниці на те, що судом не враховано, що висновком експерта №161 від 21.08.2024 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи не встановлено жодного затінення, підтоплення, плісняви, а також не підтверджено факт неможливості користуватись чи розпоряджатись земельною ділянкою, колегія відхиляє. Вказаним висновком встановлено як обставини проведення прибудови з порушенням вимог ДБН 6.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», так і факт зайняття цією прибудовою частини земельної ділянки позивачки.
Приймаючи до уваги наведене, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норми цивільного процесуального законодавства і правильно застосовано норми матеріального закону.
Відтак, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які згідно ЦПК України є підставами для скасування постановленого у справі рішення.
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Яремчанського міського суду від 20 листопада 2024 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: І.О. Максюта
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 14 березня 2025 року