Справа № 352/2955/24
Провадження № 33/4808/174/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Кузьменко С.В.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
12 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та його захисника Горина В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Горина В.М. на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 , -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 15 листопада 2024 року о 11:30 годин в місті Тисмениця, по вулиці Кості Левицького керував транспортним засобом марки ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. На місці зупинки ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Алкофор 507». Тесту №00124 результат позитивний - 0,4‰. Своїми діями порушив пункт 2.9.а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник Горин В.М. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду є незаконна та необґрунтована. Зауважує, що працівники поліції не повідомили водієві про можливу похибку в показаннях приладу, межі якої варіюються від 0,04‰ до 0,4‰. Такими діями водія переконали у наявності стану сп'яніння. Результат технічного приладу ОСОБА_1 не був зрозумілий. Вже після складання протоколу водій ОСОБА_2 , який алкоголь не вживав та у стані сп'яніння не перебував, зрозумів неправильність показників та протягом 2 годин пройшов огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, де стан сп'яніння не підтвердився.
Також захисник вважає порушенням складання протоколу про адміністративне правопорушення не на місці зупинення ОСОБА_1 , а в приміщенні відділу поліції. Направлення на огляд в медичний заклад було складено вже після пропозиції проходження такого огляду.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Горин В.М. підтримали апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 пояснив, що після зупинки поліцейськими перебував у шоковому стані. Не заперечував проти результату алкотесту та не побажав їхати в лікарню, бо злякався, що працівники поліції його повезуть в ТЦК. Після складання протоколу зателефонував знайомому, який порадив пройти огляд в лікарні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши докази у справі про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №1174147 від 15.11.2024 року (а.с.1); роздруківкою технічного приладу з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.2); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.3); актом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (а.с.5); свідоцтвом про повірку технічного приладу «Алкофор 507».
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.
З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Доводи апелянта щодо недотримання поліцейськими процедури огляду на стан сп'яніння, не знаходять свого підтвердження, оскільки згідно ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. В матеріалах справи відеозапис долучений та відображає всі обставини події та є безперервний.
Як убачається з пояснень ОСОБА_2 на відеозаписі події (а.с.3), після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, він підтвердив факт вживання алкоголю та пояснив, що випив 100 грам горілки. Ці ж пояснення він записав і у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1). Підстав вважати ці пояснення неправдивими, суд не вбачає.
Ці пояснення узгоджуються і з показниками алкотесту, які не викликали сумніву у самого ОСОБА_1 на місці його проведення.
Доводи, що поліцейськими не було повідомлено ОСОБА_1 про можливу похибку технічного приладу, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки з навіть з урахуванням похибки, стан перебування у стані сп'яніння не спростовується. Такий показник складає 0,40‰ - 0,04‰ = 0,36‰.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і самостійне звернення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я.
Так, відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що обов'язок поліцейського на доставлення водія до закладу охорони здоров'я для огляду виникає у двох випадках, а саме коли водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки та коли водій не згоден з результатами огляду із застосуванням технічного приладу на місці зупинки.
ОСОБА_1 не заявляв про відмову від проходження огляду на місці зупинки, а після проходження огляд на місці із застосуванням драгеру «Алкофор 507» не заявляв про незгоду з результатами огляду.
Таким чином, у поліцейського були відсутні підстави для направлення водія для проходження огляду до медичного закладу та, як наслідок, наявні підстави для складення протоколу. При цьому вказівка в протоколі на конкретний медичний заклад, в той час як на відео поліцейський питав про проходження огляду просто в медичному закладі, без його конкретизації, не спростовує фактів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, результату тесту із застосуванням технічного приладу 0,4‰ та дотримання поліцейським процедури, передбаченої вищевказаною Інструкцією.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Як вбачаєься з довідки КНП "Прикарпатського обласного клінічного центру психічного здоров'я ІФ ОР" (а.с. 16), ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу для проходження медичного огляду без присутності поліцейського.
Згідно результатів токсикологічного дослідження біоматеріалів (сечі та крові) (а.с. 18, 19), відбір таких аналізів було розпочато після спливу двох годин з моменту керування транспортним засобом (сеча відібрана 15.11.2024 року о 13:43 год, а аналіз кров 15.11.2024 року о 13:45 год). Таким чином, результати такого огляду не можуть вважатись такими, що спростовують результати огляду проведеного поліцейськими із застосуванням приладу «Алкофор 507» на місці зупинення транспортного засобу. Крім того, слід врахувати, що результати дослідження зазначених біоматеріалів підтвердили наявність алкоголю (сеча - 0,66 ‰ , кров - 0,08‰).
Не заслуговують на увагу апеляційного суду і пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного, що він відмовився від огляду в медичному закладі, через страх доставлення його до найближчого Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Він зазначив, що на даний момент добровільно вступив до лав НГУ. Крім того, як вбачається з відеозапису, він не злякався проїхати до відділу поліції для складання матеріалів (а.с. 3).
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що докази зібрані в матеріалах справи оформлені працівниками поліції з дотриманням вимог КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції».
Будь-яких порушень, що могли привести до визнання доказів недопустимими, суд не встановив.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Горина В.М. залишити без задоволення.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт