Житомирський апеляційний суд
Справа №289/1986/24 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.
Категорія 39 Доповідач Григорусь Н. Й.
12 березня 2025 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді: Григорусь Н.Й.
суддів: Борисюка Р.М.,
Павицької Т.М.
розглянувши у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи) в м.Житомирі цивільну справу №289/1986/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Андрія Ренатовича
на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Мельника О.В., -
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути із відповідача заборгованості за кредитним договором №1239-0827 від 14.07.2023 на загальну суму 72 000,00 грн, а також вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначав, що 14.07.2023 між ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних програм і програмних засобів, і, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1239-0827. Станом на 15.07.2024 загальний розмір заборгованості за кредитним договором №1239-0827 від 14.07.2023, становить 142248,00 грн, з яких 14400,00 грн основного боргу та 127848,00 грн заборгованість за процентами. Однак, кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 14 400,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами 57 600,00 гривень, що разом становить 72 000 гривень.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1239-0827 від 14.07.2023 року, в розмірі 72 000,00 (сімдесят дві тисячі грн 00 коп.) гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 14 400,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 57 600,00 гривень та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін А.Р. просить скасувати зазначене рішення суду в частині розміру сплати заборгованості за відсотками по кредиту у сумі 57 600 грн та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками та вирішити питання судових витрат. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого і незаконного рішення.
Апеляційна скарга, мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, оскільки ОСОБА_1 з 25.02.2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 , що підтверджує факт наявності у нього пільг як військовослужбовця на не нарахування процентів за невиконання, зокрема, кредитних зобов'язань, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вважав апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Розгляд справи Житомирським апеляційним судом проведено згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Рішення суду в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №1239-0827 від 14.07.2023 у розмірі 14 400,00 гривень щодо простроченої заборгованість за кредитом не оскаржується. Тому його законність апеляційним судом не перевіряється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.07.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1239-0827, зі змісту якого вбачається, що договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови з яким позичальник був попередньо ознайомлений. За умовами кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 12000 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 21 день, знижена процентна ставка 2,50 % в день, стандартна процентна ставка 3,00 % вдень (а.с. 10-16).
Також Додатковою угодою від 18.07.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1239-0827 від 14.07.2023 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2400,00 грн (а.с. 35 на звороті-36).
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди № 1.
На виконання умов договору позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A1038 для його підписання та підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, графіком платежів, розміщеними на веб-сайті (credоs.com.ua) (17-24, 24 на звороті-26, 26 на звороті-27).
Довідкою про перерахування суми кредиту підтверджується видача коштів ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором за допомогою Liq Pay в сумі 14400,00 грн. Вказане також підтверджується листом АТ КБ«ПРИВАТБАНК» (а.с. 28-34).
Станом на 15.07.2024 загальний розмір заборгованості за кредитним договором №1239-0827 від 14.07.2023, становить 142248,00 грн, з яких 14400,00 грн основного боргу та 127848,00 грн заборгованість за процентами.
Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 70 248,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 72 000,00 гривень.
Кредитодавець просив у цьому позові стягнути з Ппзичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:
- прострочену заборгованість за кредитом 14 400,00 гривень;
- прострочену заборгованість за нарахованими процентами 57 600,00 гривень, що разом становить 72 000,00 (сімдесят дві тисячі грн 00 коп.) гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилаючись на ст.ст. 525, 526, 1054, Закони України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування» вважав, що при вирішенні питання щодо стягнення відсотків будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять, а вказана сума заборгованості відповідачем не була спростована при розгляді справи, оскільки належних доказів, які б спростовували розмір нарахувань по кредитному договору відповідачем до суду надано не було.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Звертаючись до суду ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило суд стягнути на свою користь із відповідача- ОСОБА_1 відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 57 600,00 грн.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості, з якого вбачається що нарахування відсотків за користування наданими кредитними коштами відбувалося у період з 14 липня 2023 року по 15 липня 2024 року. ( а.с. 38-40).
Звертаючись до суду із апеляційною скаргу представник скаржника зазначив, що відповідач з 25.02.2022 та по сьогоднішній день проходить військову службу у Збройних Силах України, що підтверджується копією військового квитка, а отже з урахуванням ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом.
Між тим, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС заборгованість за відсотками, суд першої інстанції не врахував наступне.
Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що була чинна на момент укладення кредитного договору) - військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Крім того, статтю 14 цього Закону було доповнено підпунктом 3 пункту 4 частини п'ятнадцятої відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року № 1275-VІІ.
Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема, підпункту 3 пункту 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Так, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, відповідач - ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України з 25 лютого 2022 року, що підтверджується військовим квитком, серія: НОМЕР_3 від 14 червня 1994 року (а.с. 83-86). Відповідно до даних внесених до військового квитка, ОСОБА_1 був зарахований до списку військової частини 25 лютого 2022 року.
Як установлено вище, кредитний договір укладено 14 липня 2023 року, заборгованість по процентам нарахована у період з 14 липня 2023 року по 15 липня 2024 року.
Ураховуючи вимоги пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та докази, які підтверджують факт перебування відповідачки на військові службі в ЗСУ з 25 лютого 2022 року і по даний час, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування та стягнення з нього відсотків за користування кредитом в період з 14 липня 2023 року по 15 липня 2024 року.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, відтак рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення заборгованості підлягає зміні.
Саме з такого розуміння вищезазначених норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України).
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
З урахуванням наслідків розгляду справи апеляційним судом - часткове задоволення позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 14400/72000 х 2422,40= 484,48 грн за розгляд справи судом першої інстанції.
Понесені відповідачем ОСОБА_1 , які документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги, слід покласти на позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі 2906,88 грн за розгляд справи судом першої інстанції.
Відповідно до п. 2 частини третьої ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Андрія Ренатовича задовольнити.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2024 року змінити в частині розміру заборгованості та розподілу судових витрат, ухваливши в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Викласти абзац 2 резолютивної частини Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2024 року в наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1239-0827 від 14.07.2023, в розмірі 14 400,00 гривень простроченої заборгованості за кредитом 14 400,00 гривень та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 484,80 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 57 600,00 гривень відмовити».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2906,88 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 12.03.2025