СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/771/25
ун. № 759/27563/24
11 березня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, під час здійснення у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080003606 від 11.11.2024, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100080003606 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
В підготовче судове засідання обвинувачений ОСОБА_3 викликався шляхом вручення повістки про виклик. Однак рекомендований лист з судовою повісткою, направлений за місцем проживання обвинуваченого, повернувся до суду з відміткою працівника пошти про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Про час і дату підготовчого судового засідання, призначеного 25.02.2025 на 14 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_3 був повідомлений під розписку. Однак, у вказане підготовче судове засідання обвинувачений не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Прокурор з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим, неодноразово не з'являвся в судові засідання, заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтоване наявністю ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та просив суд звернути в дохід держави заставу, сплачену за обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 просив суд відмовити в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання та пояснив, що 24.02.2025 було призначене судове засідання в Києво-Святошинському районному суді Київської області, де розглядається кримінальне провадження щодо нього, а наступного дня - в Святошинському районному суді міста Києва. 24.02.2025 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області він був затриманий працівниками ТЦК та СП, доставлений для проходження військово-лікарської комісії, яку пройшов 24.02.2025 і був визнаний придатним для проходження військової служби. Наступного дня - 25.02.2025 працівники ТЦК та СП возили його по військовим частинам, розташованим у Чернігівській та Житомирській областях, однак там відмовилися прийняти ОСОБА_3 на військову службу. Потім ОСОБА_3 відпустили. За словами обвинуваченого, внаслідок цього він не з'явився в судові засідання, призначені 24 та 25 лютого 2025 року.
Заслухавши думку учасників судового провадження, при вирішенні клопотання прокурора суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12.11.2024 на стадії досудового розслідування до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
02.12.2024 ОСОБА_3 був звільнений з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 2 ст. 309 КК України в тому, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 11.11.2024 незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін загальною масою 2,764 г з метою особистого вживання та без мети збуту.
Надалі ОСОБА_3 , маючи злочинний намір, спрямований на незаконне зберігання психотропної речовини у великому розмірі, поклав до кишені штанів, у які був одягнутий, поліетиленовий пакет з вмістом речовини обіг якої обмежено - амфетаміну, та до кишені куртки, у яку був одягнутий, поліетиленовий пакет з пазовою застібкою з вмістом психотропної речовини обіг якої обмежено - амфетаміну, та електронні ваги з нашарування психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну для особистого вживання, без мети збуту.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 під час його фактичного затримання намагався позбутися поліетиленового пакету з вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, яка знаходилась у кишені його штанів, викинувши її на асфальтовану поверхню та розірвавши пакет, в якому містилася дана речовина.
Після отримання обвинувального акту судом в підготовче судове засідання обвинувачений ОСОБА_3 викликався шляхом вручення повістки про виклик. Однак рекомендований лист з судовою повісткою, направлений за місцем проживання обвинуваченого, повернувся до суду з відміткою працівника пошти про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
За приписами п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
15.01.2025 ОСОБА_3 під розписку була вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки обвинуваченого, де зазначено його обов'язок, визначений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.
Про час і дату підготовчого судового засідання, призначеного 25.02.2025 на 14 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_3 був повідомлений під розписку.
Суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 не прибув в судове засідання 25.02.2025 з поважних причин, відтак причини неявки суд вважає неповажними. Судом критично оцінюються доводи обвинуваченого, що він був затриманий працівниками ТЦК та СП, проходив військово-лікарську комісію, їздив по військових частинах, де вирішувалося питання про прийняття його на військову службу, оскільки такі правовідносини супроводжуються складанням значної кількості документів та фіксуються в військово-облікових документів, які видаються військовозобов'язаним особам. ОСОБА_3 , який 10.03.2025 отримав клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час розгляду клопотання 11.03.2025 не надав суду жодного документа, який би підтверджував його пояснення причин неприбуття в судове засідання 25.02.2025.
Відтак є доведеним, що обвинувачений вже переховувався від суду та не з'явився в судове засідання без поважних причин неприбуття. У зв'язку з цим суд вважає доведеним ризик того, що і в майбутньому ОСОБА_3 може переховуватися суду. Обставини, які би свідчили, що ОСОБА_3 змінить свою поведінку, почне отримувати судові повістки, надіслані йому по пошті, та належним чином виконувати обов'язок прибуття до суду, під час розгляду клопотання не встановлені.
Обставин, які би свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_3 , судом на даному етапі не встановлено.
Враховуючи, що ОСОБА_3 переховувався від суду, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України він є особою, до якої може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає, що оскільки запобіжний захід у вигляді застави не був ефективним, на даній стадії провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який хоча і є винятковим, проте, враховуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, лише він спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Разом з тим, судом визначається альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у максимальному розмірі, передбаченому п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 4 ст. 202 КПК України у моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави суд на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду і покладає на нього обов'язки.
Вирішуючи клопотання прокурора про звернення в дохід держави застави, сплаченої за ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12.11.2024, суд дійшов наступних висновків.
З реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, вбачається, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12.11.2024 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
02.12.2024 ОСОБА_3 був звільнений з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
За приписами ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
Звертаючись до суду з клопотанням про звернення застави в дохід держави, прокурор не вказав та не надав доказів того, хто у 2024 році сплатив заставу за ОСОБА_3 , коли ця застава була внесена та у якому розмірі.
За відсутності зазначених підтверджених даних суд позбавлений можливості вирішити питання про звернення застави в дохід держави, у зв'язку з чим відмовляє прокурору в задоволенні клопотання в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 197, 314-316, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 09 травня 2025 року (включно).
Одночасно визначити заставу обвинуваченому ОСОБА_3 у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Застава у визначеному розмірі може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва за такими реквізитами: код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268059 , банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду і покласти на нього на два місяці такі обов'язки:
1)прибувати до суду за викликом;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4)утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №12024100080003606;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що після звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави в разі невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків застава може бути звернена в дохід держави, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відмовити прокурору в задоволенні клопотання про звернення застави в дохід держави, сплаченої за ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12.11.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1