СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-ві/759/8/25
ун. № 759/27441/24
12 березня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши питання про відвід головуючого судді Святошинського районного суду м.Києва Петренко Н.О., заявлений ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа Київська міська рада про визнання права користування житловим приміщенням,
Святошинським районним судом м.Києва здійснюється розгляд вищезазначеної цивільної справи під головуванням судді Петренко Н.О., яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.01.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13 лютого 2025 року.
04.03.2025 року через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Петренко Н.О., посилаючись на свої сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Петренко Н.О., що відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК є підставою для заяви про відвід судді. Просить задовольнити заяву про відвід судді.
05.05.2025 р. суддею Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О. постановлено ухвалу про визнання заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді - необґрунтованою. Вирішення питання про відвід судді передано на розгляд іншому складу суду в порядку ст.33 ЦПК України.
10.03.2025 р. протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддя матеріали цивільної справи передано судді Єросовій І.Ю.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід головуючого судді, суд дійшов таких висновків.
Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Заявник (представник відповідача) стверджує, що наявні сумніви в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи.
Перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки не вбачається будь-яких підстав для відводу, визначених ст. 36-37 ЦПК України, а також - процесуальних порушень в діях судді Петренко Н.О., за вказаних позивачем у поданій заяві обставин.
Позивачем заявлено відвід з підстави, не розгляду суддею Петренко Н.О. у підготовчому засіданні 13.02.2025 р. поданих позивачем до суду клопотання.
Однак, як вбачається із довідки, складеної секретарем судового засідання, підготовче засідання 13.02.2025 р. відкладено на 20.03.2025 р. у зв'язку із ненадходженням матеріалів по справі (а.с.95).
Вказані позивачем підстави відводу судді Петренко Н.О. у поданій заяві про відвід є передчасними, оскільки заявлені стороною позивача клопотання не розглядались судом у зв'язку із неявкою сторін по справі. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Проаналізувавши вказані твердження, суддя доходить висновку, що посилання на обставини необ'єктивності та упередженості судді є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 по справі "Білуха проти України" Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ("Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п. п. 27, 28 та 30; "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ("Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10.12.2009 у справі "Мироненко та Мартенко проти України" ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
Жоден із доводів сторони позивача, наведений у заяві про відвід судді, не підтверджений доказами. Безпідставні твердження Садовської Л.П. за відсутності доказів на підтвердження зворотного не відповідають дійсності.
За вказаних обставин, перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суддя доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки жодна з наведених в законі підстав для відводу судді не знайшла свого підтвердження, при цьому останньою не доведено, що розгляд справи суддею Петренко Н.О. може призвести до ймовірності ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а також її заінтересованості не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Святошинського районного суду м.Києва Петренко Н.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа Київська міська рада про визнання права користування житловим приміщенням, відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя І.Ю.Єросова