СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5998/23
пр. № 2/759/168/25
04 березня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Єросової І.Ю.,
при секретарі судових засідань Шило М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача 209616 грн. у якості відшкодування майнової, завданої залиттям квартири, 20000,00 грн. завданої моральної шкоди. А також стягнути судові витрати 40000,00 грн. на правничу допомогу, які позивач очікує понести. В обґрунтування позовних вимог вказує на факт залиття 19.07.2022 р. квартири, яка належить йому на праві власності, внаслідок пошкодження прориву підводки на кухні до змішувача гарячого водопостачання у квартирі зверху, власником якої є ОСОБА_2 . Вимоги про відшкодування завданої шкоди відповідачем у добровільному порядку не виконані. Окрім того, такими неправомірними діями відповідача завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості користуватися ним, порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для відновлення попереднього стану житлового приміщення.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.04.2023 р. відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 04.03.2024 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
18.12.2024 р. до суду надійшов висновок експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Український незалежний інститут судових експертиз».
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 23.12.2024 р. відновлено провадження у справі, продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву.
У судове засідання позивач не з'явився, своєю заявою просить проводити розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання відповідач не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про права на спадщину за законом, виданого 08.07.2005 р. державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. та зареєстрованого за №3-2123, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .
22.07.2022 р. працівниками ЖЕД №4, а саме: головним інженером ОСОБА_3 , майстром технічної дільниці ОСОБА_4 , майстром ремонтної дільниці ОСОБА_5 , слюсарем-сантехніком ОСОБА_6 складено Акт про залиття, яким встановлено, що залиття квартири позивача 19.07.2022 р. сталось внаслідок пориву підводки на кухні квартири №104 до змішувача ГВП. Внаслідок залиття гарячою водою квартира позивача зазнала таких пошкоджень: у кухні пошкоджені стеля (водоемульсійна фарба) та стіни (пофарбовані шпалери); у коридорі - стеля (водоемульсійна фарба) та стіни (пофарбовані шпалери); у кімнаті - підвісна стеля, стіни (пофарбовані щпалери). Також цим Актом встановлено залиття електропроводки та підлоги (покритої ламінатом).
Окрім того, комісією у складі вищевказаних працівників ЖЕД №4 проведено обстеження квартири позивача та зафіксовано наслідки її залиття, про що складено Акт від 06.09.2022 р. Також встановлено, що залиття квартири позивача відбулося внаслідок пориву підводки на кухні до змішувача гарячого водопостачання у квартирі №104 .
Факт залиття квартири АДРЕСА_3 підтверджується також фото та відео матеріалами.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_5 належить на праві власності ОСОБА_2 .
Згідно розрахунку, виконаного ТОВ "Євростандарт Буд", вартість ремонтних робіт становить 209616,00 грн.
27.02.2024 р. у судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 разом із дружиною, власником квартири є батько дружини. 19.07.2022 р. пізно ввечері вони почули звуки води, викликали аварійну службу. Намагались повідомити сусідів зверху (які є власниками квартири №104 ), однак ті не відкривали двері.
Згідно висновку експерта Українського незалежного інституту судових експертиз від 09.12.2024 р. №340/05-2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, завданих залиттям квартири АДРЕСА_3 та її відновлення, що передувало залиттю становить 94357,00 грн. Матеріальна шкода в межах будівельно-технічного дослідження завдана власнику квартири АДРЕСА_3 внаслідок залиття приміщень даної квартири, визначається як вартість відновлювального ремонту, яка становить 94357,00 грн.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
За приписами ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зобов'язання з відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування положень ст. 1166 ЦК України необхідно довести, що шкоду позивачу завдано саме неправомірними діями чи бездіяльністю особи, на яку покладається відповідальність відшкодувати шкоду, а саме необхідна наявність таких складових елементів як: а) протиправна поведінка; б) настання шкоди; в) прямий причинно-наслідковий зв'язок між першим та другим елементами; г) вина завдавача шкоди.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови від 27.03.92 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 03.12.2014 року у справі N 6-183цс14, постановах Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі N 759/4781/16-ц, від 11.09.2019 року у справі N 203/2378/14-ц та від 28.08.2019 року у справі N 638/20603/16.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (п. 1 ч. 2 ст. 1167, ч. 5 ст. 1187 цього Кодексу). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Як вбачається з акту про залиття, факт, обставини, причини залиття житлового приміщення відповідачем у справі не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачеві дійсно була завдана майнова шкода внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 , яка належить йому на праві власності.
Також відповідач не надав суду доказів, що залиття сталося внаслідок обставин непереборної сили.
Розмір завданої шкоди встановлено на підставі експертного висновку від 09.12.2024 р. №340/05-2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Суд визнає вказаний доказ належним та допустимим.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Так, оскільки позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття житлового приміщення позивача, а відповідач зазначеного не спростував та не довів відсутність своє вини, враховуючи що у зв'язку із залиттям у позивача виникла необхідність проведення робіт по відновленню житлового приміщення, виходячи з принципів співмірності, розумності та справедливості, вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.
Таким чином, встановивши, що позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири, а відповідачем не спростовано і не доведено відсутність своєї вини, суд доходить висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 2296,16 грн.
Враховуючи задоволення судом позовних вимог на 45,4%, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1042,50 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6-13, 18, 19, 77-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 РНОКПНН: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) відшкодування матеріальної шкоди завданої залиття квартири у розмірі 94357,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 РНОКПНН: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1042,50 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю. Єросова