Справа № 752/1813/25
Провадження №: 3/752/1634/25
10 березня 2025 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 28 грудня 2024 року близько о 00:20, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz V 300 d», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві по вул. Португальська, 2, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 28 грудня 2024 року керував автомобілем «Mercedes-Benz V 300 d», д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. У стані сп'яніння не перебував. Після зупинки, поліцейський запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Поки чекали коли привезуть прилад «Драгер», він хотів сходити до туалету, однак поліцейські перешкодили йому, натомість безпідставно застосували до нього фізичну силу та кайданки. Після того як привезли прилад «Драгер» був готовий проходити огляд, при цьому просив поліцейських зняти кайданки, на що йому було відмовлено та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Захисник Серебряник О.О. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, натомість поліцейські не дали йому можливості пройти огляд, безпідставно побили та застосували кайданки. Вказала, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2025 щодо обставин, які мали місце 28 грудня 2024 року було закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КК України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Дії поліцейських носили незаконний характер, а тому отримані під час таких дій докази в силу доктрини «плодів отруйного дерева», на думку захисника, є недопустимими. Також вказала на неправильне зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення часу керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зазначення інших відомостей, які не відповідають дійсності. Просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206943 від 28.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz V 300 d», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, почервоніння обличчя на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку; розписку захисника Вознюка В.А. про відсторонення галушки від керування транспортним засобом; рапорт співробітника поліції від 28.12.2024 щодо обставин виявлення адміністративного правопорушення; витяг з бази «Армор» з інформацією про транспортний засіб «Mercedes-Benz V 300 d», д.н.з. НОМЕР_1 , ким керував ОСОБА_1 , копію письмових пояснень свідка ОСОБА_2 ; картку обліку адміністративного правопорушення; копію довідки щодо медичного огляду ОСОБА_1 від 28.12.2024; копію постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 31.01.2025 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а також відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 28 грудня 2024 року транспортним засобом учасниками судового провадження не оспорюється.
При цьому, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 28 грудня 2024 року керував транспортним засобом та в 00:18 був зупинений працівником поліції на блокпосту за порушення комендантської години. На вимогу поліцейського спочатку відмовився пред'являти документи, що посвідчують особу, однак після роз'яснення неправомірності таких дій та що його буде затримано, пред'явив посвідчення водія. Далі поліцейський повідомив ОСОБА_1 що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння та звернувся з вимогою пройти відповідний огляд. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 в 00:22 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Поліцейський повідомив, що потрібно залишатися на місці доки привезуть прилад «Драгер». В 00:52 ОСОБА_1 , перебуваючи у салоні автомобіля, пересів з водійського сидіння на пасажирське, через пасажирські двері вийшов з автомобіля і намагався залишити місце зупинки. Поліцейський почав вимагати від ОСОБА_1 щоб той залишався в автомобілі до проходження огляду на стан сп'яніння. На таку вимогу ОСОБА_1 не реагував, продовжив відходити від автомобіля, мотивуючи тим що хоче в туалет, при цьому поводив себе агресивно. Після невиконання ОСОБА_1 чергової вимоги залишатися на місці зупинки та попередження про можливість застосування фізичної сили, поліцейські із застосуванням фізичної сили одягнули на ОСОБА_1 кайданки. В 01:07 на місце зупинки привезли прилад «Драгер». На вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, мотивуючи тим що поліцейські безпідставно застосували до нього фізичну силу та кайданки. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що перебування у кайданках не заважає йому проходити огляд за допомогою приладу «Драгер», при цьому роз'яснив, що у випадку ухилення від огляду, це буде розцінено як відмова, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР. Незважаючи на відповідні роз'яснення поліцейського, ОСОБА_1 своєї позиції не змінив, повідомив що відмовляється проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а також у закладі охорони здоров'я, у результаті чого поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді порушення мови та координації рухів, а тому його відмову від огляду з посиланням на неправомірне застосування працівниками поліції фізичної сили суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Факт затримання ОСОБА_1 та застосування до нього поліцейськими спеціальних засобів - кайданок, не звільняє його як водія, який керував транспортним засобом, від обов'язку виконувати вимоги п. 2.5 ПДР щодо проходження огляду на стан сп'яніння, які ОСОБА_1 в даному випадку свідомо порушив, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КК України.
Підстав вважати відеозаписи з нагрудних камер поліцейських недопустимими доказами у справі суд не вбачає.
Оцінка діям поліцейських на предмет перевищення або неперевищення службових повноважень під час затримання ОСОБА_1 , не належить до повноважень суду у даному провадженні, натомість може бути надана судом в порядку КАСУ, у випадку ініціювання відповідного питання стороною захисту у встановленому законом порядку.
Факт закриття судом провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП не впливає на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Неточне зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення часу керування ОСОБА_1 транспортним засобом не є підставою для звільнення його від відповідальності.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю. Ф. Токман