Справа № 752/6888/24
Провадження № 2/752/1080/25
іменем України
04.03.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію, -
у березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 квітня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Адамською О.М.
03 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір позики №0311/18 на суму 280 240 грн., що еквівалентно 9 920 доларів США. На забезпечення виконання зобов"язань за договором позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., відповідно до п. 1.2 якого предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_1 . 01 березня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін №1 до договору іпотеки від 03.11.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І.
23 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір про відступлення права за договором іпотеки, посвідченим 03 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І.
11 лютого 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення права за іпотечним договором.
17 лютого 2020 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51169576 від 17.02.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 став власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вважає незаконним вказане рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Зазначає, що він вчасно виконував всі умови договору позики від 03 листопада 2018 року, що підтверджується довідкою від 18.03.2020 року КБ "Приват банк", з якої вбачається, що позивач станом на 14.12.2019 року повернув кошти на загальну суму 58 450 грн. Уклавши 23.12.2019 року договір про відступлення прав за договором іпотеки з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 порушила усну домовленість з позивачем та позбавила його права зберегти нерухоме майно та повернути залишок позики. ОСОБА_4 не звертався до позивача з повідомленням та доказами того, що саме він виступає новим кредитором та іпотекодержателем та що саме йому повинні бути повернені залишок коштів позивачем, відповідно до умов договору позики. Після укладення договору відступлення прав вимог за іпотечним договором від 11.02.2020 року відповідач також не звертався до позивача з повідомленням про відступлення прав вимог за договорами та що саме відповідач виступає новим іпотекодержателем.
На думку позивача, реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем була здійснена з порушенням вимог договору іпотеки та вимог чинного законодавства. Відповідач надав державному реєстратору, в свою чергу, державний реєстратор прийняв, для підтвердження невиконання умов правочину позивачем лист-вимогу №26/12 від 26.12.2019 року, який був виданий не відповідачем, з якої вбачається, що суми, які зазначені, не підтверджені жодним документом, також вказана вимога не містить будь-якого додатку, для підтвердження такого переходу права вимоги та будь-якого розрахунку, для підтвердження заявленої суми та обгрунтованості нарахування пені, враховуючи той факт, що останній платіж позивач здійснив 14.12.2019 року, а лист-вимога від 26.12.2019 року, де сума пені становить 1 509 116,77 грн., що еквівалентно 64 796,77 доларів США.
Оцінка предмета іпотеки не здійснювалася та не надавалася відповідачем державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій на предмет іпотеки в порядку вимог ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
За таких підстав, позивач просить скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міськогонотірального округу Золотих О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 51169576 від 17.02.2020 року (номер відомостей про речове право: 35518685), на підставі якого було здійснено державну реєстраію права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 2032553280000).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 08 квітня 2024 року задоволена заява ОСОБА_1 . З метою забезпечення позову постановлено накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2032553280000).
15 травня 2024 року відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву. (а.с. 81) Просить відмовити в задовленні позову, оскільки листом від 13.12.2020 року відповідач, як новий позикодавець, повідомив позивача про придбання права грошової вимоги за договором позики №0311/18 від 03 листопада 2018 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та відступлення права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги №11/02 від 11 лютого 2020 року, укладеного між ОСОБА_4 і новим позикодавцем.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року зобов"язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. надати суду засвідчену належним чином копію реєстраційної справи щодо реєстрації права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 2032553280000). (а.с. 100)
09 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 подав письмові заперечення на відзив. (а.с. 120) Просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2024 року зобов"язано посадових осіб Київського державного нотаріального архіву надати суду засвідчену належним чином копію реєстраційної справи щодо реєстрації права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 2032553280000, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 51169576 від 17.02.2020 року). (а.с. 137)
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопала 2024 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду. (а.с. 138)
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Представник відповідача ОСОБА_2 не визнав позовні вимоги та заперечував проти задоволення позовних вимог.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована на праві власності за позивачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Адамською О.М. (а.с. 20)
03 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір позики №0311/18, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. (а.с. 23)
Згідно п. 1 договору позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у власність позичальникові гроші в сумі 280 240 грн., що еквівалентно 9 920 доларів США.
Остаточнийрозрахунок щодо повернення суми позики має бути не пізніше 03 листопада 2019 року. (п. 2.2 договору)
Згідно п. 3 договору позики при неповерненні чи несвоєчасному поверненні суми позики, тобто у строки, визначені п. 2.7 цього договору, позичальник сплачує пеню у розмірі 10 процентів від суми простроченого платежу за кожний день прострочки сплати боргу.
На забезпечення виконання зобов"язань за вказаним договором позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., відповідно до п. 1.2 якого предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 24)
01 березня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін №1 до договору іпотеки від 03.11.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. (а.с. 27)
23 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір про відступлення права за договором іпотеки, посвідченим 03 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., за умовами п. 1.1 якого у зв"язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги №23/12 від 23 грудня 2019 року, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за договором позики №0311/18, укладеним 03 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього, договорами про внеснння змін, змінами і доповненнями та викладеними у новій редакції, що є його невід"ємною частиною, первісний іпотекодержатель відступив, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних первісному іпотекодержателю згідно з договором іпотеки, що посвідчений 03 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.Д., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 28)
11 лютого 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення права за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округу Верповською О.В., відповідно до умов якого у зв"язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги №11/02 від 11 лютого 2020 року, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за договором позики №0311/18, укладеним 03 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього, договорами про внеснння змін, змінами і доповненнями та викладеними у новій редакції, що є його невід"ємною частиною, первісний іпотекодержатель відступив, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних первісному іпотекодержателю згідно з договором іпотеки, що посвідчений 03 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.Д., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 30)
17 лютого 2020 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51169576 від 17.02.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 став власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись у суд з позовом, ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію зазначає, що реєстрація права власності на спірне квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за відповідачем була здійснена з порушенням вимог договору іпотеки та вимог чинного законодавства.
У частині 2 статті 26 Закону № 1952 (у редакції, яка діяла до 16.01.2020) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.
Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Однак, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року, статтю 26 Закону № 1952 викладено у новій редакції.
Так, відповідно до п. п. 1,2,3частини 3 статті 26 Закону № 1952 (у редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких пр
Отже, в розумінні положень наведеної норми, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Викладене свідчить про те, що з 16.01.2020 такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.
12.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» № 2255-ІХ (далі - Закон № 2255), яким внесено зміни до законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952- IV) та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-ІУ). Вказаним Законом запроваджується низка антирейдерських заходів та вдосконалюється процедура проведення державної реєстрації нерухомості та бізнесу.
26.07.2022 положення вказаного Закону № 2255 набрали чинності.
Зокрема, запроваджено новий механізм внесення відомостей до Державного реєстру прав. Так, згідно з положеннями Закону № 2255 у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. При цьому встановлюється, що у разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Тобто фактично запроваджується принцип «повернення попередніх прав», які існували і були належним чином зареєстровані у Державному реєстрі прав до проведення державної реєстрації прав, яка скасовується. Окреслений механізм спрощує вирішення правової долі нерухомого майна, речові права на яке скасовуються.
Отже, стаття 26 Закону № 1952 не передбачає можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, у зв'язку з чим задоволення позовної вимоги про скасування записів державного реєстратора не призведе до ефективного захисту прав, оскільки нормою воно не передбачене, а реєстратор, у свою чергу, отримуючи судове рішення про скасування запису, не зможе його виконати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.07.2022 у справі № 372/4370/20, де зазначено, що правомірними сьогодні способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
Таким чином, з 16.01.2020 такого способу захисту порушених прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, закон не передбачав. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, відомості про речові права, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. Тому вимога щодо скасування запису з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності не підлягає задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про скасув ання рішення про державну реєстрацію - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14 березня 2025 року.
Суддя