Справа № 752/5840/25
Провадження № 2/752/4893/25
Іменем України
13 березня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява та в результаті проведеного 12 березня 2025 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана до провадження судді Слободянюк А.В.
Разом з тим, вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю за необхідне подану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.185 ЦПК України з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно положення ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, долучена до матеріалів позовної заяви платіжна інструкція №30680 від 25 лютого 2025 року, не містить відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір, тому вказана квитанція не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору саме за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
При цьому інша інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу позовної заяви про стягнення заборгованості, відповідачами за якою є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позивачем сплачено судовий збір, відсутня, а отже суд дійшов висновку про те, що додана позивачем квитанція не є належним доказом сплати судового збору за даною позовною заявою.
Вказаний висновок підтверджено Постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 755/3288/20, та Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20.
Таким чином, на виконання даної ухвали суду позивачем має бути надано суду квитанцію про сплату судового збору на рахунок Голосіївського районного суду м. Києва у розмірі 3028,00 грн. із зазначенням у платіжному дорученні відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «Комунального підприємства виконавчого органу київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості».
Відповідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26.08.2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством «Інформаційні судові системи» оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3»та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.
Однак, відповідно до відомостей з АСДС, відомості про зарахування сплачено судового збору позивачем - відсутні.
Зважаючи на наявність сумнівів у здійсненні сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. до Державного бюджету України та зарахування його до спеціального фонду цього бюджету, заявнику необхідно надати суду документально підтверджені відомості щодо зарахування сплаченого ним судового збору за платіжною інструкцією №30680 від 25 лютого 2025 року до спеціального фонду Державного бюджету України (довідку фінансової установи, через яку сплачено судовий збір, чи довідку органу Державної казначейської служби України про зарахування судового збору) або сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн. із зазначенням у платіжному дорученні відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «Комунального підприємства виконавчого органу київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості».
Також слід роз'яснити, що позивача не позбавлено права повернення неналежно оформленої суми судового збору на підставі відповідної заяви у порядку Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Слободянюк