справа № 619/565/25
провадження № 2-а/619/16/25
Рішення
іменем України
14 березня 2025 року,
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 619/565/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
вимоги позивача: про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
представник позивача: Ісоєв М.Н.
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник - адвокат Ісоєв М.Н., в системі «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову №5/36-п від 14.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі. У обґрунтування позову зазначено, що
під час розгляду справи та прийняття постанови він не був присутнім, хоча прибув у зазначений у протоколі час розгляду справи до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 для того, щоб приймати участь у розгляді справи відносно нього. Копію постанови йому надали лише 16 січня 2025 року після неодноразових звернень. Повністю не визнає своєї вини, вважає постанову не законною, не об'єктивною, складеною з порушеннями норм КУпАП. У постанові не зазначено, що повістку №367765, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, через відділення Укрпошти було надіслано не за адресою місця реєстрації або фактичного проживання позивача, а направлено рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою за адресою АДРЕСА_1 , а тому зазвичай повістка була повернута, що підтверджується повідомленням Укрпошти із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою. Отже, він не отримував засобами поштового зв'язку повістку №367765 від відповідача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11 год 00 хв 16.12.2024, а тому за викликом не з'явився через те, що він не отримував повістку ні засобами поштового зв'язку ні іншим способом. Постанова не містить посилання на докази вчинення правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП. Крім того, в резолютивній частині постанови не вказано статтю КУпАП за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням. Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак, не отримував рішення комісії з питань прописки, призовної комісії або направлень для проходження медичного огляду ВЛК, що виключає в його діях порушення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Жодних рішень ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо нього, також не було. До постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, а саме: протоколу у справі про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, тощо. За таких умов постанову слід визнати такою, що її винесено без достатніх доказів.
Заяви, клопотання учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
Частиною 3 статті 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки в електронний кабінет.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явилися, потреби заслухати свідка чи експерта не має, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ухвали суду від 29.01.2025 позовну заяву залишено без руху та 10.02.2025 представником позивача усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 11.02.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд на 03.03.2025, яке відкладено на 14.03.2025 у зв'язку з ненадходженням від відповідача витребуваних доказів.
Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.
Провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 08.01.2025 було складено протокол № 5/57 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , за відомостями якого 08.01.2025 об 11 год 00 хв в АДРЕСА_2 у період дії правового режиму воєнного стану було встановлено факт порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який без поважних на те причин не з'явився за викликом у строк 16.10.2024 на 11 год 00 хв, зазначений у повістці №367765 сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_7 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти, причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою. ОСОБА_1 був належним чином оповіщений, але за викликом не з'явився, про причини неприбуття не повідомив. У зв'язку з чим було подано звернення від 05.12.2024 до ВП « 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області щодо доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушивши вимоги абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 18).
14 січня 2025 року в м. Богодухів начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 винесено постанову № 5/36-п про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відомості якої є аналогічними протоколу № 5/57 від 08.01.2025 (а.с. 17).
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про адміністративне правопорушення, вважаючи її незаконною, з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особливий період, відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (14.01.2025) діяв особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII).
Суд зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Як установлено абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі по тексту - Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.
Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Згідно з абзацом 8 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Судом установлено, що фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, на підставі спірної постанови від 14.01.2025 № 5/36-п слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог абзацу 2 ч. 1 абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підтримку та мобілізацію», у зв'язку з неприбуттям позивача 16.12.2024 об 11 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_7 , у строк і місце, зазначені в повістці №367765 для уточнення даних.
Судом було здійснено витребування в ІНФОРМАЦІЯ_8 завірену копію матеріалу №5/36-п від 14.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та зобов'язано надати суду витребувані докази у строк до 03.03.2025, який продовжено до 14.03.2025, однак відповідь до суду не надійшла, причини суду не повідомлені
Частиною 4 ст. 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення, тобто вчинення такого порушення особою в особливий період.
Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається зі змісту позову, позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття 16.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідач відзиву до суду не надавав, відповідно до ухвали суді від 11.02.2025 було здійснено витребування в ІНФОРМАЦІЯ_8 завірену копію матеріалу №5/36-п від 14.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та зобов'язано надати суду витребувані докази у строк до 03.03.2025, який продовжено до 14.03.2025, однак відповідь до суду не надійшла, причини суду не повідомлені.
Частиною 4 ст. 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з вимогами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про день та час розгляду справи 14.01.2025 та докази належного повідомлення про вручення ОСОБА_1 повістки на 16.12.2024.
Отже, відсутність відомостей про вручення ОСОБА_1 повістки про його виклик для уточнення даних за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_3 , що є обов'язковою передумовою притягнення його до відповідальності, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З огляду на викладене, Відповідач не виконав обов'язок доказування, який на нього покладено згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, та відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, а тому наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не доведена.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанову в справі про адміністративне правопорушення № 5/36-п від 14.01.2025 необхідно скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач сплатив за подання позову 605,60 грн, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 241-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_6 в справі про адміністративне правопорушення № 5/36-п від 14.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін, їх місцезнаходження, проживання чи перебування:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Суддя І. М. Нечипоренко