Справа № 541/393/25
Номер провадження 2-а/541/14/2025
іменем України
12 березня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги наступним. Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 17 січня 2025 року № 15, виданою ІНФОРМАЦІЯ_3 , на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови 07 січня 2025 року позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складення протоколу у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 через органи місцевого самоврядування та відповідно до акту обстеження домогосподарства від 31 жовтня 2024 року № 1719, позивач був відсутній за домашньою адресою ( АДРЕСА_1 ) тривалий час; адресу фактичного місця проживання до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомляв, чим порушив вимоги ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560. Позивач не погоджується із зазначеною постановою, вважає її протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Як вбачається із даних військово-облікового документа, сформованого в електронному вигляді, ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані відповідно до вимог Постанови КМУ № 500 вчасно, зокрема - повідомив про адресу свого постійного місця проживання. З того часу місця поживання він не змінював, іншого житла не має. Акт обстеження, на який посилається відповідач у постанові, є сумнівним, оскільки комісія органу місцевого самоврядування могла лише встановити факт його відсутності в конкретний день і час, а не протягом тривалого часу. Враховуючи зазначене, просив скасувати постанову № 15 по справі про адміністративне правопорушення від 17 січня 2025 року та закрити провадження по справі.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 з 23 грудня 2003 року як військовозобов'язаний запасу та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Представники виконавчого комітету Комишнянської селищної ради намагались сповістити позивача про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але оскільки останній за вказаною адресою не проживає, було складено відповідний акт від 31 жовтня 2024 року. В зв'язку із наведеним відносно позивача було складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП і в подальшому притягнуто до адміністративної відповідальності. Враховуючи зазначене, просив залишити позовну заяву без задоволення.
Сторони в судове засідання не з'явились. Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов наступного висновку.
Згідно з постановою від 17 січня 2025 року № 15 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною статтею та піддано до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с. 9).
У постанові зазначено, що 07 січня 2025 року позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складення протоколу у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 через органи місцевого самоврядування та відповідно до акту обстеження домогосподарства від 31 жовтня 2024 року № 1719, позивач був відсутній за домашньою адресою ( АДРЕСА_1 ) тривалий час; адресу фактичного місця проживання до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомляв, чим порушив вимоги ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як визначено ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 КУпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності з ч. 1 ст. 22 вказаного Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців доручено організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
У відповідності з п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Згідно з актом обстеження на факт не проживання особи за місцем реєстрації від 25 вересня 2024 року, складеним комісією виконавчого комітету Комишнянської селищної ради, ОСОБА_1 відсутній за домашньою адресою ( АДРЕСА_1 ) тривалий час (а.с. 24 зворот).
Вказаний акт позивачем не спростований, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не змінював свого місця проживання і продовжує постійно безперервно проживати за місцем реєстрації, останній суду не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем проігнороване виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм щодо повідомлення про зміну місця проживання.
У зв'язку із наведеним посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 07 січня 2024 року відносно позивача було складено протокол № 15 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, який ОСОБА_1 підписаний без зауважень (а.с. 8).
На підставі вказаного протоколу позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства. Відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтованою.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Доводи позивача, що спрямовані на уникнення відповідальності, не спростовують висновки відповідача.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 71, 160-163 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 14 березня 2025 року.
Суддя: О. М. Вірченко