Справа № 541/260/25
Номер провадження3/541/155/2025
13 березня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з військової частини про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Реж Свердловської області, РСФСР, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Солдат ОСОБА_1 з 30 грудня 2024 року по 02 січня 2025 року здійснив самовільне залишення військової частини НОМЕР_2 , тобто не виконував службові обов'язки військової служби в умовах воєнного стану, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 15 годину 30 хвилин 13.03.2025 ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи без особистої участі порушника.
Дослідивши матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, виходячи з наступного.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Аналіз даної правової норми КУпАП дозволяє дійти висновку, що адміністративна відповідальність передбачена для спеціального суб'єкта - для службових осіб, військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, у своїй діяльності мають керуватися статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1995 року, якою визначено загальне поняття обов'язків військовослужбовців, статтею 16 цього Статуту за якою кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, посадовими інструкціями, або прямо визначені законами та підзаконними актами. Обсяг дій та заходів, які вважають військовими обов'язками міститься і в ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Суб'єктивна сторона цього складу адміністративного правопорушення передбачає умисел у виді недбалості, зокрема може проявлятися у виді недбалого ставлення до наслідків своєї бездіяльності, не виконання певних функцій.
Таким чином, для наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП доведенню підлягають ті факти, що військовослужбовець є службовою особою, недбалість мала місце під час виконання військової служби, в умовах особливого періоду.
В судовому засіданні встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - начальником станції метеорологічної групи військової частини НОМЕР_2 30.12.2024 на постійному місці несення служби в АДРЕСА_3 недбало ставився до військової служби в умовах особливого періоду, а саме, керуючись особистими мотивами, поставивши свої власні інтереси вище службових обов'язків, свідомо самовільно покинув територію військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_3 та попрямував до м. Полтава, про що нікому не доповів, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, здійсненого при вищевикладених обставинах, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом А1356 про військове адміністративне правопорушення №3 від 15.01.2025, відповідно до якого молодший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - начальником станції метеорологічної групи військової частини НОМЕР_2 30.12.2024 на місці постійного несення служби недбало віднісся до своїх службових обов'язків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (а.с. 2-5);
- копіями матеріалів службового розслідування військової частини НОМЕР_2 від 13.01.2025 з метою уточнення причин та умов, що сприяли самовільному залишенню частини начальником станції метеорологічної групи військової частини НОМЕР_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_1 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення (а.с. 6-66);
- копією наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування» від 13.01.2025 №5 (а.с. 67-71).
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 17, 65 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
У відповідності до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХIV, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Відповідно до Указу Президента №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан.
Згідно абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежної та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в України, або в окремих її місцевостях або охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З матеріалів справи вбачається, що вчинення адміністративного правопорушення було виявлено актом службового розслідування від 13.01.2025, за результатами якого було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_1 .
Суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, його майновий стан, наявність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинення правопорушення. Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_3 , а тому повинен бути звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33-35, 40-1, 172-15, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн на користь держави, номер рахунку ІВАN UA058999980314080542000016305, населений пункт: Миргородський район/м.Миргород, отримувач: ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/21081100, код ЄДРПОУ: 37959255, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації і доходів бюджету: 21081100, адміністративні штрафи та інші санкції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Городівський