Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/4644/22
Провадження № 2/553/61/2025
Іменем України
14.03.2025м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Долгової М.М., представника позивача Мироненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №553/4644/22 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання звільнити земельну ділянку,
27.09.2022 року у зв'язку із зміною територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану до Ленінського районного суду м. Полтави надійшов позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання звільнити земельну ділянку.
Позов вмотивований тим, що Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлова будівля - громадський будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2561797063120). Згідно відомостей з Реєстру ОСОБА_1 є першим власником зазначеної нежитлової будівлі. Підставою для державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості визначені довідка №974501 від 27.07.2021 року, видана ТОВ «Архітектурна майстерня», технічний паспорт від 27.07.2021 року, виготовлений ТОВ «Архітектурна майстерня». Інших документів не надавалось. Відповідно до відомостей технічного паспорту на вказаний об'єкт у розділі характеристики зазначено, що нежитлова будівля - громадський будинок літера «А-1» побудовано у 1991 році. В реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об'єктів до експлуатації, з травня 2011 року, інформація щодо вищевказаного об'єкту будівництва відсутня. Згідно інформації з Реєстру право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними або юридичними особами не зареєстровано. Згідно наявних інформаційних масивів у Харківській міській раді відсутня інформація щодо прийняття Харківською міською радою рішень про надання згоди на розробку проекту відведення, надання в оренду або перебачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також інформація щодо прийняття рішень про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. В силу ст.83 Земельного кодексу України земельна ділянка за вказаною адресою є комунальною. Отже, ОСОБА_1 всупереч діючому законодавству набула право власності на зазначену нежитлову будівлю. Протиправне набуття прав на нерухоме майно породжує протиправне набуття права на землю, яку воно займає. Це свідчить про порушення прав та законних інтересів Харківської міської ради як власника земельної ділянки під спірним об'єктом.
З врахуванням заяви про зміну предмета позову від 24.02.2023 року позивач Харківська міська рада просить суд скасувати державну реєстрацію права власності із закриттям розділу на нежитлову будівлю - громадський будинок літ. 2А-1» з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2561797063120, індексний номер рішення (з відкриттям розділу) 62961287). Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2022 року позовна заява Харківської міської ради залишена без руху.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 14.10.2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Фоміної Ю.В. від 08.12.2023 року справа прийнята до розгляду у порядку загального позовного провадження суддею Фоміною Ю.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із звільненням у відставки судді ОСОБА_2 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 25.01.2024 року підготовче провадження закрите та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, з викликом сторін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, повісткою, відзив на позовну заяву не надала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович в судове засідання неодноразово не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, повісткою, будь-яких заяв та пояснень з приводу позовних вимог не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд
20.01.2022 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності приватна на нежитлову будівлю літ. «А-1», що розташований АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки відсутній, за суб'єктом ОСОБА_1 (а.с.25, том 1).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право приватної власності на нежитлову будівлю - громадський будинок літ. «А-1» з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, обєкт нежитлової нерухомості загальною площею 17,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. 20.01.2022 року. Підставою для державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості визначені: технічний паспорт від 27.07.2021 року, виготовлений ТОВ «Архітектурна майстерня»; довідка №974501 від 27.07.2021 року, видана ТОВ «Архітектурна майстерня» (а.с.19- 36, том 10).
Відповідно до листа Департамента з інспекційної роботи виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.2022 року, в Інспекції відсутня інформація стосовно наявності об'єкта будівництва нежитлової будівлі - громадського будинку літ. 2А-1» по АДРЕСА_1 (а.с.53, том 1)
Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури від 12.10.2022 року, будь-які документи щодо присвоєння, зміни та впорядкування поштових адрес нежитловій будівлі- громадський будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1 , Департаментом не готувались. Проекти рішень на розгляд сесією Харківської міської ради з питання щодо надання земельної ділянки у власність або користування для розміщення здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , Департаментом не готувались. (а.с.66, том 1)
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.10.2023 року, за інформацією відділу №9 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, згідно з Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування землею на зазначену на схемі земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.192, том 1)
Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ч.3 ст.13 Конституції України).
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 1 ЗК України).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. У випадку, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон про реєстрацію) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Статтею 3 вищевказаного Закону встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
Частиною 2 ст. 18 Закону про реєстрацію передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (діючого на час реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону про реєстрацію державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (діючого на час реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).
Так, п. 40 вище вказаного Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» (в редакції станом на момент реєстрації спірного об'єкту нерухомості 20.01.2022 року), державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до довідки від 27.07.2021 року, виданої ТОВ «Архітектурна майстерня» ОСОБА_1 , рік будови нежитлової будівлі загальною площею 17,6 кв.м літ «А-1» у АДРЕСА_1 - 1991 рік (а.с.22, том 10)
Так, відповідно до ст.31 Закону про реєстрацію (в редакції станом на момент реєстрації 20.01.2022 року), для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
Таким чином, вищевказаними положеннями законодавства визначено вичерпні переліки документів, необхідних для проведення державної реєстрації на новозбудоване майно вперше.
Поряд з цим, як зазначалось вище, підставою для реєстрації права власності на вказаний об'єкт державним реєстратором зазначено наступні документи: 1) технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 27.07.2021, видавник: ТОВ «Архітектурна майстерня»; 2) довідка, серія та номер: 974501, виданий 27.07.2021, видавник: ТОВ «Архітектурна майстерня». В зазначених документах міститься інформація щодо будівництва господарчих будівель до 05.08.1992.
При цьому, технічний паспорт, на підставі якого зареєстроване право власності, не підтверджує право власності на зареєстрований об'єкт нерухомості та не дає можливості встановити підстави набуття права власності ОСОБА_1 на вищевказаний об'єкт нерухомості.
Технічний паспорт на об'єкт нерухомості є документом, що підтверджує проведення технічної інвентаризації об'єкту та не може бути самостійною підставою виникнення права власності.
Технічний паспорт може бути умовою державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна виключно у сукупності з іншими документами або відомостями, визначеними ст. 31 Закон про реєстрацію.
Крім того, заявниками крім технічного паспорту, державному реєстратору надано довідку від 27.07.2021, видану ТОВ «Архітектурна майстерня», у якій містяться відомості про побудову нежитлової цегляної будівлі у 1991 році, що не є документом, який підтверджує беззаперечно факт завершення будівництва на новостворене майно у 1991 році.
Відповідно до п.77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (станом в редакції на 20.01.2022 рік ) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об'єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об'єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об'єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об'єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об'єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У разі коли закінчений будівництвом об'єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійним об'єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатацію та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об'єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об'єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.
Відповідно до п.79 Порядку про реєстрацію, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об'єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об'єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб'єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об'єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Документ, що підтверджує присвоєння будинку, будівлі, споруді адреси, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійним об'єктом нерухомого майна, у разі присвоєння відповідному будинку, будівлі або споруді, складовою частиною яких є такий об'єкт, адреси до застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді.
Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об'єкту адреси, не вимагається у разі державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об'єкт, для подальшого відображення його адреси. Дія цього абзацу не застосовується, якщо у відомостях про місце розташування земельної ділянки відсутні всі необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності».
Тобто, відповідачкою ОСОБА_1 для державної реєстрації права власності не подано документів, які у сукупності відповідають вимогам Порядку реєстрації та не можуть бути підставою для реєстрації права власності на нежитлову будівлю - громадський будинок літ. «А-1» з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 17,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_1 не могла набути право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за вимогами ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.80 Порядку №1127 в силу відсутності у неї речових прав на земельну ділянку під таким об'єктом та відсутності рішення про присвоєння такому об'єкту адреси.
Відповідно до ч.1, п.а ч.2 ст.83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; та інше.
На підставі ч.1,2 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру право власності на земельну ділянку під нежитловою будівлею - громадським будинком літ. «А-1» за аресою: АДРЕСА_1 за фізичною або юридичною особою не зареєстровано та відповідно до ст.83 ЗК України належить територіальній громаді міста Харкова.
Отже, відповідно до вимог Закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне заняття земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинно збудованим вважається об'єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;
2) об'єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Такий правовий висновок неодноразово підтверджений Верховним Судом, зокрема у постанові від 10.10.2018 у справі № 520/17520/14-ц, постанові від 02.12.2015 у справі № 6-1328цс15 та інших.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності передбачає дотримання певної процедури, з якою закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, при застосуванні цієї норми суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст.392 ЦК України.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 та від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15.
З урахуванням положень ст. 331 ЦК України та роз'яснень, наведених в п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» до виникнення права власності на самочинно збудоване майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16)).
Тому, не допускається набуття права власності на об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.
Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності набуває той, хто має речове право на землю.
Оскільки реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - а саме нежитлову будівлю - громадський будинок літ. «А-1» за аресою: АДРЕСА_1 відбулась в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, права власності у ОСОБА_1 на самочинне будівництво (громадський будинок) не виникло.
Разом з цим, відповідно до ч.3,4 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Оскільки ОСОБА_1 договір оренди з Харківською міською радою на спірну ділянку, не укладала, право власності та право користування на земельну ділянку не зареєстровано, отже відповідачка зайняла земельну ділянку самовільно, на якій самочинно збудувала нежитлову будівлю, що порушує права та інтереси інших осіб, які були позбавлені можливості отримати земельну ділянку в користування відповідно до умов законодавства, з метою захисту інтересів територіальної громади м. Харкова, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України, з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову пропорційно задоволеним позовним вимогам у загальному розмірі 6202,50 грн.
Керуючись ст. ст. 2-14, 76-83, 89, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, суд ,-
Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання звільнити земельну ділянку, - задовольнити повністю.
Скасувати державну реєстрацію права власності із закриттям розділу на нежитлову будівлю - громадський будинок літ. «А-1» з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2561797063120, індексний номер рішення (з відкриттям розділу) 62961287).
Зобов'язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце мешкання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 на користь Харківської міської ради, ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7 сплачений судовий збір в загальному розмірі 6202,50 грн. ( шість тисяч двісті дві грн. 50 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та оголошений 14.03.2025 о 9.00 годині.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. В. Фоміна