КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №1-28/2011
Провадження № 1-в/552/164/25
13.03.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування арешту з майна,-
27.02.2025 до Київського районного суду м. Полтави надійшла заява засудженого ОСОБА_3 про скасування арешту з майна. В заяві посилався на те, що вироком Київського районного суду м. Полтави від 12.04.2011 його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України і призначено покарання п'ять років позбавлення волі з конфіскацією частини належного йому майна в доход держави та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05.07.2011 вирок Київського районного суду м. Полтави від 12.04.2011 стосовно засудженого ОСОБА_3 залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.02.2012 вирок Київського районного суду м. Полтави від 12.04.2011 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05.07.2011 щодо ОСОБА_3 змінено, пом'якшено йому покарання за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки із конфіскацією майна, яке є його власністю. Під час досудового розслідування на все майно підсудного ОСОБА_3 постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 від 08.06.2010 накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 та на всі транспортні засоби зареєстровані за ОСОБА_3 . Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16.12.2024 у ОСОБА_3 наявне обтяження на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 9977071, підстава обтяження: постанова про накладення арешту прокуратури Полтавської області від 08.06.2010. В подальшому в порядку виконання вироку Київського районного суду м. Полтави, згідно виконавчого листа № 1-28/2011 від 03.08.2011 звернуто стягнення на частину належного майна в дохід держави. Постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.12.2020 (ВП № 29457219) конфіскацію у ОСОБА_3 частини належного йому майна в дохід держави закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Просив, зняти арешт з всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 , накладеного постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 від 08.06.2010, та про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта під № 9977071.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою заяву підтримав та просив її задовольнити. Окрім того, доповнив, просив суд також скасувати арешт з транспортних засобів зареєстрованих за ОСОБА_3 .
Прокурор Полтавської обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви.
Заслухавши заявника, дослідивши заяву про скасування арешту з майна, матеріали кримінальної справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 9 розділу XI «Перехідні Положення» КПК України, який набрав чинності з 20 листопада 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, скасування прийнятих по справі відповідно до КПК України в редакції 1960 року арештів, повинно відбуватись відповідно до вимог КПК України 1960 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року) накладення арешту на майно скасовується , коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Судом установлено, що під час досудового розслідування кримінальної справи № 10559022 стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, на все майно підсудного ОСОБА_3 постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 від 08.06.2010 накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 та на всі транспортні засоби зареєстровані за ОСОБА_3 .
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 12.04.2011 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України і призначено покарання п'ять років позбавлення волі з конфіскацією частини належного йому майна в доход держави та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05.07.2011 вирок Київського районного суду м. Полтави від 12.04.2011 стосовно засудженого ОСОБА_3 залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.02.2012 вирок Київського районного суду м. Полтави від 12.04.2011 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05.07.2011 щодо ОСОБА_3 змінено, пом'якшено йому покарання за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки із конфіскацією майна, яке є його власністю.
В подальшому в порядку виконання вироку Київського районного суду м. Полтави, згідно виконавчого листа № 1-28/2011 від 03.08.2011 звернуто стягнення на частину належного майна в дохід держави.
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.12.2020 (ВП № 29457219) конфіскацію у ОСОБА_3 частини належного йому майна в дохід держави закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16.12.2024 у ОСОБА_3 наявне обтяження на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 9977071, підстава обтяження: постанова про накладення арешту прокуратури Полтавської області від 08.06.2010.
Оскільки, станом на час розгляду вказаної заява, відпала потреба в арешті всього нерухомого майна та всі транспортні засоби, що належать ОСОБА_3 , на яке було накладено арешт під час досудового слідства у цій справі, а незаконне перебування будь якого майна під арештом обмежує права ОСОБА_3 щодо вільного користування й розпорядження майном, суд дійшов висновку, що заява засудженого ОСОБА_3 про скасування арешту з майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 126, 404, 409 КПК України (в редакції 1960 року); п. 9 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 про скасування арешту на майно задовольнити.
Скасувати арешт на все нерухоме майно та всі транспортні засоби, що належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, що мешкає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був накладений постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 08 червня 2010 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1