єдиний унікальний номер справи 531/2124/23
номер провадження 1-кс/531/75/25
13 березня 2025 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка справу за скаргою представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2024 року, -
06 лютого 2025 року до суду надійшла скарга представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2024 року.
В обґрунтування скарги зазначено, що в провадженні СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебували матеріали кримінального провадження №12023170450000496, відомості про яке 27 липня 2023 року внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Постанову про закриття кримінального провадження представник скаржника вважає незаконною, необґрунтованою та передчасною, оскільки:
1) під час огляду місця ДТП слідчим проводилась фотозйомка місця події, наявних слідів від транспортних засобів та отриманих ними механічних пошкоджень, однак, вказані знімки у електронному вигляді до матеріалів справи не долучені і на дослідження експертів разом з матеріалами справи не надавались, а отже, висновок транспортно-трасологічної експертизи щодо місця зіткнення транспортних засобів за межами проїзної частини дороги є неповним та при поданні повного обсягу встановлених даних висновки щодо місця зіткнення можуть змінитися;
2) не встановлено та не перевірено обставин здійснення водієм автобуса ОСОБА_6 регулярних чи нерегулярних перевезень та надання послуг з перевезення пасажирів, наявності або відсутності договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, факту перебування водія ОСОБА_6 у трудових відносинах з власником автобуса ДП «Фаркоп» АТП-15340;
3) не витребувано відомостей щодо проведення згідно ЗУ «Про автомобільний транспорт» Відділом державного нагляду (контролю) Державної служби з безпеки на транспорті перевірки за фактом ДТП за участю перевізника та її результатів, а також наявності у перевізника АТП-15340 відповідних дозвільних документів на перевезення пасажирів;
4) потерпілим ОСОБА_3 17 травня 2024 року слідчому надавалися дані щодо свідків ДТП, які були пасажирами автобуса на час скоєння ДТП і які не були допитані, а саме: а) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ; б) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 ;
5) слідчий експеримент у справі було проведено лише з водієм автобуса ОСОБА_6 , і в той же час з потерпілим ОСОБА_3 слідчий експеримент не проводився, а отже і дані щодо обставин ДТП та його версія розвитку подій належним чином під час розслідування не перевірялась та на вирішення експертам не надавалась;
6) у ході проведення інженерно-транспортної експертизи на адресу слідчого надійшло клопотання експерта про надання додаткових вихідних даних, як то: розташування місця зіткнення ТЗ, розташування транспортних засобів в момент зміни напрямку руху автобуса, час виконання маневру автобуса за показами водія ОСОБА_3 , даних ознак перехрестя, на якому сталося зіткнення та можливості його завчасного виявлення водієм мотоцикла. Однак слідчим вказані дані шляхом проведення відповідних слідчих дій встановлено не було, а у відповіді на клопотання експерта слідчий обмежився лише повідомленням про те, що на дати їх не можливо, що свідчить про те, що слідчий фактично самоусунувся від здійснення повного, об'єктивного та неупередженого розслідування обставин ДТП та встановлення причин їх настання. У результаті цього, судовим експертом висновок за результатами експертизи було надано у двох варіантах, при цьому було констатовано про наявність порушень ПДР України як в діях автобуса ОСОБА_6 , так і в діях потерпілого ОСОБА_3 ;
7) додаткові судові інженерно-транспортні експертизи або комплексні судово-медичні та автотехнічні експертизи з проведенням натурного моделювання розташування мотоцикла та його водія і автобуса в момент зіткнення з метою усунення суперечностей між показами учасників ДТП, а також встановлення відповідності їх дій вимогам ПДР України до інших експертних установ не призначались, що також свідчить про неповното досудового розслідування.
Відтак, закриваючи справу, слідчим не було зазначено належних мотивів закриття провадження та висновків про відсутність у діях водія автобуса ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
В зв'язку з викладеним, представник скаржника просить постанову скасувати та направити матеріали кримінального провадження для проведення повного та об'єктивного розслідування.
В судове засідання представник скаржника не з'явився. На електронну пошту суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Слідчий СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП В Полтавській області ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про день час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 306 КПК України, неявка слідчого, прокурора не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги і матеріали кримінального провадження №12023170450000496, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадженні - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023170450000496 від 27 липня 2023 року вбачається, що підставою для закриття кримінального провадження є відсутність складу кримінального правопорушення. Проте у оскаржувані постанові навіть не зазначено у чий діях відсутній склад кримінального правопорушення.
Такі висновки слідчий суддя вважає передчасними, оскільки слідчим: не було долучено у електронному вигляді до матеріалів справи та надано експертам знімків місця ДТП; не було отримано відомостей щодо правомірності керування автобусом водієм ОСОБА_6 , наявності дозвільних документів перевізника тощо; не було допитано в якості свідків, про яких зазначав ОСОБА_3 ; не було проведено слідчого експерименту з ОСОБА_3 ; не було встановлено шляхом проведення відповідних слідчих дій додаткових вихідних даних, про які зазначалося у клопотанні експерта; не було вирішено питання про призначення додаткових або комплексних експертиз.
Сама оскаржувана постанова навіть не містить даних про те, у чий саме діях відсутній склад кримінального правопорушення.
Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні данні, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Враховуючи викладене вище, вирішуючи питання про закриття провадження, слідчий повинен вичерпати усі процесуальні можливості щодо проведення подальших слідчих (розшукових) дій з метою встановлення обставин правопорушення, а також щодо встановлення особи правопорушника.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема, коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосується цього провадження у сукупності.
Досудове розслідування повинно відповідати принципам повноти, всебічності і об'єктивності. Всебічність розслідування припускає ретельну перевірку всіх можливих по обставинах справи припущень про характер злочину і винних осіб. Повнота означає встановлення не тільки злочинного факту і винності визначеної особи в його здійсненні, але і всіх інших обставин, що входять у предмет і межі доведення в справі. Об'єктивність має прояв у неупередженості слідчого в дослідженні обставин справи і їхній оцінці, у його обов'язку пізнати ці обставини в точній відповідності з об'єктивною дійсністю.
Всебічність, повнота й об'єктивність розслідування, у сукупності, означають, що в ході досудового розслідування будь-якої кримінальної справи слідчий повинен ретельно перевіряти всі можливі загальні і часткові слідчі версії, по кожній з них досліджувати цілком всі істотні факти й обставини, виявляти й аналізувати по ним докази які викривають, так і докази, що виправдують, і при всьому цьому бути неупередженим, виходити тільки з інтересів встановлення об'єктивної істини.
З постанови про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023170450000496 від 27 липня 2023 року, за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України, вбачається, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження прийняте на підставі лише проведеної автотехнічної експертизи, висновок якої надано у двох варіантах - як про наявність порушень ПДР в діях водія автобуса, так і в діях водія мотоцикла.
Однак, висновок про відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення, як і обвинувачення особи у вчиненні певного кримінального правопорушення, не може ґрунтуватися лише на суперечливому висновку експертизи, не даючи оцінки іншим обставинам справи, а також не проводячи додаткові слідчі дії для встановлення істини у справі.
При розгляді даної скарги слідчий суддя звертає увагу на те, що при проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд, визначають обсяг перевірочних дій, достатніх, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Відповідно, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе після дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, що стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так вбачається, що слідчим під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12023170450000496, в порядку ст. 40 КПК України, не виконано у повному обсязі вимог названої статті, не вичерпано можливості отримання доказів по справі, не проведено належного досудового розслідування усіх обставин кримінального правопорушення.
Зокрема, у постанові про закриття кримінального провадження не наведено належних і достатніх мотивів ухвалення процесуального рішення про закриття кримінального провадження, не вказані достатні підстави для прийняття такого рішення та не наведені фактичні дані, які підтверджують обґрунтованість таких висновків органу досудового розслідування, що не може вказувати на повноту, всебічність та об'єктивність досудового слідства.
Відтак, у постанові не наведено достатніх обставин, за яких слід дійти висновку про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження та не зазначено чим вичерпані можливості отримання достатніх доказів.
Тобто, на думку слідчого судді, досудове розслідування по кримінальному провадженню проводилось неефективно.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова не відповідає ч. 5 ст. 110 КПК України, є передчасною, невмотивованою, доводи скарги про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження в цій частині є обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, а тому є підстави для скасування постанови.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2024 року задовольнити.
Постанову слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 30 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження №12023170450000496 від 27 липня 2023 року - скасувати.
Направити матеріали кримінального провадження №12023170450000496 від 27 липня 2023 року до СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя