Справа № 393/2/25
пров. 1-кп/393/55/25
13 березня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець, кримінальне провадження за №42023120040000066 від 05.06.2023р. по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Новгородка Кіровоградської області, працюючого на посаді спеціаліста І категорії відділу земельних відносин, охорони навколишнього середовища та агропромислового розвитку Новгородківської селищної ради, присвоєно 13 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування, одруженого, освіта середня-спеціальна, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, маючого професійно-технічну освіту, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до рішення Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області № 211 від 29.02.2000 зараховано спеціалістом ІІ категорії на посаду землевпорядника Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області та відповідно до розпорядження Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області № 150 від 30.12.2020 переведено на посаду спеціаліста І категорії відділу земельних відносин, охорони навколишнього середовища та агропромислового розвитку селищної ради, тобто, в розумінні ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» є посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зокрема є: додержання Конституції України та Законів України, інших нормативно правових актів, актів органів місцевого самоврядування, забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування, сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, недопущення дій чи бездіяльності які можуть зашкодити інтересам держави та місцевого самоврядування.
Відповідно до посадової інструкції від 01.09.2016 № 113 ОСОБА_3 перебуваючи на посаді спеціаліста ІІ категорії - землевпорядника Новгородківської селищної ради у відповідності зі ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» забезпечує виконання, як власних самоврядних повноважень так і делегованих повноважень органів виконавчої влади, функцій щодо врегулювання земельних відносин в межах територіальної громади.
Крім того, спеціаліст ІІ категорії - землевпорядник Новгородківської селищної ради: -застосовує норми чинного земельного законодавства та основні нормативно правові акти, що регулюють земельні відносини; - готує на розгляд сесій селищної ради пропозиції щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, викупу земельних ділянок для суспільних потреб територіальної громади, селища; - сприяє здійсненню селищною радою самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання власниками та землекористувачами усіх форм власності земельного та екологічного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання; - несе відповідальність згідно з законами України «Про місцеве самоврядування», «Про запобігання корупції» та іншими нормативно-правовими актами; - є посадовою особою місцевого самоврядування, призначається та звільняється з посади селищним головою відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Таким чином, ОСОБА_3 є службовою особою відповідно до ст.18 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, його посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень і у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50 Конституції України).
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України у вищевказаній редакції).
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у вищезазначеній редакції).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
З огляду на наведені положення, землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
Рішенням одинадцятої сесії Кіровоградської обласної ради №116 від 28.01.2000 створено ботанічний заказник місцевого значення «Волова балка», який включено до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області. Землевласником визначено Новгородківську селищну раду.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.02.2005 №67 затверджено Картку первинного обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України - Ботанічний заказник місцевого значення «Волова балка».
Саме з моменту створення та оголошення об'єкту природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення «Волова балка» він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення.
Як зазначалося вище, відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції).
Положеннями ст. 5 Закону України "Про екологічну мережу України" визначено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.
Отже, з урахуванням наведеного, території та об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заказники, до яких відноситься і ботанічний заказник місцевого значення "Волова балка", наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Згідно з ч. ч. 2, 4 статті 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання.
Одночасно, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент державної реєстрації земельних ділянок) визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній в редакції).
При цьому за приписами ч. ч. 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній в редакції зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до витягу з протоколу № 1 звітних зборів уповноважених членів КСП «Україна» Новгородківського району від 04.02.1999 «затверджено рішення правління від 23.01.1999 Протокол № 1 і видано 60,3 га землі на Воловій Балкі для створення заповідника».
Рішенням одинадцятої сесії Кіровоградської обласної ради від 28.01.2000 №116 створено ботанічний заказник місцевого значення «Волова балка», який включено до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області, землевласником визначено Новгородківську селищну раду. Охоронним зобов'язанням від 17.06.2008 збереження вказаної території природно-заповідного фонду покладено на Новгородківську селищну раду.
Згідно Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Волова балка», затвердженого начальником держуправління екологічної безпеки в Кіровоградській області 01.03.2000, заказник площею 60,3 га створено на землях належних Новгородківській селищній раді.
Розпорядженням голови Новгородківської районної державної адміністрації від 03.08.2010 №231-р затверджено технічну документацію із встановлення меж території ботанічного заказника місцевого значення «Волова балка» загальною площею 60,2992 га на території Новгородківської селищної ради.
З метою збереження об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення між Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації та Новгородківською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області укладено охоронне зобов'язання №3б 35-564 від 24.10.2022.
12.11.2019 на адресу Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, відповідно до резолюції голови Новгородківської селищної ради розглядати вказану заяву було доручено ОСОБА_3 .
Також, 12.11.2019 на адресу Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_7 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована за межами населеного пункту, відповідно до резолюції голови Новгородківської селищної ради розглядати вказану заяву було доручено ОСОБА_3 .
Крім того, 18.11.2019 на адресу Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_8 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, відповідно до резолюції голови Новгородківської селищної ради розглядати вказану заяву було доручено ОСОБА_3 .
В подальшому, в порушення вищевказаних норм законодавства, спеціаліст ІІ категорії - землевпорядник Новгородківської селищної ради ОСОБА_3 , будучи відповідно до ст. 18 КК України службовою особою, наділеною правом здійснювати самоврядний контроль та делеговані повноваження органів виконавчої влади, щодо врегулювання земельних відносин в межах територіальної громади за використанням та охороною земель, готувати на розгляд сесій пропозиції щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, викупу земельних ділянок для суспільних потреб територіальної громади, селища у випадках, передбачених Земельним кодексом України, у зв'язку із неналежним виконанням своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, не переконавшись, що вказані земельні ділянки перебувають в межах ботанічного заказника місцевого значення «Волова балка», 25.11.2019 в приміщенні Новгородківської селищної ради по вул. Криворізька, 13 смт. Новгородка Кропивницького району Кіровоградської області, точного місця та часу в ході досудового розслідування не встановлено, погодив проекти рішень Новгородківської селищної ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, технічних документацій із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам.
Після чого, відповідно до протоколу тридцять третьої сесії сьомого скликання Новгородківської селищної ради № 944 від 23.12.2019, ОСОБА_3 усвідомлюючи юридичну значимість погоджених документів та правові наслідки, які настають за результатами їх розгляду, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, будучи землевпорядником селищної ради, на сесії селищної ради інформував та підтвердив законність надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, технічних документацій із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам перед депутатами селищної ради, у наслідок чого, цього ж дня депутатами прийнято рішення № 944 від 23.12.2019, яким надано відповідні дозволи, та у подальшому, як наслідок рішення Новгородківської селищної ради №983 від 18.03.2020 затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_8 одну із земельних ділянок.
Таким чином, у межах ботанічного заказника місцевого значення «Волова балка» сформовано 3 земельні ділянки цільове призначення яких змінено з земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення ( 3523455100:02:001:5521 площею 2 га, 3523455100:02:001:0129 та 3523455100:02:001:0128 площею по 1 га кожна), одна з яких (3523455100:02:001:5521) передана у приватну власність.
Вищевказані дії призвели до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, віднесені до особливо цінних земель. Таким чином, створено умови для розпорядження земельними ділянками, які розташовані в межах об'єкта природно-заповідного фонду, в порядку, передбаченому для земель сільськогосподарського призначення. Використання земель природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб порушує режим заповідання та завдає непоправної шкоди об'єкту природно-заповідного фонду.
Згідно висновку експерта № 1775/24-27 від 02.10.2024 межі ботанічного заказника місцевого значення «Волова балка» накладаються із межами земельних ділянок з кадастровими номерами 3523455100:02:001:5521, 3523455100:02:001:0129 та 3523455100:02:001:0128.
Таким чином, внаслідок службової недбалості спеціаліста ІІ категорії - землевпорядника Новгородківської селищної ради ОСОБА_3 , який не переконавшись, що вказані вище земельні ділянки перебувають в межах ботанічного заказника місцевого значення «Волова балка», неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, здійснено протиправне погодження проектів рішень Новгородківської селищної ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність та проведено інформування і підтвердження законності надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність перед депутатами селищної ради, внаслідок чого вини вибули з земель природно-заповідного фонду, чим спричинено шкоду Новгородківській селищній раді на суму 11 373 874, 74 грн.
Таким чином, своїми протиправними діями, що виразилися у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 367 КК України.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений подав письмове клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього за ч.2 ст.367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Тому, суд невідкладно перейшов до розгляду клопотання.
Обвинуваченому судом було роз'яснено, що закриття кримінального провадження з зазначених вище підстав, не є закриттям з реабілітуючих обставин та роз'яснено право заперечувати проти закриття провадження та вимагати продовження судового розгляду в повному обсязі в загальному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі та просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Також, пояснив, що він розуміє в чому його обвинувачують, та усвідомлює своє звільнення від відповідальності не з реабілітуючих обставин і дає на це згоду. Крім цього пояснив, що його позиція є добровільною, жодного тиску на нього не вчиняється.
Захисник клопотання обвинуваченого підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не заперечував, оскільки дійсно строки притягнення до відповідальності минули і це право обвинуваченого.
Розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно із роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», закриття кримінальної справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, та за наявності визначених у законі правових підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Санкцією частини 2 статті 367 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Виходячи з фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 367 КК України мала місце 23.12.2019 року та на даний час пройшло більше п'яти років з дня вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Згідно п.3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
За змістом ст.ст. 44, 49 КК України за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує та відсутні підстави, передбачені ч.ч.3, 5 ст. 49 КК України.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Між тим, обвинувачений не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності із вказаних підстав, повністю підтримавши заявлене ним письмове клопотання. Йому роз'яснено, що закриття провадження у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, не є реабілітуючою обставиною.
Згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачений у розшуку не перебував, іншого кримінального правопорушення не вчиняв, перебіг строку давності не переривався.
Відповідно до правової позиці Верховного Суду в справі №566/554/16-к провадження №51-2110км19, відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 284, ч.3 ст. 285, ч.4 ст. 286, ч.3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності, незалежно від того визнає чи не визнає обвинувачений себе винним в інкримінованому злочині.
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про наявність всіх необхідних підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, задовольнивши клопотання обвинуваченого.
Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці, яке він обґрунтовує тим, що підстави для обрання вказаного запобіжного заходу обвинуваченого продовжують мати місце й надалі.
В судовому засіданні прокурор вказане клопотання просив залишити без розгляду, оскільки на сьогоднішній день його строк сплинув, а тому немає підстав для його продовження.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, розглянувши наявні матеріали, суд встановив наступне.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 07.01.2025 року задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 07.03.2025 року, з покладенням обов'язків передбачений ч.5 ст. 194 КПК України.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновків, що у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити, так як відповідно до ухвали Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 07.01.2025 року строк запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання ОСОБА_3 продовжено до 07.03.2025 року включно, тобто на день розгляду вказаного клопотання, його строк вже закінчився.
Щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Проте, стягнення процесуальних витрат при звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності нормами КПК України не передбачено.
З урахуванням викладеного, процесуальні витрати, пов'язанні з проведенням експертиз, що наявні по даному кримінальному провадженню слід віднести за рахунок держави. Наведене узгоджується із правовою позицією ОП Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 р. №203/241/17.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 176-179, 196, 199, 284-286, 288, 369-372, 392, 395 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження №42023120040000066 від 05.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 367 КК України на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України - закрити.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання строком на два місяці - відмовити.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз - віднести за рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1