Справа № 382/1983/24
Провадження 2/382/144/25
13 березня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Шевченко О. В
при секретарі судового засідання Чепіль А. А.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача Вак О. В.
представника відповідача Вусань Т. В.
представника третьої особи Третяк О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Яготин Київської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Вак Ольги Володимирівни, до Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», третя особа без самостійних вимог: Яготинська міська рада Київської області, про стягнення компенсації за невикористані відпустки, виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Вак Ольги Володимирівни, звернувся до Яготинського районного суду Київської області із позовом доКомунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора» про стягнення компенсації за невикористані відпустки, виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки. На обґрунтування своїх вимог зазначив, що з 01.06.2016 на підставі трудового контракту працював на посаді начальника підприємства комунального підприємства Яготинської міської рад «Яготинська житлово-експлуатаційна контора». З 25 вересня 2010 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження другої дитини ОСОБА_1 скористався правом на оплачувану відпустку при народженні дитини терміном 14 календарних днів. У відповідності до наказу № 01-408-ВП від 19 листопада 2021 року СП ТОВ «Нива Переяславщини», дружині позивача ОСОБА_6 надано безоплатну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, із 25 листопада 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до розпорядження міського голови № 217-к/тр від 27.07.2023, Яготинським міським головою прийнято рішення по розірванню раніше укладеного з позивачем трудового контракту та додаткової угоди до нього. На підставі цього розпорядження позивача звільнено з посади начальника Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», на якій останній безперервно працював із 01.06.2016 року. Згідно наказу підприємства
№ 49к/тр від 27.07.2023 ОСОБА_1 виплачена компенсація за невикористані дні відпустки у кількості 52 календарні дні, проте, позивачу не було нараховано, та відповідно не виплачувалася компенсація за невикористану додаткову відпустку працівникам, які мають дітей до 15 років, за відпрацьовані ним 2021, 2022, 2023 роки. Також, при звільненні, позивачу не було роз'яснено про державні гарантії в праві на таку відпустку та за належну компенсацію в разі звільнення, тому позивач був змушений звернутися до суду та просив стягнути із Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора» на його користь, компенсацію за дні невикористаної додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи за 2021, 2022, 2023 роки у розмірі 59 383 ( п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят три) гривні 70 копійок, а також стягнути з Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи за 2021, 2022, 2023 роки у розмірі 640 143 (шістсот сорок тисяч сто сорок три) гривні 38 копійок.
Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Вак Ольги Володимирівни, до Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», третя особа без самостійних вимог: Яготинська міська рада Київської області про стягнення компенсації за невикористані відпустки, виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено у справі судове засідання.
20.11.2024 від Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора» надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказала, що позивач прийнятий в порядку переведення на посаду начальника Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», відповідно до розпорядження Яготинської міської ради Київської області від 31.05.2016 № 61-к/тр «Про переведення ОСОБА_1 на іншу посаду» на наказу Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора» від 01.06.2016 № 138к з 01.06.2016 та звільнений із займаної посади відповідно до розпорядження Яготинської міської ради Київської області від 27.07.2023 № 217-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора» та наказу Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора» від 27.07.2023 № 49к/тр. Разом з тим, вказано, що роботодавцеві має бути наданий будь-який належним чином оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що другому із батьків дітей не надавалася додаткова відпустка, проте позивач не надав конфіденційну інформацію про зайнятість своєї дружини, у тому числі про перебування її у іншому виді відпустки, і не звернувся на протязі: з 18.09.2021 (дати народження ОСОБА_5 - сина позивача) по ІНФОРМАЦІЯ_4 (дата звільнення позивача із займаної посади начальника Яготинської ЖЕК) із заявою про надання йому додаткової відпустки батькові на дітей віком до 15 років. Враховуючи вищевикладене, просила відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі та застосувати позовну давність при розгляді даної справи.
21.11.2024 до суду через систему «Електронний суд» третя особа без самостійних вимог Яготинська міська рада Київської області надіслала до суду письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступним. Рішенням Яготинської міської ради від 27.07.2023 № 4475-50-VIII «Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора». До моменту звільнення ОСОБА_1 , як керівник Яготинської ЖЕК, у межах своєї компетенції мав право видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства. Абзацом третім пунктом 3.4 трудового контракту між ОСОБА_1 та КП «Яготинська ЖЕК» визначено, що керівник визначає час і порядок використання своєї щорічної відпустки за погодженням з міським головою. Згодою щодо умов контракту від підприємства є особистий підпис начальника КП «Яготинська ЖЕК», змін до контракту щодо умов надання додаткової відпустки керівнику КП «Яготинська ЖЕК» не подавалися і як наслідок не вносилися до контракту. Позивач ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника КП «Яготинська ЖЕК» підготував та підписав наказ начальника № 49 к/тр «Про припинення трудового договору (контракту)» від 27.07.2023 та шляхом проставлення особистого підпису 27.07.2023 ознайомився з його змістом. На момент звільнення позивача з посади, не виникало спору що розміру сум, належних останньому при звільнені, а також зазначені виплати позивачеві не нараховувались, оскільки ОСОБА_1 за ними не звертався до роботодавця.
04.12.2024 на адресу Яготинського районного суду Київської області надійшла заява від Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», відповідно до якої відповідач просив визнати письмові пояснення Яготинської міської ради Київської області, як третьої особи по справі, обґрунтованими, застосувати позовну давність при розгляді справи, а також відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволені його позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Вак О. В., надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Наполягали на задоволенні позовних вимог, оскільки позивач мав право на додаткову відпустку і не використав її. Також не заперечували щодо проведення розрахунку за позовом без суми, виплаченої ОСОБА_1 матеріальної допомоги.
Представник відповідача Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала позиції викладені у відзиві, просила відмовити позивачу в повному обсязі із застосуванням строків позовної давності. Крім того представник відповідача - Вусань Т. В., посилаючись на презумпцію знання законодавства, наполягала на обов'язку саме позивача надати роботодавцю заяву про додаткову відпустку і докази, щодо неотримання його дружиною такої відпустки.
Представник третьої особи без самостійних вимог Яготинської міської ради Київської області у судовому засіданні підтримала позиції викладені у поясненнях і просила відмовити позивачу в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази, відповідно до вимог ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, встановив наступні обставини справи і відповідні правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.09.2010 вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано 25.09.2010.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.2021 вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 01.06.2016 прийнятий на посаду начальника Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», 31.08.2018 назва посади змінена на начальника підприємства.
Із копії наказу про припинення трудового договору (контракту) вбачається, що 27.07.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника підприємства за власним бажанням, ст. 39 КЗпП України з оплатою компенсації за невикористану відпустку - 52 календарні дні.
Згідно Розпорядження № 217-к/тр від 27.07.2023 вбачається що ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора».
Відповідно до наказу СП ТОВ «Нива Переяславщини» № 01-408-ВП від 19.11.2021 вбачається, що ОСОБА_6 надана відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25 листопада 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії довідки СП ТОВ «Нива Переяславщини» № 01-1956/08-02 від 04.10.2024 вбачається, що ОСОБА_7 , відповідно до статей 18, 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР з 25.11.2021 по 18.09.2024 знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Із копії відповіді СП ТОВ «Нива Переяславщини» № 01-2106/09-02 від 29.10.2024 вбачається, що ОСОБА_7 додаткову відпустку працівникам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років за 2021, 2022, 2023 роки не використовувала та з 25.11.2021 по 18.09.2024 перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною 1 статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про відпустки" (у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин), установлюються такі види відпусток: щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); творча відпустка (стаття 16 цього Закону); відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); відпустка при народженні дитини (стаття 19-1 цього Закону); відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток.
09.05.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною" N 1401-IX від 15.04.2021, яким внесено зміни до частини першої статті 19 Закону України "Про відпустки" та статті 182-1 КЗпП України, зокрема, слова "Жінці, яка працює і має" замінено словами "Одному з батьків, які мають".
Таким чином, з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною" N 1401-IX від 15.04.2021, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відпустки", яка кореспондує ч. 1 ст. 182-1 КЗпП України, одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями трудового законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора» на користь позивача ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку працівникам, що мають двох і більше дітей віком до 15 років, у розмірі 59383,70 грн, оскільки судом встановлено, що станом на день подачі позивачем заяви про звільнення - 14.07.2023 та станом на день звільнення позивача з роботи - 27.07.2023, позивачем відповідно до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною" N 1401-IX від 15.04.2021, не надано роботодавцеві підтвердження того, що матері його дітей, за 2021-2023 роки не надавалась соціальна відпустка на дітей чи її компенсація. Вказані обставини не спростовані позивачем. Крім того зважаючи, що відсутні підстави для стягнення компенсації за невикористану відпустку, не підлягають задоволенню і вимоги щодо виплати середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення рішення суду, компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи за 2021, 2022, 2023 роки у розмірі 640143,38 грн.
Згідно з листом Міністерства економіки України від 09.12.2021 № 4712-06/57931-07, якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні таких відпусток (стаття 24 Закону № 504). При цьому, з огляду на норми статті 19 Закону № 504, що набрали чинності з 09.05.2021, така грошова компенсація, з цієї дати, виплачується у разі підтвердження, що інший з батьків не скористався правом на додаткову соціальну відпустку та не отримав компенсацію за відповідний період. Законодавством не визначено конкретного переліку документів, що підтверджують, що один з батьків не скористався правом на додаткову соціальну відпустку та не отримав компенсацію за неї в поточному році. Тому роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дітей така соціальна відпустка не надавалася, компенсація за неї не виплачувалася.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною"
N 1401-IX від 15.04.2021, який набрав чинності 09.05.2021, надано рівні права одного із батьків (матері чи батькові) двох або більше дітей віком до 15 років на отримання щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, тому позивачем під час звільнення з роботи задля отримання компенсації за невикористаний вид відпустки необхідно надати роботодавцеві підтвердження того, що другому з батьків (матері дітей) за 2021-2023 роки не надавалась соціальна відпустка на дітей чи її компенсація.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.12.2020 у справі № 520/2226/19 у подібних правовідносинах, у роботодавця не виникає обов'язок виплати компенсації за невикористану відпустку у тому разі, якщо працівник належним чином не повідомив про наявність підстав для надання такої відпустки. Обов'язок оформлення таких документів лягає на працівника, а не на роботодавця.
У частині вимоги представника відповідача та представника третьої особи без самостійних вимог щодо застосування строку позовної давності до вимог про стягнення належних виплат, то статтею 233 КЗпП України, передбачено строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів.
Так, у частині першій зазначеної статті зазначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду втримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Разом з тим, у частині другій цієї статті зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, необхідно дійти висновку про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком (постанова Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі
№ 6-1395цс16).
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, позивач при поданні позовної заяви звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 83, 116, 117 КЗпП, Законом України «Про відпустки», суд
У позові ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Вак Ольги Володимирівни, до Комунального підприємства Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», третя особа без самостійних вимог: Яготинська міська рада Київської області, про стягнення компенсації за невикористані відпустки, виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін:
- ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- Комунальне підприємство Яготинської міської ради «Яготинська житлово-експлуатаційна контора», код ЄДРПОУ 05447970, адреса реєстрації: вул. Шевченка, 204, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область;
- Яготинська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 05408823, адреса реєстрації: вул. Незалежності, 110, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область.
Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2025.
Суддя Олена ШЕВЧЕНКО