Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2613/24
Провадження № 1-кп/376/133/2025
"27" лютого 2025 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області кримінальне провадження № 120 241 162 60 000 148 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сквира Київської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодружений, працює трактористом в ТОВ «Окін Фесіліті», раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
В кінці грудня 2018 року у ОСОБА_4 , виник прямий умисел, спрямований на підроблення посвідчення тракториста-машиніста виданого на його ім'я ГУ Держспоживслужби в Київській області 24.12.2018 з дозволом на право керування машинами категорій А-1, А-2, В-1, В-2, В-3, Е-1, Е-2, з метою подальшого його використання за цільовим призначенням.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення посвідчення тракториста-машиніста, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , через мережу інтернет замовив пустий бланк посвідчення тракториста-машиніста. В подальшому ОСОБА_4 за допомогою струйного принтера вніс свої анкетні дані, печатку ГУ Держспоживслужби в Київській області та категорії А-1, А-2, В-1, В-2, В-3, Е-1,Е-2.
Відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/111-24/43447 - ДД від 30.07.2024 року бланк посвідчення тракториста-машиніста Серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - не відповідає за способом друку та спеціальним елементам захисту аналогічним бланкам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Зображення та друковані тексти з лицьового та зворотного боку бланка посвідчення тракториста-машиніста Серії НОМЕР_1 , що видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - нанесено за допомогою знакодрукуючого пристрою струменевим способом друку.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки є всі законні підстави застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 49 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому діяннях визнав в повному обсязі при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує, щиро кається у вчиненому та просив задовольнити клопотання прокурора та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності .
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У ч. 2 ст. 285 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яка надає права, з метою використання його підроблювачем, яке відбулося в грудня 2018 року.
Частиною 2 ст. 12 КК України передбачено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України віднесено до кримінального проступку та санкцією цієї статті передбачено покарання у виді обмеження волі
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, а саме три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Зі змісту ст.ст. 284, 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченої особи від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченої особи на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 30 липня 2024 року накладено арешт на вилучене 26.07.2024 року в ході огляду місця події посвідчення тракториста - машиніста Серія АС № 03 02 16 на ім'я ОСОБА_4 з метою збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення. Також заборонено розпоряджатися будь - яким чином вказаним майном (а. п. 38 - 40).
У зв'язку з тим, що розгляд справи закінчується ухваленням рішення про закриття провадження суд вважає за необхідне вирішити питання арешту майна, а саме на підставі вимог ст. 174 КПК України шляхом його скасування.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженню підлягають вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (висновок Об'єднаної палати Верховного суду у Постанові від 12.09.2022 року у справі № 203/241/17).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 288 КПК України ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 49, 358 КК України, ст. ст. 174,284,285, 286,288, 369 - 372, 392,393,395, 532 КПК України, суд
Ухвалив:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 358 КК Українина підставі вимог ст. 49 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120 12024 1162 6000 0148 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 358 КК України- закрити.
Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі вимог ст. 49 КК України.
Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 30 липня 2024 року на вилучене 26.07.2024 року в ході огляду місця події посвідчення тракториста - машиніста Серія АС № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 .
Речові докази:
Пластикову посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , що міститься в спеціальному пакеті №CRI 1197112, яке зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 532 КПК України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1