Справа № 372/6840/24
Провадження № 2-597/25
заочне
14 березня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту № 480521-КС-001 від 14.11.2023 року у розмірі 17559,69 грн.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що сторонами в електронній формі було укладено Договір про надання кредиту, згідно з яким відповідач як позичальник отримав кредит у розмірі 10000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов'язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів. Також 02.04.2024 року між ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору 480521-КС-001. Відповідно до умов Додаткової угоди відповідачці надано кредит у розмірі 11000,00 грн.
Відповідачка порушила умови вказаного договору та додаткової угоди, в результаті чого виникла заборгованість за Договором в загальній сумі 17559,69 грн, що складається з: 14421,17 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 2826,42 грн - сума прострочених платежів по процентах; 312,10 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач не повідомив причини неявки, відзиву на позов не подав.
Повістки направлені відповідачу повернуті у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, направлялася повістка рекомендованою кореспонденцією за місцем реєстрації відповідача.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач, враховуючи положення статей 128, 130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 14.11.2023 року між з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №480521-КС-001 про надання кредиту в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора.
Частиною ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» задекларовано термін «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором», де Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Комбінацію літер та цифр, що розташовуються в нижньому правому кутку договору являє собою електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Суд вважає, що укладення Договору в електронній формі між сторонами підтверджується Візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 та комбінацію літер та цифр, що розташовані в нижньому правому кутку Договору та являють собою електронний підпис відповідача. Отже Договір був укладений в електронній формі, а кожний примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом, є оригіналом такого документа.
Відповідно до Договору, кредитодавець (позивач) надає позичальникові кредит у розмірі 10000 гривень 00 копійок строком на 24 тижні, строк дії договору на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,15288411 % в день (фіксована ставка). Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
Відповідно до п. 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Верховний Суд в Постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
02.04.2024 року між ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №480521-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» надає Позичальника додатково кредит у сумі 11000,00 грн.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором №480521-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №480521-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором 480521-КС-001 на загальну суму 24972,25 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, в останньої станом на 26.11.2024 року утворилась заборгованість за Договором №480521-КС-001 про надання кредиту у розмірі 17559,69 грн, що складається з: 14421,17 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 2826,42 грн - сума прострочених платежів по процентах; 312,10 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч.1 ст.1., ч.1 та 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Кредитний договір, укладений між сторонами ( та Додаткова угода 1) та платіжні документи про видачу та часткове погашення кредиту є первинними документами - оскільки в повній мірі відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ідентичним за змістом пунктам 2.1., 2.2. та 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text).
Як вбачається, Розрахунок заборгованості за Кредитним договором, був складений Позивачем саме на підставі первинних документів.
Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, окрім обставин оформлення первинних документів, підлягають дослідженню також наявність або відсутність реального руху такого товару чи коштів (в даному випадку перерахування суми кредиту Відповідачу та сплата останнім грошових сум на користь Позивача в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором), а навіть у разі виявлення будь-_яких дефектів первинних документів, Позивач має можливість надавати й інші докази щодо укладення та подальшого виконання сторонами умов Кредитного договору на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог.
Зазначена позиція також знайшла своє відображення в Постановах Верховного Суду від 29.11.2019р. по справі № 914/2267/18 та від 04.11.2019р. по справі № 905/49/15.
В пункті 5.1. Правил, обов'язкових для обох сторін Кредитного договору, зазначається, що: обчислення строку користування Кредитом та нарахування Процентів за користування Кредитом за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом з урахуванням умов Договору; проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Кредитного договору про надання кредиту (включно).
Як вбачається із змісту Розрахунку, наданого Позивачем до суду, він повністю відповідає всім вищезазначеним умовам, а саме: в ньому відображуються всі факти видачі суми Кредиту із зазначенням дат і сум платежів; належним чином відображений факти нарахування процентів Позивачем, які здійснювались Позивачем: щоденно та виключно протягом строку користування кредитом, визначеним в пункті 1 Кредитного договору, за щоденною фіксованою процентною ставкою, зазначеною в пункті 1 Кредитного договору; за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом, але лише протягом строку користування ним та до закінчення дії Кредитного договору (до 14.02.2022р.); лише на залишок неповернутої суми Кредиту; в) в ньому відображуються всі факти виконання Відповідачем його грошових зобов'язань за Кредитним договором із зазначенням дат та сум платежів.
Крім того, всі суми та дати платежів, відображені в Розрахунку, повністю узгоджуються з іншими доказами, які були надані Позивачем до суду в якості обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З досліджених матеріалів справи з'ясовано, що відповідач свої зобов'язання за укладеним Договором належним чином не виконав, щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів не здійснював.
Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки відповідач відзиву на позов не надав, належними доказами не спростував доводи позивача, контррозрахунку до суду не надав, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 480521-КС-002 про надання кредиту від 14.11.2023 року, що становить 17559,69 грн, яка складається з: - 14421,17 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 2826,42 грн - сума прострочених платежів по процентах; 312,10 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Г.В.Висоцька