14.03.2025 Єдиний унікальний № 372/5017/24 провадження № 2/371/282/25
14 березня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 372/5017/24
Провадження № 2/371/282/25
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л.О.,
з секретарем судових засідань Харченко І.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітніх дітей, посилаючись на ті обставини, що з 2016 року проживала однією сім'єю з відповідачем як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них народились син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На цей час відносини з відповдачем припинені, вони не проживають однією сім?єю. Відповідач самоусунувся від виховання дітей, не допомагає у забезпеченні необхідних умов для життя та виховання дітей, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, ухиляється від покладеного на нього обов?язку з утримання дітей. Діти перебувають на її утриманні.
Оскільки їй не вдалося домовитися із відповідачем про добровілну сплату аліментів, просила стягнути з нього у судовому порядку аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви і до моменту досягнення дітьми повноліття.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 20 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
20 лютого 2025 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками за адресою зареєстрованого в установленому порядку місця проживання.
11 березня 2025 року до суду повернуто конверт із вкладенням. Згідно даних офіційного сайту АТ «Укрпошта» причиною повернення відправлення вказано відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи
Суд встановив такі фактичні обставини.
Сторони є батьками малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Такі обставини підтверджуються даними свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , виданих повторно 22 квітня 2022 року Лановецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) (а.с. 6,7).
Діти перебувають на утриманні матері, з якою фактично проживають за адресою: квартира під номером АДРЕСА_1 .
Такі обставини підтверджуються даними акту, складеного 23 січня 2025 року депутатом Лановецької міської ради у присутності свідків, якими є особи, що проживають по сусідству з позивачем у будинку під номером АДРЕСА_2 (а.с. 28).
Мотиви суду та застосовані норми права
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Моральне виховання та матеріальне утримання дітей є одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає з усталених моральних принципів суспільства й чинного законодавства. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
На підставі положень статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання обов'язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними. При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку.
Згоди щодо утримання дітей сторонами не досягнуто.
Оскільки обов'язки по утриманню дітей батьки несуть спільно, згоди щодо розміру аліментів на утримання дітей сторонами не досягнуто, з відповідача аліменти підлягають стягненню в судовому порядку.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною 1 статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 3 статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За правилами статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Вказані норми матеріального права встановлюють обов'язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення повноліття з урахуванням істотних обставин, що можуть впливати на розмір такого утримання, і це повинно бути доведено сторонами спору належними та допустимими доказами.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує що відповідач не оспорював тієї обставини, що діти проживають з позивачем, обставин, передбачених статтею 182 Сімейного кодексу України, які мають істотне значення та повинні братися судом до уваги при визначенні розміру аліментів, відповідач не вказав. Тому стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є можливим та не порушує інтереси сторін і дітей.
Висновки за результатами розгляду
На підставі статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що обставини, які можуть бути підставою для задоволення позову в частині визначення розміру аліментів, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
З огляду на правила статті 80 Сімейного кодексу України, щодо рівного обов'язку кожного з батьків по забезпеченню дітям необхідного матеріального утримання з урахуванням інтересів та потреб саме дітей, суд дійшов висновку про те, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до їх повноліття.
На підставі частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Оскільки позивач звернулася до суду з позовною заявою 13 вересня 2024 року, аліменти підлягають стягненню з вказаної дати.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення в частині стягнення аліментів з відповідача в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментівзадовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно і до їх повноліття.
Аліменти стягувати з 13 вересня 2024 року.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, в межах суми платежу за один місяць у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, за період з 13 вересня 20224 року до 13 жовтня 2024 року, підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 14 березня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_4 .
Суддя Л.О. Капшук