Справа № 368/2016/24
2/368/348/25
Рішення
Іменем України
"13" березня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участі секретаря Назаренко А.І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
позивач просить суд визначити - ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду, обґрунтовуючи позов наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_4 , яка на момент смерті проживала у власному будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
18.12.2006 року ОСОБА_4 склала заповіт на випадок своєї смерті, відповідно до якого свою земельну ділянку, яка належала їй згідно державного акту ЯГ № 233637, заповіла своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Однак, на день смерті ОСОБА_4 проживала у власному будинку АДРЕСА_1 , який до заповіту не включила.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
Таким чином, відповідно до ст.. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом на інше майно, не зазначене в заповіті померлої ОСОБА_4 є її діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Отже, бажаючи прийняти спадщину після померлої матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , він повинен був до 20 січня 2018 року звернутися до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини.
Про це він дізнався, коли його сестра ОСОБА_2 приїхала у грудні 2024 року із Португалії, яка з часу смерті матері просила без неї не йти до нотаріуса. Але, вона відразу у грудні 2024 року звернулася до приватного нотаріуса, де оформила заяву, в якій заявила, що не заперечує, щоб свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 на будь-яке належне їй майно спадкоємцю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто йому, а також оформила довіреність, якою надала йому право представляти її інтереси в різних установах та організаціях, в різних справах, в тому числі по оформленню спадкових справ. Після цього він з братом 17.12.2024 року також звернулася до того ж самого приватного нотаріуса по питанню оформлення спадкових прав на майно померлої їхньої мами ОСОБА_4 . Нотаріус, того ж дня його брату завірила заяву в якій він не заперечує, щоб свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 на будь-яке належне їй майно видали спадкоємцю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто йому. А йому нотаріус надала письмове роз'яснення щодо оформлення спадщини № 324 01-16 від 17.12.2024 року, в якому нотаріус повідомила: якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він згідно зі ст.. 1272 Цивільного кодексу України вважається таким, що її не прийняв.
Отже він пропустив строк на прийняття спадщини. Крім того, нотаріус роз'яснила, що він має право звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини згідно з ч. 3 ст.. 1272 Цивільного кодексу України.
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.
Відповідно до частини першої ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:
•тривала хвороба спадкоємця;
•перебування спадкоємця тривалий час за межами України
•відбування покарання в місцях позбавлення волі;
•необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
•велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
•складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
•перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
•тощо.
Отже, його причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері є його необізнаність щодо моїх прав спадкоємця , також значна для нього відстань між місцем його постійного проживання (спадкоємця) і місцем знаходження спадкового майна, оскільки він є людиною похилого віку, ветераном війни-учасником бойових дій. І він вважає їх поважними.
Враховуючи вищевикладене, він вирішив скористатися своїм правом і звернутися до суду з даним позовом про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини після померлої мами ОСОБА_4 ..
Крім того, постало питання визначення відповідача у даному позові. Відповідь на це міститься у правовому висновку, викладеному зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61 -28938св18). який маг такий зміст: Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність. Позовні вимоги позивача визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги позивача визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Суд, вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка на момент смерті проживала у будинку АДРЕСА_1 .
18.12.2006 року ОСОБА_4 склала заповіт на випадок своєї смерті, відповідно до якого свою земельну ділянку, яка належала їй згідно державного акту ЯГ № 233637, заповіла своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 подала заяву, нотаріально завірену, згідно якої стверджує, що не буде звертатися до будь-яких правоохоронних та судових органів щодо відновлення строку для прийняття спадщини після смерті її матері, ОСОБА_4 , та не буде оскаржувати видачу свідоцтв про право на спадщину на будь-яке майно, що належало померлому, а також стверджує в присутності нотаріуса, що в дієздатності не обмежена, під опікою та піклуванням не перебуває, не знаходиться у алкогольному, токсичному, наркотичному стані.
Відповідач ОСОБА_3 подав заяву, нотаріально завірену, згідно якої стверджує, що не буду звертатися до будь-яких правоохоронних та судових органів щодо відновлення строку для прийняття спадщини після смерті його матері, ОСОБА_4 , та не буде оскаржувати видачу свідоцтв про право на спадщину на будь-яке майно, що належало померлій, а також стверджує в присутності нотаріуса, що в дієздатності не обмежений, під опікою та піклуванням не перебуває, не знаходиться у алкогольному, токсичному, наркотичному стані.
Отже, позивач є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за заповітом.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
За таких обставин заявлені причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатися поважними та такими, що пов'язані із об'єктивними, непереборними, істотними труднощами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), від 04 листопада 2015 року (справа №6-148цс15).
Відповідно до п.п. 2, 6 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.
Суд оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням обставин справи, приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
З врахуванням конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про визнання даних обставин пропуску строку поважними, а тому позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.03.2025 р.
Суддя І.І. Шевченко