Справа № 368/2014/24
Провадження № 2/368/347/25
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"13" березня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Назаренко А.І.
та представника позивача Сидюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в режимі відео конференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представник позивача Будьонний Віталій Сергійович, до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» про скасування рішень державного реєстратора про погашення записів про іпотеку № 7690429, № 7691127 у Державному реєстрі іпотек, скасування рішень державного реєстратора про погашення записів про обтяжень № 7690975, № 7691331 в Єдиному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна, -
представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича про державну реєстрацію погашення запису про обтяження № 7690429, тип обтяження: іпотека, об'єкт обтяження: домоволодіння, загальною площею 267,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича про державну реєстрацію погашення запису про обтяження № 7691127, тип обтяження: іпотека, об'єкт обтяження: земельна ділянка, загальною площею 0,21 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 3222285801:01:325:0001; визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича про державну реєстрацію погашення запису про обтяження № 7690975, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження: домоволодіння, загальною площею 267,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича про державну реєстрацію погашення запису про обтяження № 7691331, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження: земельна ділянка, загальною площею 0,21 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222285801:01:325:0001, обґрунтовуючи позов наступним.
05.08.2008 ОСОБА_1 та Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК» уклали кредитний договір №K2S4GA0000000759, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 893 825,00 грн. строком до 05.08.2028, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
05.08.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ЗАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 6337, відповідно до умов якого відповідачці надано в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 264,40 кв.м., житловою площею 159,40 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,21 га, на якій розташований предмет іпотеки. Підтверджується копією договору іпотеки, оригінал якого наявний у позивача.
05.08.2008 до Державного реєстру іпотек приватним нотаріусом Мойсеєнко Т.О. на підставі договору іпотеки від 05.08.2008 зареєстрованому в реєстрі за № 6337 внесено запис про обтяження №7690429 (тип обтяження: іпотека) на домоволодіння, загальною площею 267,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис про обтяження №7691127 (тип обтяження: іпотека) на земельну ділянку, загальною площею 0,21 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222285801:01:325:0001.
05.08.2008 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Мойсеєнко Т.О. на підставі договору іпотеки від 05.08.2008 зареєстрованому в реєстрі за № 6337 внесено запис про обтяження №7690975 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно) на домоволодіння, загальною площею 267,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис про обтяження №7691331 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно) на земельну ділянку, загальною площею 0,21 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 3222285801:01:325:0001. 20.09.2024 представником АТ КБ “Приватбанк» було отримано інформацію з Державного реєстру іпотек та встановлено, що 10.10.2018 записи про іпотеку № 7690429 (домоволодіння), № 7691127 (земельна ділянка) в Державному реєстрі іпотек погашено на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 10.10.2018 на підставі рішення суду були погашені обтяження № 7690975 на домоволодіння та обтяження № 7691331 на земельну ділянку.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відомості щодо погашення вищевказаних записів були внесені до реєстру ОСОБА_2 , Комунальне підприємство "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу". Підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
До отримання інформації з державних реєстрів позивач не був обізнаний щодо виключення записів про обтяження з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Крім того, на день подання цієї позовної заяви у АТ КБ “Приватбанк» відсутня інформація щодо судових рішень, на підставі яких могли бути погашені записи про обтяження №7690429, №7691127 у Державному реєстрі іпотек, та записи №7690975, №7691331 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
При цьому, відповідно до розрахунку заборгованості та виписок по рахункам обліку заборгованості, станом на 04.12.2024 заборгованість відповідачки за кредитним договором № K2S4GA0000000759 від 05.08.2008 становить 4 019 050,37 грн., з яких - 729 596,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 460 209,82 грн. - заборгованість за процентами, 464 771,86 грн. - заборгованість з комісії, 364 472,07 грн. - заборгованість з пені. Підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитним договором та копіями виписок по рахункам обліку заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема. з договорів та правочинів (ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Перелічені у ст. 17 Закону України “Про іпотеку» підстави для припинення укладеного між банком та відповідачкою договору іпотеки були відсутні, однак державним реєстратором за незрозумілих обставин до Державних реєстрів були внесені записи про “погашення» іпотеки. Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції від 29.01.2006, що була чинна на момент укладання договору іпотеки (05.08.2008) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції від 29.01.2006, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 15.11.2024 загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи.
Викладені у цій позовній заяві фактичні обставини підтверджують, що 05.08.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № K2S4GA0000000759 від 05.08.2008, між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 6337.
Враховуючи вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України “Про іпотеку» 05.08.2008 до Державного реєстру іпотек приватним нотаріусом Мойсеєнко Т. О. на підставі договору іпотеки від 05.08.2008 зареєстрованому в реєстрі за № 6337 внесено запис про обтяження №7690429 (тип обтяження: іпотека) на домоволодіння,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис про обтяження №7691127 (тип обтяження: іпотека) на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222285801:01:325:0001.
Крім того, 05.08.2008 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Мойсеєнко Т. О. на підставі договору іпотеки від 05.08.2008 зареєстрованому в реєстрі за № 6337 внесено запис про обтяження № 7690975 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно) на домоволодіння, а також запис про обтяження №7691331 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно) на земельну ділянку. Однак, 10.10.2018 записи про іпотеку № 7690429 (домоволодіння), № 7691127 (земельна ділянка) в Державному реєстрі іпотек були погашені на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 10.10.2018 на підставі рішення суду були погашені обтяження № 7690975 на домоволодіння та обтяження № 7691331 на земельну ділянку. Представником АТ КБ “Приватбанк» встановлено, що згідно даних розміщених на офіційному веб-сайті “Судова влада» за адресою https://court.gov.ua/ будь-які судові рішення, на підставі яких могли бути зняті заборони на відчуження предмету іпотеки, не ухвалювались, також судами не розглядались цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до Банку про визнання недійсним договору іпотеки (скріншот інформації з сайту “Судова влада» додається).
Разом з тим, у разі відсутності чинного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна виключені записи про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі рішення суду, яке не існує. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.
Зазначений висновок узгоджується і з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 640/3775/16-ц, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо погашення вищевказаних записів були внесені до реєстру ОСОБА_2 , Комунальне підприємство "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу".
У 2019 році на веб-сайті “Наші гроші», що розміщений за посиланням https://nashigroshi.org/ були опубліковані статті, що стосуються сумнівної дільності вказаного комунального підприємства та його керівника - ОСОБА_2 . Так, автор статей ОСОБА_3 стверджує, що джерела «Наших грошей» у правоохоронних структурах вказують що, частину реєстраційних дій ОСОБА_4 здійснював, фізично перебуваючи на непідконтрольній Україні території. Судовий реєстр містить низку сумнівних реєстраційних дій ОСОБА_4 та його підлеглого реєстратора - Олександра Прошкіна. ОСОБА_5 , який також, значиться реєстратором комунального підприємства “Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу», 28 грудня 2018 перетнув український кордон і в Україну більше не повертався, проте з його ключа за час відсутності здійснено низку реєстраційних дій. Слідчі з'ясували, що ключів ОСОБА_6 є кілька і вони працюють з різних місць. В одному з цих місць 24 червня 2019 року провели обшук, і виявили флешку-ключ до реєстрів Олександра Прошкіна, 7 інших ключів реєстраторів, комп'ютер, з ip-адреси якого відбувалися несанкціоновані входи до реєстрів через ключ Прошкіна (вказані статті наявні у додатках до позовної заяви).
З Єдиного державного реєстру судових рішень також вбачається, що державним реєстратором КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Мутайламовим Ш.А. неодноразово порушувались вимоги законодавства під час проведення реєстраційних дій.
Зокрема, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у Постанові від 01.03.2021 у справі № 910/11760/20 погодилась з висновком суду першої інстанції, що державним реєстратором КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Мутайламовим Ш.А. в день державної реєстрації рішення учасників ТОВ Укрінформсервіс про припинення (запис №10701100021001536 від 21.06.2019) в порушення вимог законодавства, було проведено державну реєстрацію припинення ТОВ Укрінформсервіс (запис №10701110022001536 від 21.06.2019), без дотримання строків, без проведення відповідних перевірок контролюючими органами, без отримання відповідних документів.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.09.2020 у справі № 910/233/20 було встановлено, що 09.10.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича № 43416064 про державну реєстрацію прав на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:78:243:0117 було внесено запис №28299042 про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК "Базис-Альянс", підставою виникнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 28.09.2018.
На виконання вимог суду Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано матеріали реєстраційних справ на земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:78:243:0117.
Однак, рішення Київської міської ради про відчуження з комунальної власності на користь Відповідача 3 чи інших осіб земельної ділянки з кадастровим номером № 8000000000:78:243:0117, що знаходиться за адресою: хутір Микільський, 17 км Мінського проспекту, літ. О в Оболонському районі міста Києва, матеріали реєстраційних справ не містять. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказане вище рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку було прийнято з порушенням приписів чинного законодавства, що призвело до порушення майнових прав територіальної громади міста Києва як суб'єкта права комунальної власності.
Враховуючи вищевикладене існують підстави вважати, що маючи заборгованість за укладеним з АТ КБ “Приватбанк» кредитним договором та бажаючи уникнути звернення стягнення на предмет іпотеки, Відповідачка звернулася до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича, яким протиправно, за відсутності відповідного судового рішення та будь-яких інших законних підстав були погашені записи про іпотеку №7690429 (домоволодіння), №7691127 (земельна ділянка) в Державному реєстрі іпотек та обтяження № 7690975 на домоволодіння, обтяження № 7691331 на земельну ділянку в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Позивач звертався з адвокатським запитом №80805DNH0S234 від 09.10.2024 до Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" з проханням надати надати скан-копії документів на підставі яких Комунальним підприємством "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" 10.10.2018 були погашені записи про обтяження №7690429, №7691127 у Державному реєстрі іпотек, та записи № 7690975, № 7691331 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Однак, на день подання позовної заяви жодної відповіді не отримано (копія адвокатського запиту наявна у додатках до позовної заяви).
Також, у відповідь на адвокатський запит від 11.10.2024 №80805DNH0S234 про надання скан-копії документів на підставі яких Комунальним підприємством "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" були прийняті оскаржувані рішення Міністерство юстиції України повідомило, що Міністерство юстиції України не є суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ (копія адвокатського запиту та копія відповіді на запит наявні у додатках до позовної заяви).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За таких обставин, скасування рішень державного реєстратора про погашення записів про іпотеку №7690429, №7691127 у Державному реєстрі іпотек, скасування рішень державного реєстратора про погашення записів про обтяження №7690975, №7691331 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є належним та ефективним способом захисту Позивача. Застосування вказаного способу захисту призведе до поновлення прав Банку як іпотекодержателя, а також дозволить задовольнити вимоги іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в майбутньому.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн. Позивачем заявлено чотири позовні вимогу немайнового характеру, отже розмір судових витрат складає: 3028*4=12112,00 грн.
Оскільки ця позовна заява подається через кабінет "Електронного суду», судовий збір сплачується з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, де у п. 8.23. колегія суддів зауважила, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». Отже позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12112,00*0,8=9689, 60 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлена, шляхом повідомлення на сайті Кагарлицького районного суду Київської області, причини неявки суд не повідомила. Заяв та клопотань не надходило.
Верховний Суд у Постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Представник третьої особи в особі Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений, що підтверджується повідомлення з відміткою адресат відсутній за зазначеною адресою, причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вислухавши представника позивача, яка не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
05.08.2008 ОСОБА_1 та Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК» уклали кредитний договір №K2S4GA0000000759, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 893 825,00 грн. строком до 05.08.2028, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
05.08.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ЗАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 6337, відповідно до умов якого відповідачці надано в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 264,40 кв.м., житловою площею 159,40 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,21 га, на якій розташований предмет іпотеки. Підтверджується копією договору іпотеки, оригінал якого наявний у позивача.
05.08.2008 до Державного реєстру іпотек приватним нотаріусом Мойсеєнко Т.О. на підставі договору іпотеки від 05.08.2008 зареєстрованому в реєстрі за № 6337 внесено запис про обтяження №7690429 (тип обтяження: іпотека) на домоволодіння, загальною площею 267,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис про обтяження №7691127 (тип обтяження: іпотека) на земельну ділянку, загальною площею 0,21 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222285801:01:325:0001.
05.08.2008 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Мойсеєнко Т.О. на підставі договору іпотеки від 05.08.2008 зареєстрованому в реєстрі за № 6337 внесено запис про обтяження №7690975 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно) на домоволодіння, загальною площею 267,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис про обтяження №7691331 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно) на земельну ділянку, загальною площею 0,21 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 3222285801:01:325:0001. 20.09.2024 представником АТ КБ “Приватбанк» було отримано інформацію з Державного реєстру іпотек та встановлено, що 10.10.2018 записи про іпотеку № 7690429 (домоволодіння), № 7691127 (земельна ділянка) в Державному реєстрі іпотек погашено на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 10.10.2018 на підставі рішення суду були погашені обтяження № 7690975 на домоволодіння та обтяження № 7691331 на земельну ділянку.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відомості щодо погашення вищевказаних записів були внесені до реєстру ОСОБА_2 , Комунальне підприємство "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу". Підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
До отримання інформації з державних реєстрів позивач не був обізнаний щодо виключення записів про обтяження з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до розрахунку заборгованості та виписок по рахункам обліку заборгованості, станом на 04.12.2024 заборгованість відповідачки за кредитним договором № K2S4GA0000000759 від 05.08.2008 становить 4 019 050,37 грн., з яких - 729 596,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 460 209,82 грн. - заборгованість за процентами, 464 771,86 грн. - заборгованість з комісії, 364 472,07 грн. - заборгованість з пені. Підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитним договором та копіями виписок по рахункам обліку заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема. з договорів та правочинів (ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Перелічені у ст. 17 Закону України “Про іпотеку» підстави для припинення укладеного між банком та відповідачкою договору іпотеки були відсутні, однак державним реєстратором за незрозумілих обставин до Державних реєстрів були внесені записи про “погашення» іпотеки. Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції від 29.01.2006, що була чинна на момент укладання договору іпотеки (05.08.2008) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції від 29.01.2006, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 15.11.2024 загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи.
Викладені у цій позовній заяві фактичні обставини підтверджують, що 05.08.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № K2S4GA0000000759 від 05.08.2008, між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 6337.
Разом з тим, у разі відсутності чинного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі рішення суду, яке не існує. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.
Зазначений висновок судів узгоджується і з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.
Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 ЦК України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За таких обставин, скасування рішень державного реєстратора про погашення записів про іпотеку №7690429, №7691127 у Державному реєстрі іпотек, скасування рішень державного реєстратора про погашення записів про обтяження №7690975, №7691331 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є належним та ефективним способом захисту Позивача. Застосування вказаного способу захисту призведе до поновлення прав Банку як іпотекодержателя, а також дозволить задовольнити вимоги іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в майбутньому, а тому позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року становить Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.12.2024 12 3028,00 грн. Позивачем заявлено чотири позовні вимогу немайнового характеру, отже розмір судових витрат складає: 3028*4=12112,00 грн.
Оскільки ця позовна заява була подана через кабінет "Електронного суду», судовий збір сплачується з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, де у п. 8.23. колегія суддів зауважила, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Отже позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12112,00*0,8=9689, 60 грн.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові збори, що підтверджено квитанцією про їх сплату, в сумі 9689 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представник позивача Будьонний Віталій Сергійович, до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» про скасування рішень державного реєстратора про погашення записів про іпотеку № 7690429, № 7691127 у Державному реєстрі іпотек, скасування рішень державного реєстратора про погашення записів про обтяжень № 7690975, № 7691331 в Єдиному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича про державну реєстрацію погашення запису про обтяження № 7690429, тип обтяження: іпотека, об'єкт обтяження: домоволодіння, загальною площею 267,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича про державну реєстрацію погашення запису про обтяження № 7691127, тип обтяження: іпотека, об'єкт обтяження: земельна ділянка, загальною площею 0,21 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 3222285801:01:325:0001.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича про державну реєстрацію погашення запису про обтяження № 7690975, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження: домоволодіння, загальною площею 267,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича про державну реєстрацію погашення запису про обтяження № 7691331, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження: земельна ділянка, загальною площею 0,21 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222285801:01:325:0001.
Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) сплачений судовий збір в сумі 9689 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання до Київської апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.03.2025 р.
Суддя І.І. Шевченко